Перлина України: “Є сосни із “Союзу”, будуть і з Європи!”

IMG_1272
Якось у Шацькому р-ні почув про унікальну посадку сосен, що вздовж траси Шацьк – Томашівка поблизу с. Кам’янка. Там до цього часу мешкає один із її садівничих – Олександр Яковініч. Свого часу Олександр Кузьмович працював лісником Ростанського лісництва і йому довелося займатися посадкою цього незвичного бору. А незвичність полягає в тому, що тут компактно ростуть сосни 73 географічних походжень із 40 лісонасінних районів та 48 підрайонів ареалу виду колишнього Радянського Союзу.
– Сосни ніби й однакові, та крони і шишки у них різні, – казав садівничий. – Їх садили 1959 року за спеціальним планом.
Лісівник довгий час зберігав зошити зі схемами посадки, як реліквію. А якось у лісочку з’явився молодий директор Шацького учбово-досвідного лісгоспзагу Ігор Жмурко. Сосни вже підросли, і їх навіть хотіли зрізати. Але щось зупинило молодого керівника, а почувши історію про створення цього лісу, взявся його захищати. Сільський лісівник передав директору записи, на той час вони виявилися вже цінним науковим матеріалом. Ігор Жмурко на їх основі написав кандидатську роботу «Біоекологічні особливості екотипів сосни звичайної в географічних культурах Західного Полісся України» і успішно захистив її в Національному лісотехнічному університеті України. «У процесі досліджень, – зазначає автор, – було закладено 119 облікових ділянок, які охоплюють 73 провенієнції сосни звичайної, проаналізовано хід росту 115 модельних дерев та визначено біометричні параметри крони 7025 дерев, заміряно діелектричні показники (імпеданс і поляризаційну ємність) 2000 екземплярів сосни звичайної, здійснено заміри комплексу морфолого-анатомічних ознак 1325 зразків хвої і 1200 шишок, викопано й описано 5 ґрунтових шурфів». При цьому науковцем встановлено, що «найвищим лісокультурним ефектом у досліджуваному регіоні відзначаються: місцеве потомство, провенієнції з наближених територій (Рівненщини, Львівщини, Тернопільщини та Мінської області Білорусі), походження завезені з регіонів Східного Сибіру (Омська, Тюменська і Новосибірська – регіони Російської Федерації) та Кустанайської області Казахстану… Серед українських екотипів кращим ростом за діаметром характеризуються екотипи сосни звичайної Західнополіського, Малополіського та Черкаського екотипів; така ж закономірність прослідковується і в їх рості за висотою. Вищим класом бонітету характеризуються географічні варіанти з Рівненської, Вінницької та Донецької областей, нижчим – із Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Сумської та Харківської. Найвищі абсолютна повнота насадження (37,7 м2, або ж 0,97 – відносна) та запас стовбурової деревини (327 м3∙га-1) притаманні деревостану, створеному з місцевого насіння. Високою (25,5…32,0 м2∙га-1) абсолютною повнотою і запасом (253…269 м3∙га-1) характеризуються усі екотипи Поліської зони та частково Лісостепової – з Полтавщини, Сумщини, Харківщини і Вінниччини; середньої величини показники повноти та запасу притаманні сосні з Черкащини та Херсонщини; низької – з Донеччини, Луганщини та Дніпропетровщини…» Ось такі важливі висновки для лісівничої науки.
– Як поживає ваш знаменитий ліс? – цікавлюся у директора ДП «Шацьке ЛГ» Петра Ткачука.
Петро Петрович – майже його ровесник. Він народився 1967-го у с. Ростань. Саме жителі Ростані і Кам’янки його садили і доглядали. Ще школярем бував тут і хлопець. На початку 80-х вступив до Шацького лісного технікуму, а після його закінчення працював пожежним сторожем Ростанського лісництва Шацького учбово-досвідного лісгоспзагу. Відтак відслужив армію, повернувся у рідне лісництво на посаду майстра лісу. Працював старшим майстром, помічником лісничого, лісничим. Водночас навчався в Українському державному лісотехнічному університеті, здобуваючи фах інженера лісового господарства. Тож добре обізнаний і з лісовою наукою, і цінними поліськими деревостанами.
– Ліс уже виріс, обзавівся ягідниками, цілющим зіллям та лишайниками, – каже. – Там уже збирають гриби, облюбували бір мурашки і всілякі жучки, пташки і звірі. Він ніби й такий, як усі, але інший…
– Чим же різниться? – питаю.
– Знаєте, багато сосняків, посаджених лісівниками, потім «підправляє» сама природа, – розмірковує лісівник. – То сосонок, дубочків, берізок й осиць підсіє, то ліщину підсадить, крушину і вовчі ягоди вкоренить. Місцевий ліс кожному дереву, кущу, зелу радий. А цей – як висадили, так і ріс – оберігали його від місцевого підсіву. Щоправда, сосонки різних областей почуваються тут по-різному. Одні – мов удома, другі – ростуть з трудом, деякі бідують – не підходять наші умови чи клімат не той, тож і в рості відстають, і приріст деревини не той. Але навіть зовнішній вигляд, крони, шишки, кора для уважного лісівника мають надзвичайно цінну інформацію.
Цей ліс тепер становить неабияку наукову цінність, про що говорять науковці Луцька, Львова, Києва. В Україні таких, кажуть, усього декілька.
…Пригадую, з яким трепетом прогулювався цим незвичним лісовиськом і я. Тиша. Лише вітер шумить у кронах та якийсь птах співає. Землю вже встелила глиця, з-під якої росте камінь. Місцеві жителі визбирують його на фундаменти, а він знову родить, мов яка картопля. Раніше неподалік від цього бору був кар’єр, де видобували гравій. Ні-ні, та й визирне з-за якогось деревця гриб чи й ціла грибна родина. Ніхто, навіть науковці, не знає, за якими деревами люблять ховатися боровики, а які вподобали мурашині міста, до котрих прилітає зозуля чи соловейко. Це ще належить розгадувати. Але вже й місцеві дубочки йдуть свататися до сосен. Це факт.
Пригадав про це, коли журналісти «Волинської газети» разом із делегацією польських та німецьких медійників гостювали у Піщі, на території Ростанського лісництва. Директор ДП «Шацьке ЛГ» Петро Ткачук учасникам міжнародного форуму продемонстрував, як місцеві лісівники облагородили поліську бездну, де ніяке дерево не росте. Для цього створили каскад мальовничих ставків. Там можна порибалити і відпочити, а на тверді й сіна вкосити. Там вже й деревця починають рости. Отаке рукотворне ставкове диво в озернім краї. Зайшла мова і про Ростанські географічні культури. Слухаючи, як розповідає про екзотичний ліс Петро Петрович, здивувалися: «Є ліс із різних регіонів колишнього Радянського Союзу, а європейського – нема. Явний пробіл у науковому лісівництві».
– Так давайте посадимо ще ліс, де б росли деревця з усіх країн Європи! – запропонували мас-медійники.
Петро Ткачук не заперечував. Домовилися про спільний «євролісовий проект». Цю ідею вже підтримали голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик й директор Шацького лісового коледжу ім. В. Сулька Ігор Жмурко. Останньому доведеться ще й докторську захищати.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: унікальний сосновий бір.

IMG_1274

 

 

Син продовжує справу батька

син Віктор Сахалюк

Відомо, що батько завжди навчає сина своїм прикладом, своїм ставленням до життя. І, коли син продовжує справу батька, значить яскраво запам’ятались йому ще із дитинства моменти праці нелегкої і цікавої, та ще й захоплення книгами одне на двох.
Родина Сахалюків із села Замлиння ось уже в другому поколінні плекає і береже свій ліс навколо рідного села. Лісівник – це не лиш професія, а й стан душі. І тільки той буде у ньому працювати, хто його любить усією душею. Так стверджує старший лісник, – 76-річний Юлій Петрович Сахалюк. Пригадує, як у повоєнні роки було сутужно, як ще юним ходив у ліс на роботу, де тягнули живицю. Після армії кілька років працював екскаваторником, осушували болотні місця. У 1977-му році став лісником. Роботу виконував різну – і ліс вантажив, і як сторожовий об’їжджав свої володіння вдень і вночі. Старався виконувати плани, то було його ім’я на районній дошці пошани. А ще, зізнається Юлій Петрович, був затятим мисливцем, що теж впливало на професію. Адже мисливець вміє спостерігати за красою навколишньої природи, добре орієнтується у дикій фауні на його території, знає повадки всякого звіра і багато чого, що треба неодмінно господарю лісу.
У 2000 році прийшов на зміну батькові син Віктор після певних років праці у колгоспі. «Як ставав на роботу, той обхід знав дуже добре, бо з маленького в лісі виріс. З батьком ходив на роботу, він їде коником через село у ліс, а я горджуся тим, що з ним їду. Цікаво було тоді, зараз же сам це роблю зранечку до вечора. Ось тільки прийшов від розсадників, де весною посіяли сосну. Гарно зійшли паростки, підживлюю, ледь не дмухаю на неї, бо наступного року будемо висаджувати для майбутнього лісу. На цей час займаємося освітленням лісних культур, проводимо рубки догляду, ще трохи і будемо насіння збирати – жолуді дуба, шишки. У мене лісонасіннева ділянка, де ростуть могутні елітні дуби, з яких і беремо жолуді для насіння, їх здаємо у розсадники області». Цікавого на території, яку плекає лісівник, є багато. Наприклад, гора Смолярня, де, кажуть, за Польщі смолу випалювали, чи урочище Князь-багно, посеред якого колись ріс красивий Князь-лісок, де, подейкують старші люди, знайшли колись золото. Згадує Віктор Сахалюк кумедні випадки, коли в’їхавши із лісу у село, натрапили на кабанів, яких гнали сільські собаки. Спочатку було подумали, от поросята повтікали із чийогось хліва, аж тут придивились, а то дикі вепри у село забрели. Розповідає і про серйозні напружені ситуації, коли виникла пожежа у лісі. Про це повідомили його дітлахи. Усі односельці дуже оперативно зібралися допомагати гасити ліс, за хвилин двадцять останній вогник вгамували, тому і згарища не було видно. Люди у селі підтримують лісівника, знають і шанують, тому і порушень та крадіжок у його кварталі немає. «
– У пожежонебезпечний період слідкую особливо, бо вогонь – то злий ворог. У літню гарячу пору чи свята – завжди на сторожі. Щодня, буває, вийду за хліви і виглядаю у бік лісу, чи де димку, не дай Боже, ніякого не видно. За порядком прошу людей дивитись. Поставив нові бесідки, спеціально відвів місця для багаття, сміття, кажу молоді, тим, хто йде на пікніки – прибирайте після себе сміття, не розкидайте. Навіть і своїм двом синам наказую не раз, а вони – ми все знаєм, як треба, тут у мене дисципліна. До речі, старший син Дмитро закінчив Львівський лісотехнічний університет, зараз працює головним механіком у Ковелі.
Спілкуючись, Віктор Юлійович торкнувся мимоволі і свого дозвілля. Виявляється, наш співрозмовник удома має величезну бібліотеку, каже, книги завжди шанував та шанує і його батько. Із книг черпає мудрість життя, пізнає глибше цікаві сторінки історії, залюбки читає художні твори. А під час читання дуже не любить, щоб його турбували, переривали уяву. Віктор Сахалюк при нагоді завжди купує книжкові новинки і добре орієнтується у сучасній літературі. Дуже подобаються твори письменників Володимира Лиса, Ліни Костенко, Андрія Кокотюхи, Василя Шкляра і багатьох інших сучасників. Порівнює перечитані художні твори із сюжетами фільмів, які були зняті за цими мотивами, аналізує, де краще – написано чи передано зміст у кіно. Ось такі вони – батько і син Сахалюки, не тільки господарі лісу, які невтомно вже 37 років «плекають паростки кленові і діброви молоді ростять», а ще й мають цікаве захоплення книгою, завдяки якому, безперечно, володіють яскравим інтелігентним мисленням.
Люба Хвас
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
На фото автора: Віктор Сахалюк на майстерській дільниці; батько Віктора – Юлій Сахалюк.

батько Юлій Сахалюк

Збирач «лісового врожаю»

Петро Зінчук (2)

Петро Зінчук – водій сортиментовоза ДП «Любомльське ЛГ». Йому виповнився тільки 31рік. Та не зважаючи на молодість, його професіоналізму позаздрить будь-хто і з старших колег. Знає усі лісові дороги, вправно кермує не лише лісовозом, а й роботою маніпулятора. Завдяки його умінню «лісовий врожай» вчасно потрапляє до замовника. Величезною «залізною рукою», вміло підіймаючи колоду за колодою, він швидко навантажує та вивозить лісоматеріал із лісосічної ділянки. До речі, Петро іде професійною стежкою свого батька Анатолія Федоровича, який, працюючи в автопарку лісгоспу, має чималий досвід за плечима – понад 30 років трудового стажу.
Любов Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
На фото автора: Петро Зінчук.

на лісовій дорозі

 

 

Прикордонники дякують волинським лісівникам

item-1575123557У зв’язку із загостренням соціально-політичної обстановки, враховуючи складну ситуацію щодо питань забезпечення обороноздатності країни та захисту її кордонів, лісівники відносяться до співпраці з прикордонниками як справжні патріоти рідної України, які небайдужі до долі держави. Вони відчувають необхідність участі кожного в захисті рідної землі, суверенітету, недоторканості державного кордону України, сприяють та надають всебічну допомогу Державній прикордонній службі. Керівництво відділу прикордонної служби «Тур» висловлює щиру вдячність за надану допомогу працівникам ДП «Ратнівське лісомисливське господарство», ДП «Ратнеагроліс», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Старовижівське ЛГ», а також вітає їхні колективи та всіх працівників лісу Волині з нагоди їх професійного свята – Дня працівника лісу, бажає їм та їхнім родинам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, миру та успіхів у роботі на благо України.

Газета “Вісник”, 17.09.2014

Родини, якими гордяться: Лісівничі династії

SONY DSC
– Наше лісопідприємство має понад десять лісівничих родин, – каже директор ДП «Городоцьке ЛГ» Віктор Данилюк. – Свого часу тут формувалися династії Богайчуків, Максима Григоровича та Миколи Васильовича Борисюків, Горайчуків, Кулигіних, Лук’янчуків, Мефаніків, Мельничуків-Корчевських, Морозів, Онищуків, Ясюків… Зараз вагомий внесок у лісовиробництво робить родина Савчуків-Крисиків.
І ось уже головний лісничий лісгоспу Богдан Ковальчук представляє старійшину роду: «Знайомтеся, наш ветеран Степан Кирилович Савчук».
– Я народився 28 лютого 1937 року на Рівненщині, – родоначальник лісівничої династії зодяг святкового костюма, світить сивим поглядом, мов який янгол. – Іздитинства подружився з лісом: пас корів, збирав гриби і ягоди. А 1959 року пішов працювати у ліспромхоз. Через рік керівництво направило до Чорноліської лісної школи, що на Кіровоградщині. Повернувся у свій обхід уже навченим лісником, проробив там 27 років. Тут і долю свою зустрів, оженився, дім збудував. У моїй трудовій книзі – всього один запис. А потім створили Городоцький лісгосп, і я, оскільки було далеко добиратися, перевівся поближче до рідної домівки, працював тут майстром лісу до 2006 року. Маю 50 років безперервного трудового стажу…
За плечима лісівника – сотні гектарів лісопосадок…
– У посаджених мною лісах люди вже збирають гриби, – мовить задоволено, – їх облюбували птахи і звірина…
Любов до лісу разом із дружиною Ольгою Іларіонівною (вона також лісокультурниця) передавали дітям – їх у подружжя семеро. Бувало, цілою сім’єю і ліс садять, і прополку роблять, і доглядають. Уже всі повиростали, вивчилися. Мають трьох педагогів, головного інженера, підприємця, фармацевта. А лісівничий фах обрала лише донька Олена. Вона закінчила лісотехнічний університет, а тут і робота інженера лісових культур підвернулася під боком. Донька стала ще й опікуватися молодшими родичами, адже Степан та Ольга Савчуки мають нині 13 онуків і 2 правнуки. І принаймні троє працюють у їхньому лісгоспі: Олександр Крисик – головним інженером на лісокомплексі, його брат Віталій – майстром лісу Городоцького лісництва, наймолодша онука Оксана – бухгалтером лісгоспу.
– Дід мій усе життя пропрацював у лісі й дуже його любить, – усміхається дівчина. – Коли настав час іти на пенсію, ніяк не хотів із лісом розставатися. Тепер нам підказує, як і що робити. Мабуть, від нього й мені передалася ця любов.
Того дня на порозі лісгоспу зібралася уся дружна лісова родина. Не було тільки найстарішої лісокультурниці Ольги Іларіонівни – пішла по гриби. Незважаючи на високі літа, так само не розгубила любові до лісу, для якого виростила мільйони сіянців та саджанців…
А лісівничі династії є в кожному районі, на кожному лісопідприємстві. Серед найвідоміших – лісоруба ДП «Турійське ЛГ» Петра Жука: донька Валентина Ковальчук – головний економіст лісгоспу, онука Юлія – економіст Володимир-Волинського лісомисливського господарства, онука Олена – інженер реалізації Ківерцівського лісгоспу. Сорок років пропрацював лісничим Володимир Гуславський, тепер лісничим Осівського лісництва трудиться його син Юрій, син котрого вже також навчається у Національному лісотехнічному університеті.
Багате на лісівничі династії м. Камінь-Каширський. У ДП «Камінь-Каширське ЛГ» шаною і повагою користується родина Теребейчиків. Федір Каленикович був трельовщиком лісозаготівельної бригади, син працює навальником-звалювальником нижнього складу, а його дружина Любов – техпрацівницею, другий син Василь обіймає посаду начальника нижнього складу, інженера з реалізації, а його дружина – кухар. Онук Федора Калениковича Богдан зараз працює інженером лісового господарства.
Інша не менш знаменита династія – Приймачуків. Серафима Григорівна була лісокультурницею Нуйнівського лісництва, її донька Галина – головний бухгалтер лісгоспу, зять Валентин Павляшик – водій автоколони, онук Олег – головний інженер СЛАП «Камінь-Каширський Агроліс», інша донька Світлана – оператор-секретар, її чоловік Андрій Губарик – водій лісовозного автомобіля, онук Роман – бухгалтер лісгоспу.
У ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» добру славу здобули династії Голомисів, Гордійчуків, Пугачів, Багнюків, Глущуків, Баранів, Федоровичів, Данилюків, Гундерів, Мельників: їхні сини успадкували батьківську справу. У ДП «Шацьке УДЛГ» добрим словом згадують директора Михайла Львовича та його сина Володимира, майстрів лісу Григорія та Володимировича Марковичів, Петра та Віктора Берестюків, Володимира та Івана Коренів.
У ДП «Старовижівське ЛГ» батьки Петро Сахарук, Михайло Бабій, Петро Авдіюк, Григорій Семенюк, Олександр Чабан, Віктор Смолярчук, Микола Міліщук, Григорій Патейчук, Федір Лавренюк так само прищепили любов до лісової справи своїм синам, донькам і онукам.
ДП «Ратнівське ЛМГ» славиться династіями Дуд, Оніщуків, Денисюків, Новіків. Має їх і ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» – Дмитро і Віктор Войтюки, Юрій і Анатолій Войтюки, Володимир, Костянтин, Тамара і Михайло Козіки, Святослав, Микола і Михайло Козіки, Олег, Валерій і Володимир Остапюки…
Їх багато у лісовій галузі. Є на кожному лісопідприємстві. Пригадую, як новосформована при ВОУЛМГ Громадська рада допитувалася у підприємця: «Чому ви, маючи власний бізнес, вирішили повернутися у лісову галузь?». «Бо я виростав у конторі лісгоспу: там працювали мої тато і мама, – одповідав колишній випускник Шацького лісового коледжу та Луцького національного технічного університету. – Знаю, що і як робити, тож хочу пов’язати свою долю із лісом».
Йому надали таку можливість.
А цьогоріч, вже на свято Першого дзвоника у Шацькому лісовому коледжі, зустрівши у коридорі двох хлопців (як виявилося, двоюрідних братів), поцікавився, чому після школи вибрали для навчання цей заклад. Вони щиро зізналися, що у лісовій галузі працюють їхні родичі, які й прищепили любов до цієї професії. Попри свій молодий вік, юнаки вже й садили лісові насадження, і прибирали ліс від сміття, допомагали на лісосічних роботах. Із них вийдуть хороші дипломовані спеціалісти, можливо, у майбутньому саме вони стануть родоначальниками лісівничих династій, які прославлять Волинь.
Сергій НАЗАРОВИЧ.
На фото автора: лісівнича династія родини Савчуків; у майстерському обході; Степан Савчук із донькою Оленою; онук Віталій.

 

Захисники України: Атовець із Городка

SONY DSC
Юрій Шишолик працює шофером ДП «Городоцьке ЛГ» уже 10 років. А у квітні ц. р. його призвали в українське військо. Разом із бійцями 51-ї Володимир-Волинської окремої механізованої бригади потрапив на Схід України.
– Хороший, відкритий, відданий роботі, – мовить про нього інженер із підготовки кадрів держлісгоспу Валентина Махецька. – Допоможе і старому, і малому. Бездоганний водій. Добре розуміється не лише в техніці, а й у комп’ютерах. А ще веселий і доброзичливий.
Народився Анатолій у с. Прилісне Маневицького р-ну, після школи вступив до Маневицького ПТУ, здобув фах тракториста-машиніста, водія. Служив в армії, був сапером, має статус учасника бойових дій.
– У нас працює його дружина Наталя пожежним сторожем, – каже директор лісгоспу Віктор Данилюк. – Зараз дізнаємося, де перебуває її чоловік.
Виявилося, четвертий день як у відпустці. Тож за мить вже був на роботі і ми змогли із перших уст почути, що відбувається на Сході України.
– Мобілізували на 45 днів, – каже чоловік. – Невдовзі наша бригада потрапила у Донецьку область. Після втрат під Волновахою основні сили відвели на Широколанівський полігон, а я з групою волинян залишився на Донеччині. З боєм відбили Савур-могилу. Її висота 270 м. Це найвища точка України над рівнем моря.
26 днів разом із іншими українськими сміливцями захищав Савур-Могилу від сепаратистів та російських військовиків. Її зрешечено і зорано кулями, осколками, снарядами… Звідси 10 км до російського кордону, тож удень і вночі бачив, як росіяни обстрілюють Україну з мінометів, важкої артилерії, «градів» і «буків». На його очах було розстріляно с. Степанівка, де загинуло чимало українців. Але чи не найбільше діставалося Савур-могилі.
– Тут живого місця не зосталося, та ми боронилися, як могли, – каже Юрій. – Просили підмоги у командування, та її так і не надійшло… І ми змушені були покинути з такими труднощами завойовану раніше бойову позицію.
Усі ці дні дома його чекала дружина Наталя і донька Мирослава, котрій лише дев’ять років, а вона вже знає, що її тато на війні.
– Із самого початку не приховував, чесно казав дружині, де ми, щоб знала, – мовить чоловік. – Це ж війна. Дружина повинна знати, де її чоловік.
На Савур-могилі харчувалися сухпайками і галетами. Не було ні хліба, ні води. Але не так докучала сорокаградусна спека, як постійні обстріли… Тож важезні бронежилети «носили, як футболки»…
– Доводилося знешкоджувати міни – їх там дуже багато, – каже військовик – сержант, командир відділення радіокерованого мінування. – Снаряди, що не розірвалися, та міни невідомих конструкцій одразу підривали. Бачив і вбитих, і поранених. Усіх намагалися переправити або вертольотом, або іншими можливими шляхами у безпечну зону.
У підпорядкуванні Анатолія Шишоліка було троє земляків – Віталій Вінтер (м. Володимир-Волинський), Олександр Ковальчук (муніципальна міліція) та працівник лісової охорони ДП «Маневицьке ЛГ» Микола Куран. Слава Богу – усі живі, хоча серед них є поранені.
11 вересня виповнилося 5 місяців, як водія ДП «Городоцьке ЛГ» Юрія Шишолика призвано до ЗСУ. Каже, війна ще довго буде снитися. За цей час він помітно змужнів і постаршав. Через війну йому довелося покидати сім’ю, відкласти будівництво власної хати, яку вже міг би закінчити.
Дружина обнімає чоловіка і вкрадки струшує сльозинки. Зізналася: щодня вимолювала у Бога, щоб повернувся живим. Тепер тішиться ним, наварила вареників із сиром і картоплею, нафарширувала перцю, наготувала і вареного, і печеного… А як радіє татова доця! Принагідно подружжя подякувало дирекції лісгоспу та народному депутату Ігореві Єремєєву за підтримку сім’ї.
Ніхто не хоче цієї війни, нікому, окрім путінців, вона не потрібна. Городоцький звичайний трудівник змушений ставати солдатом, щоб обороняти Україну. Він не вважає це якимось особливим подвигом – захищати Україну, але він таки справжній український герой. Побувавши на цій страшній війні ХХІ ст., він виступає супроти того, аби в це пекло кидали молодих ненавчених і малоозброєних українців. З автоматом супроти «градів» не навоюєшся. Але, вважає, Україну потрібно захищати.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: Юрій Шишолик із дружиною; з директором лісгоспу.

Микола Ковальчук, провідний інженер Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства:
– Зараз в АТО беруть участь 34 лісівники, 23 безпосередньо працювали у лісогосподарських підприємствах лісничими, майстрами лісу, робітниками, 11 трудилося за договорами.
Серед них – головні лісничі, лісничі, помічники лісничих, інженери, майстри лісу, стропальники, лісоруби, водії, трактористи, пожежні сторожі, брокери, робітники лісокомплексів. Фахівці різних спеціальностей, яких зараз дуже не вистачає на виробництві. У переддень професійного свята їх добрим словом згадують рідні, колеги й односельчани.
– Це наші герої, – кажуть про них. – Ними гордимося, за них молимося Богові.
Серед цих захисників – Андрій Іщук та Олег Шандалко (ДП «Володимир-Волинське ЛМГ»), Юрій Шишолик та Микола Вакуліч (ДП «Городоцьке ЛГ»), Анатолій Кадира та Валентин Мальчук (ДП «Камінь-Каширське ЛГ»), Андрій Яцина, Андрій Молошик, Богдан Сітовський та Володимир Зарадюк (ДП «Ківерцівське ЛГ»), Роман Наумук та Сергій Кравчик (ДП «Ковельске ЛГ»), Володимир Зінчук (ДП «Колківське ЛГ»), Сергій Мороз (ДП «Любомльське ЛГ»), Микола Курак, Роман Парфенюк, Сергій Марач, Василь Доля та Ігор Ліщук (ДП «Маневицьке ЛГ»), Віктор Шемчик, Олександр Данилюк, Олександр Огновський (ДП «Поліське ЛГ»), Святослав Чуб (ДП «Прибузьке ЛГ»), Андрій Козак, Сергій Стожук, Олександр Марчук, Роман Орищук та Олександр Карпук (ДП «Турійське ЛГ»), Анатолій Дорошук, Олександр Лященя та Іван Демчук (ДП Цуманське ЛГ»), Сергій Барашук (ДП «Камінь-Каширський агроліс»), Федір Колкудак (ДП «Любешівагроліс»). На кордоні з Росією несе варту й син директора ДП «Шацьке ЛГ», інженер охорони і захисту лісу держлісгоспу Олександр Ткачук. Лісівники Волині забезпечили їх бронежилетами, касками, обмундируванням, словом – усім необхідним. Надають також допомогу їхнім сім’ям коштами, дровами, будівельними матеріалами. Вітаючи лісівників-захисників та їхні сім’ї з професійним святом, усі молять Бога, щоби скоріше поверталися живими і здоровими додому: їх чекають сім’ї, колеги по роботі, односельчани.

Повернувся, щоб одружитися
Андрій Молошик працює помічником лісничого Торчинського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Родом парубок із с. Гірки Любешівського р-ну. Працьовитий, відповідальний, товариський.
– З ним було надійно, – каже його колега Володимир Столярчук, що замінив товариша на посаді. – Вивчив наші ліси, специфіку роботи у волинській зоні. Адже ліси Торчинського лісництва розкидані поміж сільськогосподарських угідь на великій території.
А нещодавно Андрій отримав відпустку й одразу приїхав до Тетяни – коханої дівчини у м. Ківерці та попросив її руки. У рідне село до батьків нареченого закохані поїхали за благословенням. Там не стали зволікати й справили маленьке весілля.
– Війна війною, але й кохання не терпить.
Тепер, окрім батьків та колег-лісівників, на волинського захисника чекатиме його молода дружина.
Сергій ЦЮРИЦЬ.

SONY DSC

Лісовий «Ранок «Нової Волині»

IMG_3835Недільний «Ранок  «Нової Волині» на «Волинському телебаченні» розпочався зустріччю із начальником відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Борисом Бабелясом. Телеведучі Богдана Шевчук та Микита Чибар у прямому ефірі вітали лісівників Волині з професійним святом та розпитували про життя і діяльність лісогалузі. Борис Павлович добрим словом згадав лісокультурниць, майстрів лісу, лісничих, інженерів, директорський корпус, управлінців, власне, усіх-усіх причетних до творення, догляду і збереження лісів, подякував громадськості за підтримку, участь у відтворенні та збереженні лісових масивів. Були і дзвінки в «прямий ефір», привітання від глядачів. Йшлося також про лісівників, які цей мирний «Ранок Нової Волині» захищають на Сході України. Щоб донести це слово до телеглядачів, цього недільного дня в студії працювало близько п’ятнадцяти працівників, зокрема і режисери Вікторія Поліщук та Галина Франчко, оператори Валентин Клімович та Микола Дмитрук, технічна група.
Сергій Цюриць, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Лісовий «Ранок Нової Волині».

IMG_3816IMG_3817IMG_3813IMG_3820IMG_3824IMG_3838IMG_3829 IMG_3831

Анонс: Телефільм до Дня працівника лісу підготувало Волинське телебачення

«Роки і долі» – так називається телепередача Волинського обласного телебачення, у якій сьогодні, 21 вересня, о 20.10 год. розповідатиметься про лісівничу династію Савчуків-Крисиків із с. Городок Маневицького району. Автори телефільму – журналіст Інна Кулініч та оператор Сергій Данилюк.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Працівники лісових господарств Волині, які отримали нагороди за сумлінну працю

IMG_3568[1] IMG_3539[1]

IMG_3540[1]IMG_3545[1]Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України нагороджені:

ВАСЮРА Валерій Володимирович – лісничий Копачівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
ДМИТРУК Олексій Миколайович – майстра лісу Заболоттівського лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
КАЛЮХ Світлана Василівна – головний бухгалтер ДП «Маневицьке лісове господарство»
КОЗАК Петро Степанович – лісничий Мокрецького ДП «Турійське лісове господарство»
КОНОН Микола Петрович – лісничий Павлівського лісництва ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»
ПАВЛЯШИК Галина Степанівна – головний бухгалтер ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»

Нагрудним знаком Державного агентства лісових ресурсів України «За бездоганну службу в державній лісовій охороні»:

ГАЙДУЧИК Микола Якович – майстер лісу Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
СТЕПАНЮК Віктор Федорович – лісничий Бужанівського лісництва ДП «Горохівське лісомисливське господарство»
ТОКАРЧУК Ігор Анатолійович – інженер лісового господарства ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
ШИШОЛИК Микола Михайлович – майстер лісу Городоцького лісництва ДП «Городоцьке лісове господарство»
Нагрудним знаком Державного агентства лісових ресурсів України «Відмінник лісового господарства України»:
БАЩУК Анатолій Іванович – лісничий Клітицького лісництва державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»
ГАЙДА Віталій Павлович – директор державного підприємства «Мисливське господарство «Старовижівське»
НЕВОДНІЧИК Володимир Дем’янович – головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Почесною грамотою Державного агентства лісових ресурсів України:

АЛЕКСЕЙЧИК Петро Петрович – лісничий Березичівського лісництва ДП «СЛАП «Любешівагроліс»
БОРОХ Ігор Іванович – інженер охорони та захисту лісу ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»
ВОЙТЮК Валентина Євгеніївна Головний економіст ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»

ГАРКУША Руслана Яківна – головний економіст ДП «Ковельське лісове господарство»
ВЛАСЮК Андрій Миколайович – майстер лісу Турійського лісництва ДП «Турійське лісове господарство»
ГОРАЙЧУК Світлана Василівна – провідний економіст ДП «Маневицьке лісове господарство»
ДУДА Василь Васильович – лісничий Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
ІЩУК Олександр Олександровича – помічник лісничого Граддівського лісництва ДП «Колківське лісове господарство»
КУЗЬМИЧ Світлана Миколаївна – провідний інженер з реалізації продукції ДП «Цуманське лісове господарство»
КРИСИК Олександр Васильович – головний інженер ДП «Городоцьке лісове господарство»
МОРОЗ Віктор Ісакович – майстер лісу Стирного лісництва ДП «СЛАП «Рожищеагроліс»
САХАЛЮК Віктор Юрійович – майстер лісу Замлинського лісництва ДП «Любомльське лісове господарство»
СЕМЕНЮК Андрій Григорович – головний інженер ДП «Ківерцівське лісове господарство»
ПАВЛОВІЙ Ігор Володимирович – водій ДП «Старовижівське лісове господарство»
ПОВШУК Микола Ананійович – майстер лісу Ішівського лісництва ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»
РУДНІЦЬКА Світлана Дмитрівна – головний бухгалтер ДП Горохівське лісомисливське господарство»»
РУСИЛО Анатолій Миколайович – лісничий Дольського лісництва ДП «Любешівське лісомисливське господарство»

Працівники лісового господарства, яким оголошено Подяку Голови Державного агентства лісових ресурсів України:

БЕГАЛЬ Леонід Терентійович – начальник нижнього складу ДП «Старовижівське лісове господарство»
ГОРБАЧ Іван Васильович – майстер лісу Розничівського лісництва ДП «Поліське лісове господарство»
ГРОМИК Володимир Іванович – лісничий Холоневицького лісництва ДП «Цуманське лісове господарство»
ІЛЬЄВ Борис Володимирович – майстер лісу Заболоттівського лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
КУЗНЄЦОВ Микола Олександрович – головний лісничий ДП «Прибузьке лісове господарство»
РОМАНЮК Валентина Василівна – начальник консервного цеху ДП «Ківерцівське лісове господарство»
РОМАНІК Іван Олексійович – водій лісовозного автомобіля ДП «Городоцьке лісове господарство»
СМОЛЯК Анатолій Іванович – майстер лісу Залізницького лісництва ДП «СЛАП «Любешівагроліс»
ПОТАРАСЬ Світлану Олексіївну – головного економіста ДП «Колківське лісове господарство»
ТКАЧУК Петро Петрович – директор ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»
ХОМИЧ Сергій Трохимович – лісничий Черевахівського лісництва ДП «Маневицьке лісове господарство»
ШПАК Надія Остапівна – головний бухгалтер Черемського природного заповідника
ШЕВЧУК Сергій Михайлович – майстер лісу Стохідського лісництва ДП «СЛАП «Рожищеагроліс»

Нагороджені Почесною Грамотою Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства:

БЕНЗЕЛЬ Володимир Анатолійович – помічник лісничого Піщанського лісництва ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»
БОЖКО Володимир Антонович – помічник лісничого Дольського лісництва ДП «Любешівське лісомисливське господарство»
БОРИСЮК Тамара Василівна – головний економіст ДП «Городоцьке лісове господарство»
ВАСЕЙКО Роман Кузьмович – провідний інженер охорони і захисту лісу ДП «Прибузьке лісове господарство»
ВАСЮТА Валентин Анатолійович – робітник на лісокультурних роботах ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр»
ВОДЬКО Валентина Лукашівна – головний бухгалтера ДП «Мисливське господарство «Старовижівське»
ГРИЦАК Віктор Миколайович – кранівник нижнього складу ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»
ГРУБІЙ Валентина Іванівна – головний економіста ДП «Цуманське лісове господарство»
ДЕМЧУК Юлія Василівна головний спеціаліст відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту
Нагороди Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства:
ДЕМЧУК Володимир Михайлович – водій лісовозного автомобіля ДП «Турійське лісове господарство»
ДЕМЧУК Микола Володимирович – майстер лісу Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
ДЕЙНЕКА Богдан Володимирович – майстер лісу Гірницького лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
ДОХНЮКА Олега Олексійовича – провідний інженер лісового господарства ДП «Горохівське лісомисливське господарство»
ДУБРОВСЬКОГО Василя Миколайовича – майстер лісу Маневицького лісництва ДП «Маневицьке лісове господарство»
ДУДАР Сергій Петрович – головний інженер ДП «Любомльське лісове господарство»
ЗОРИВЧАК Анатолій Юрійович – тракторист Велико-Обзирського лісництва ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»
ІВАНИЦЬКИЙ Микола Іванович – провідний інженер лісового господарства ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»
КАЦЬ Володимир Адамович – водій лісовозного автомобіля ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
КОСИК Володимир Іванович – лісничий Щедрогірського лісництва ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс»
КУРДЕЛЬЧУК Олександр Володимирович – помічник лісничого Куликовицького лісництва ДП «Поліське лісове господарство»
ЛИТВИН Олександр Володимирович – головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового господарства
ЛЬВОВИЧ Валентина Михайлівна – бухгалтер ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»
МАКАРУК Сергій Володимирович – водій лісовозного автомобіля ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»
МАРЖАНОВСЬКИЙ Павло Вікторович – лісничий Муравищанського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
МАХЕЦЬКА Валентина Василівна – інженер з підготовки кадрів ДП «Городоцьке лісове господарство»
МЕЛЬНИК Михайло Григорович – водій лісовозного автомобіля ДП «Поліське лісове господарство»
МИРКА Андрій Володимирович – лісничий Оконського лісництва ДП «Маневицьке лісове господарство»
НЕДІЛЬКО Олександр Леонідович – головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
ПАВЛЮК Юрій Олександрович – майстер лісу Тельчівського лісництва ДП «Колківське лісове господарство»
РОМАНЧУК Анатолій Степанович – майстер лісу Березичівського лісництва ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс»
РОМАНЮК Микола Анатолійович – лісничий Ново-Зборишівського лісництва ДП «Горохівське лісомисливське господарство»
РЯБІЇК Валерій Казимирович – майстер лісу Биховського лісництва ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс»
СОРОЧУК Марія Миколаївна – інженер по кадрах ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»
СЮМАК Юрій Вікторович – лісничий Мозирського лісництва ДП «Любомльське лісове господарство»
ПАЗЮК Анатолій Миколайович – водій лісовозного автомобіля ДП «Горохівське лісомисливське господарство»

ЦАЛАЙ Зоряна Степанівна – головний спеціаліст відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
ФЕДОРУК Володимир Терентійович – провідний інженера лісового господарства
ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Камінь-Каширськагроліс»
ЧАБАН Андрій Олександрович – провідний інженер лісового господарства ДП «Старовижівське лісове господарство»
ЧМІЛЬ Миколу Олексійовича – майстер лісу Новорудського лісництва ДП «Городоцьке лісове господарство»
ЧУБАЙ Леонід Степанович – лісничий Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
ШИКУТА Павло Степанович – водій лісовозного автомобіля ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс»
ШЛАПА Валентин Петрович – лісничий Гупалівського лісництва ДП «Прибузьке лісове господарство»
Нагороди Луцької міської Ради:
БАЗЮК Юрій Прокопович – майстер лісу Ківецівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
СИЧУК Сергій Олексійович – головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Грамоти ЦК профспілки:
БОГАЙЧУК Валентина Михайлівна – головний бухгалтер ДП «Городоцьке лісове господарство»
ЗАВАДСЬКА Людмила Петрівна – голова профкому, інженер з підготовки кадрів ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»
СЕМЕРЕЙ Марина Андріївна – голова профкому, головний економіст ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»

Почесні Грамоти Ради Федерації профспілок області:
САМОЛЮК Марія Миколаївна – голова профкому, інженер лісових ресурсів ДП «Турійське лісове господарство»
ТОКАР Ольга Якимівна – головний бухгалтер ДП «Любешівське лісомисливське господарство»

IMG_3569[1]IMG_3570[1]IMG_3571[1]IMG_3573[1]IMG_3574[1]IMG_3587[1]IMG_3592[1]IMG_3595[1]IMG_3600[1]IMG_3602[1]IMG_3603[1]IMG_3604[1]IMG_3605[1]IMG_3607[1]IMG_3611[1]IMG_3614[1]IMG_3616[1]IMG_3617[1]IMG_3621[1]IMG_3622[1]IMG_3623[1]IMG_3626[1]IMG_3628[1]IMG_3629[1]

IMG_3652[1]IMG_3653[1]IMG_3655[1]IMG_3657[1]IMG_3659[1]IMG_3661[1]