Новорічні подарунки від лісівників Любомльщини

5 клас Головно інтернат (2)Напередодні новорічно-різдвяних свят працівники ДП «Любомльський лісгосп» відвідали дітей Головненської школи-інтернату. Зокрема, завітали до свого підшефного 5 класу, яким опікується підприємство. Хлопчикам та дівчаткам вручили солодкі подарунки та сюрпризи кожному. Таким візитам дітки особливого закладу завжди дуже радіють, залюбки діляться, що нового, розповідають про себе.
Держлісгосп також не забуває і про сім’ю загиблого у зоні АТО героя, кранівника Анатолія Федчишина. Донечок воїна та дружину привітали із Новим роком та вручили їм солодощі й подарунки.
5 клас Головно інтернат (3)

 

Луцьк ялинковий

IMG_8602Навпроти старого базару у місті Луцьку йде жвава торгівля ялинками та іграшками. Можна вибрати ялинку на всяк смак, закупити будь-які іграшки, тільки було би бажання. Призупиняюся біля найдешевшого сувенірного ялинкового ряду.
– Купуйте! – пропонує молодичка. – Ці новорічки із карпатських гір. І коштують недорого. Ось ці найменшенькі по тридцять гривень, більші – шістдесят-сімдесят.
До слова, ялинкову композицію із гілочок можна купити й за двадцятку, а коли добре поторгуватися, то й за десятку можна випросити. Втім, у ряду справжніх лісових красунь – ціни починаються з п’ятдесяти-сімдесяти, а в декотрих підприємців – зі ста гривень.
– За одне торгове місце в день потрібно заплатити 110-120 гривень, – кажуть продавці. – Ялинки і сосонки придбали у лісогосподарств по ціні від 35 і більше гривень. Звісно, продаємо дорожче, адже хочемо підзаробити. Нам вигідно торгувати.
Поговорив із двома підприємцями з Луцька і Каменя-Каширського. Жінка-продавець мешкає неподалік старого базару, займається продажем ялинок вже десятий рік. Їздить по ялинки особисто на ялинкові плантації ДП «Горохівське ЛМГ» та ДП «Ковельське ЛГ».
– Іду і показую майстру лісу, яку ялинку хочу, – каже підприємець. – Зате потім перед покупцями за якість не соромно.
Зізнається, що з трьохсот ялинок та сосонок половину вже розпродала. Тож ялинковий бізнес не збитковий. Її колега по сусідству привіз лісові красуні з Великообзирського лісництва ДП «Камінь-Каширське ЛГ». Вже років п’ять закуповує там ялинки і сосонки і їде на тиждень-другий у відрядження до Луцька. Торгом задоволений.
Цього року на передноворічному ярмарку у Луцьку продають ялиночки і сосонки, гілочки, композиції, штучні ялинки. Останні настільки якісно зроблені, що не відрізниш від справжніх. Хіба що запаху не мають. Але багато покупців віддають перевагу все ж лісовим красуням. Кажуть: «Вони пахнуть лісовим духом!»
Лісівники Волині забезпечили достатньою кількістю ялинок та сосонок усі передноворічні ярмарки не тільки Луцька і Волині, а й інших міст України.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського району.

IMG_8598 IMG_8602

Повертаються з полону волиняни

21 колишній військовополонений з 51 ОМБР вчора виїхали з Києва на Волинь.
Про це пишуть Волинські новини з посиланням на Наталію Соколову. 21 колишній військовополонений з 51 ОМБР вчора виїхали з Києва на Волинь.  «Серед них і мій кум Олександр Кондисюк, якого ми вважали загиблим (і про це стверджувало багато людей), і який пробув в полоні 4 місяці; серед них і Панько, Дяк, Мельник, з мамами яких ми носилися по МО, СБУ, АП, МВС. Мамочки! Зустрічайте синів! Серед них і Іван Абрамчук, про його дружину-поетесу Оксану, маму 3 дітей, я писала кілька днів тому! Оксаночка! Зустрічай чоловіка! Окремо хочу вклонитися Natalia Boyarina, самовіддана дівчина (сама мама 3 дітей і сестра колишнього полоненого), цілодобово робила неймовірні речі, щоб забрати з полону та привезти додому земляків! Ось і сьогодні саме Наталочка везе з Києва до Володимира 21 нашого хлопця. Автобус виїхав о 18.10. Волиняни, зустрічайте наших живих героїв!», – написала Наталія Соколова.

Список звільнених з полону волинян:

1.Абрамчук Іван Михайлович 1982, 51 ОМБ

2.Байда Василь Іванович 1979 , 51 ОМБ

3.Бойко Олександр Іванович 1982, 51 ОМБ

4.Варениця (Вараниця, Ворониця) Андрій Пилипович 1990, 51 бригада, офіцер

5.Гричай Олександр Васильович 1993, Хмелівка, Володимир

6.Дяк Олександр Володимирович 1990, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Машів

7.Жильчук Микола Миколайович 1988, 51 ОМБ

8.Кондесюк (Кондисюк) Олександр Анатолійович 1983, м.Нововолинськ, Волинська обл.

9.Корнієнко Валентин Олександрович 1985 , 51 бригада, офіцер

10.Майстренко Максим Андрійович 1974, 51 ОМБ

11.Мельник Олександр (Андрій) Васильович 1993, Любешівський р-н., Волинська обл.

12.Мельник Олександр (Андрій) Васильович 1993, Любешівський р-н., Волинська обл.

13.Мигляс Володимир Станіславович 1974,51 бригада, офіцер

14.Нагірняк Віталій Анатолійович 1982 , 51 ОМБ15

15.Омельковець Олександр Петрович 1992 , 51 ОМБ

16.Панько Микола Миколайович (Михайлович) 1988, с. Тростянка, Рожищенський рн.

17.Підлісний Ігор Володимирович 1977 , 51 бригада, офіцер

18.Полянко Олександр Сергійович 1983, 51 ОМБ

19.Ребітва Сергій Петрович 1971 , м.Нововолинськ, Волинська обл.

20.Чижевський Павло Михайлович 1978, 51 ОМБ

21.Шульгін (Шульгин) Віталій Володимирович 1976, 51 бригада, офіцер.

 volynpost.com: Справжнім новорічним подарунком для усієї Волині стало повернення 21 бійця 51-ої бригади, які впродовж чотирьох місяців були у полоні в терористів.  Учора, 27 грудня, «гудів» увесь Володимир-Волинський. Радісна звістка передавалась із уст в уста, тож незважаючи на мороз та пізню годину, у ніч з 27 на 28 грудня на головній площі міста почав збиратись натовп людей. З кульками, прапорами, плакатами та квітами прийшли зустріти своїх героїв рідні, друзі та небайдужі містяни.  В очікуванні автобуса із бійцями, люди грілись патріотичними піснями під гітару та гарячим чаєм, яким пригощали військові 14-ої бригади.

“Волинська правда!: Вчора, після тривалих перемовин, відбувся обмін військовополоненими. Вдалося звільнити 146 чоловіків. Серед них – 21 з нашої області. Про це повідомляє відділ інформаційної роботи міської ради.
Хлопці повернулися на Волинь. На в`їзді до Луцька військовослужбовців зустрічали голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, міський голова Микола Романюк, народні депутати України Ігор Єремеєв, Степан Івахів, громадські активісти та рідні.
Усі хлопці вийшли з автобуса щасливими та усміхненими, адже після кількох місяців перебування у полоні, вони нарешті повернулися додому. За їхніми словами, вони з нетерпінням очікують зустрічі зі своїми рідними. Наші Герої розповіли, що після боїв під Іловайськом вони потрапили у полон. Багато їхніх побратимів були вбиті та поранені. Ставлення до них під час перебування у полоні було задовільним, хоча інколи траплялися різні інциденти. Час від часу сепаратисти дозволяли телефонувати до рідних. Хлопці повідомили, що ще частина військовослужбовців колишньої 51-ї окремої механізованої бригади перебуває у полоні, вони сподіваються на швидке звільнення бойових побратимів. Ми жили єдиною надією — повернутися додому, до рідних”, – говорять вони. Перебування у полоні усіх згуртувало. Нині хлопці щасливі бути на свободі. Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик та міський голова Микола Романюк подякували військовослужбовцям за героїзм та відвагу, вітаючи їх з поверненням на рідну волинську землю до батьків, дітей, матерів, дружин. Також керівники міста та області побажали хлопцям міцного здоров`я, щастя та усім нам настання миру. Микола Романюк назвав хлопців Героями України, які мужньо боролися за цілісність та незалежність нашої країни.
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик повідомив, що розпочалася ротація 1-го батальйону територіальної оборони “Волинь”. Народні депутати Степан Івахів та Ігор Єремеєв зауважили, що переговорний процес з представниками сепаратистів дуже тривалий та складний. Вони часто змінюють свої умови. Народні депутати пообіцяли, що використають усі свої можливості для звільнення з полону решти військовослужбовців з Волині. Присутні разом виконали Гімн України та сфотографувалися на пам`ять. Після нетривалої зупинки, автобус із звільненими з полону відправився у місто Володимир-Волинський, де розташована колишня 51-ша окрема механізована бригада. У подальшому на колишніх полонених очікує період реабілітації та відпустка. Вони матимуть нагоду зустріти Новий рік та різдвіні свята у родинному колі.

 

Де в Луцьку можна купити ялинку

Згідно з рішенням виконавчого комітету, хвойні дерева до Новорічних та Різдвяних свят у Луцьку дозволили продавати з 15 грудня 2014 року до 15 січня 2015 року. Відділ муніципальної дружини, управління розвитку підприємництва та реклами, а також Луцький МВ УМВС України у Волинській області своєю чергою просять проконтролювати процес продажу хвойних дерев. Підприємці ж повинні укласти з житлово-комунальними підприємствами міста договір на виконання робіт з прибирання території пунктів продажу хвойних дерев. Визначили члени виконкому і перелік вулиць, на яких дозволено продавати новорічні ялини та сосни. Так, цьогоріч лучани зможуть придбати святкове дерево у таких місцях: бульв. Дружби Народів,7а (поблизу бібліотеки); пр-т Соборності (поблизу ринку “Північний”); пр-т Соборності (навпроти гіпермаркету “Там-Там”); пр-т Соборності, 26; пр-т Соборності (поблизу відділу РАЦС); вул. Дубнівська, 36 (поблизу кінцевої зупинки громадського транспорту); вул. Глушець (навпроти Центрального ринку); пр-т Відродження, 6; на розі вул. Січової – пр-ту Відродження; вул. Героїв УПА (поблизу магазину “Вишківський”); вул. Конякіна, 14 (поблизу ринку); вул. Гордіюк (поблизу торгового центру “Фуршет”); вул. Львівська (поблизу магазину “Наш Край”). Міський голова Микола Романюк зауважив, що підприємці зможуть продавати лише ялинки, які мають чіпи з позначками, в якому лісництві дерево було зрубане.

Джерело: Слово Волині

І-а Міжнародна науково-практична конференція «Екологічний контроль і моніторинг стану дубових лісів Поділля та особливості їх природного відновлення»

І-а Міжнародна науково-практична конференція «Екологічний контроль і моніторинг стану дубових лісів Поділля та особливості їх природного відновлення». Запрошуємо Вас взяти участь у міжнародній науково-практичній конференції «Екологічний контроль і моніторинг стану дубових лісів Поділля та особливості їх природного відновлення», що відбудеться 21-23 травня 2015 року у смт. Чечельник.
ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ
• Екологічний контроль лісових насаджень.
• Охорона біорізноманіття.
• Стан дубових лісів та їх природне відновлення.
• Екотуризм, рекреація та ландшафтознавство.
• Заповідна справа.
• Проблеми загальної екології та захисту біосфери.
• Екологічна освіта, виховання і культура.
Організатори:
Міністерство екології та природних ресурсів України
Департамент екології та природних ресурсів Вінницької ОДА
Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства
НПП «Кармелюкове Поділля»
Вінницький національний технічний університет
Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського
ВАЖЛИВІ ДАТИ:
20 лютого 2015 року—кінцевий термін подачі заявки;
20 квітня 2015 року—кінцевий термін подачі матеріалу та оплати.

Джерело: eco.com.ua, 18.12.2014 (Український лісовод).

«Народження» красуні-ялинки

ялинки (1)Чи знаєте ви, що батьківщиною захопливого звичаю прикрашати новорічну ялинку є Німеччина? За однією з версій, цю традицію започаткував відомий реформатор Мартін Лютер, який, замилувавшись красивим мерехтінням у місячному сяйві засніженої ялинки, вирішив відтворити цю красу в своїй оселі, запаливши на ялинкових гіллях кольорові свічки, а на верхівці встановив велику зірку. За іншою версією, перш ніж стати сімейним різдвяним символом, ялинкове дерево прикрасило одне з міських свят, що їх влаштовували німецькі цехові робітники. Тоді ялинку прикрашали фруктами та солодощами і підвішували до стелі верхівкою додолу. Якщо з ялинки падали розвішані смаколики, дітям дозволялося ними ласувати. Найімовірніше, що це відгомін більш ранньої святкової традиції (початку ХVІ століття), коли в різдвяну ніч ставили невеличке букове деревце, прикрашене солодкими яблуками, грушами, сливами та горіхами. Ще один варіант появи прикрашеної ялинки приписується французькому Ельзасу, де новорічне деревце з’явилося 1605 року, це аж на століття пізніше, ніж у Німеччині. Німецька принцеса, дружина англійського короля Георга ІІІ, вперше прикрасила ялинку в Англії, відтоді (приблизно з кінця ХVІІІ ст.) цей звичай там закріпився. І якщо Німеччина започаткувала «різдвяне дерево», то в Англії вперше виготовили різдвяну листівку. Сталося це 1843 року. З поширенням у Європі різдвяна ялинка набуває популярності і в Америці. Туди звичай прикрашати хвойне дерево привезли в ХІХ столітті німецькі переселенці. Ялинки тривалий час прикрашали в Ірані та Марокко, які є мусульманськими країнами. Оздоблювали деревця і в Туреччині, аж доки Кемаль Ататюрк своїм указом не заборонив цей звичай. Зробив він це з метою збереження лісу від несанкціонованого вирубування хвойних дерев. Образ новорічно-різдвяної ялинки дуже добре вписувався в християнську релігію. В Україні верхівку дерева завжди намагалися прикрасити особливо вишукано, як правило, це була велика зірка, що знаменувала Вифлеємську зорю-оповісницю народження Спасителя. Історики та народознавці, однак, сходяться на думці, що в українців раніше за ялинку з’явився дідух. Це особлива українська традиція, непритаманна жодній іншій народній культурі і традиції. Дідух був символом врожайності. Це був необмолочений сніп із жита чи пшениці, який спеціально заготовляли і зберігали від обжинків. З часом сніп, як і ялинку, також прикрашали красивими та смачними ласощами. Тепер дедалі частіше кондитери усього світу до новорічних та різдвяних свят виготовляють цілі шедеври — новорічні ялинки з шоколаду. Однак ласощі залишаються ласощами, тож, помилувавшись красивим витвором, усі охочі приступають до куштування спершу ялинкових гілок, а потім і усього шоколадного дерева.

Модні тренди ялинкових прикрас

Ялинковими прикрасами спершу, окрім звичних нині кольорових кульок, яскравих ліхтариків, бантиків, блискучого серпантину, були солодощі, горіхи, фрукти, які й символізували дари, що були принесені новонародженому Ісусу. В Україні першим містом, в якому почали регулярно прикрашати ялинки напередодні Нового року, була Одеса, стверджують дослідники. А найдавнішу прикрасу в Україні вперше повісили на різдвяну ялинку 1897 року. Це розфарбований аквамарином солдатик. Нині іграшка зберігається в одній із приватних колекцій. Про історію новорічних прикрас і поздоровлень можна дізнатися в Державному музеї іграшки, створеному при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України в Києві. Тут організовують спеціальні виставки перед зимовими святами. Як бачимо, традиційну новорічну ялинку наряджали пряниками, фруктами, цукерками та саморобними іграшками, зокрема солом’яними. У музеї експонується також велика колекція скляних іграшок, дуже часто (у 50-х роках) всі вони були персоніфікованими, зображали героїв відомих казок, а серед прикрас були гірлянди прапорців тощо. Останнім часом найціннішими ялинковими прикрасами вважаються іграшки дитинства або молодості батьків. Багато цих речей «живуть» у наших домівках на антресолях, на балконах, досі зберігаючи чарівливість новорічних свят. Можливо, на горищах завалялися іграшки вашого дитинства? Фігурки космонавтів, Діда Мороза на санях, хлопчиків і дівчаток, птахів і звіряток, а також скляні ягідки, огірочки, морквинки — все те, що навіює теплі спогади. Якщо десь облупилася фарба, то не біда. Тепер у моді штучне зістарення нових речей. А ще дуже цінується ручна робота. На ялинці мають привабливий вигляд сплетені гачком чи вирізані ножицями сніжинки, скручені з тканини квіти, виготовлені ляльки. Ці дорогі серцю атрибути містять цікаву інформацію, за допомогою якої можна простежити історію усієї країни, її минулого. Отож пам’ятайте, що новорічне оздоблення тепер модне, якщо має елементи старовини. Ялинкові прикраси чим давніші, тим кращі, тож ваша новорічна красуня буде прибрана за останніми тенденціями моди. Давайте волю емоціям, фантазіям, пов’язуйте минуле, сучасне і майбутнє!

Будьте бажаним гостем

Як святкують Новий рік у нас, ми знаємо. А як в інших країнах? Кожен житель Австрії вважає найбільшим благом для себе почути у новорічну ніч у Відні урочистий звук «Дзвону миру», що встановлений на соборі святого Стефана. Тому на Соборній площі 31 грудня збираються тисячі людей. В Аргентині службовці різних закладів в останній робочий день року, що минає, викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості та бланки. У діловій частині Буенос-Айреса вже до полудня тротуари і проїжджа частина вкриваються пухким шаром паперу. Часом не обходиться і без казусів. Якось співробітники однієї з газет у розпалі свята викинули за вікно весь архів… У Бразилії на піску океанських пляжів 31 грудня запалюють тисячі свічок. Жінки кидають у воду пелюстки квітів. На невеличких дерев’яних плотах розпалюють багаття і товсті воскові свічки. Туди ж кладуть різноманітні наїдки: фрукти, рис, солодощі, а також парфуми і мило, гребінці і дзеркальця. Це — подарунки могутній Ієманжі — грізній богині моря, покровительці моряків і подорожніх. Із настанням сутінків у в’єтнамських парках, садах чи на вулицях розводять багаття. Цієї ночі люди забувають усі суперечки, вибачають усі образи. На новорічному столі має бути багато страв, особливо пиріг з клейкого рису з начинкою з м’яса, гороху, цибулі, численних спецій. Цій страві дві тисячі років, вона символізує щедрість і плодючість землі.
У Гвінеї в день Нового року заведено водити вулицями слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.
У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі голова сім’ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору — у новому році сім’я житиме щасливо. Вирушаючи в гості, греки приносять у подарунок вкритий мохом камінь і залишають його в кімнаті господаря зі словами: «Нехай гроші господарів будуть такими ж важкими, як цей камінь». В Ірландії увечері напередодні Нового року двері всіх будинків відчиняються навстіж. Кожен охочий може увійти в будь-який будинок і стане там бажаним гостем. Господарі посадять його на почесне місце, пригостять келихом хорошого вина та почастують найсмачнішими стравами. Гість не забуде при цьому сказати: «За мир у цьому домі і в усьому світі!» О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу міста, співають, танцюють, веселяться. На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б’є дванадцять, виливають її через відчинені вікна на вулицю. Таким способом бажають Новому рокові світлого та ясного, як вода, шляху. У перші секунди Нового року, що тільки-но настав, належить їсти виноград: за дванадцять ударів годинника треба проковтнути дванадцять ягідок, тоді щастя неодмінно супроводжуватиме тебе всі дванадцять місяців. Норвезькі діти чекають у новорічну ніч дарунків від кози. В цій країні коза є привілейованою твариною. Легенда розповідає, що норвезький король Олаф ІІ одного разу врятував поранену козу. Тварину доставили у палац, вилікували і відпустили. На знак подяки вона щоночі приносила рятівникові рідкісні цілющі рослини. Тому діти готують їй святкові гостинці, які кладуть у свої черевики. На ранок натомість малюки знаходять там новорічні ласощі. У мешканців Тібету існує цікавий новорічний звичай: господарки печуть багато пиріжків із різним начинням і роздають їх знайомим і незнайомим. Чим більше роздаси — тим багатшим будеш у новому році. У південних селищах Франції існує такий теплий і простий звичай: перша господиня, яка набирає вранці Нового року воду з джерела, залишає там булочку власного приготування. Друга господиня бере цю булочку і на її місце кладе свою. Таким чином усі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього.
А от коли стрілки годинника наближаються до 12-ї години, господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару: таким способом він випускає Старий рік і впускає Новий. Гості приносять шматочки вугілля, кидають їх у сімейний камін і бажають, щоб вогнище у цьому каміні палало якнайдовше. Новий рік в Японії триває аж 7 днів! У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів і деяких тварин: лисицю, дракона, тигра, змію. Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота приготованою заздалегідь ритуальною тканиною.

Прес-служба Держлісоагентства України

Валерій Черняков написав заяву про складання повноважень

загруженное26 грудня Валерій Черняков написав заяву про складання повноважень Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
«Причина, з якої подаю заяву про відставку – відсутність в правлячій більшості представників ВО «Свобода». Після революції Гідності партія взяла на себе відповідальність в тому числі і за діяльність державного лісового агентства. І я вважаю, що ми з честю пройшли через всі випробування. Після дочасних парламентських виборів був сформований новий уряд і я надаю можливість новому очільнику МінАПК самостійно сформувати нову команду і реалізувати своє бачення реформування галузі».
Нагадуємо, Валерій Черняков був призначений на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року.

Довідково
За 10 місяців перебування Валерія Чернякова на посаді Голови Держлісагентства лісова галузь здобула високих господарсько-фінансових показників:
– підприємствами галузі сплачено до бюджетів усіх рівнів на 1 млрд. 30 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 347 млн. більше, ніж за відповідний період минулого року;
– середньомісячна зарплата працівників галузі зросла на 13% (або на 385 грн);
– посаджено нових лісів – 31 тис. га;
– обсяг шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками зменшився на 36%. За фактами виявлених лісопорушень до правоохоронних органів передано 716 справ.
– зріс обсяг реалізованої продукції на 22%;
– побудовано 515 км лісових доріг.

За ініціативи Валерія Чернякова напрацьовано концепцію реформування галузі, що передбачає гармонізацію лісового законодавства України до вимог законодавства ЄС.
Прес-служба Держлісагентства

Журналісти “Волинської газети” зустрілися з героями публікацій

IMG_8363[1]Журналісти «Волинської газети» напередодні Нового року провели виїзний круглий стіл у ДП «МГ «Звірівське». Приїхали з «гарячим» номером, який розповідає про єгеря Романа Бокія. Цей природолюб разом із майстром лісу Мощаницького лісництва ДП “Цуманське ЛГ” та його синами напередодні врятував чотирьох лосів, навіть відзняв цю рятувальну операцію на відео. На шпальтах є світлина лосенятка, яку сфотографував єгер.
– Бажаю подальших успіхів у роботі і цікавих фотокадрів! – тиснучи руку рятівнику диких звірів, побажав редактор часопису Володимир Данилюк.
А також повідомив, що цією рятувальною операцією вже зацікавилося кілька телеканалів. Телефонували у редакцію, розпитували про деталі, просили координати: «Тож тепер чекайте у гості ще й телевізійників».
«Волинська газета» постійно висвітлює роботу цього звірогосподарства, пише про антибракон’єрські рейди, затримання, підгодівлю та охорону диких звірів. І ось зустріч за круглим столом. Новопризначений директор цього унікального мисливського господарства України Ярема Байда не приховує свого оптимістичного настрою. Ділиться власними спостереженнями, розповідає про роботу єгерської служби, зимові клопоти природоохоронців.
– Завдяки журналістам у максимально короткий час, доки тут працюю, став чи не найвідомішою особистістю в Україні, – жартує Ярема Дмитрович. – Телефонують з усіх куточків держави, запитують, чи не зібрався я у народні депутати, так часто потрапляю у поле зору мас-медіа. Насправді, громадськість дуже цікавить стан справ у господарстві, яке свого часу змогло відродити «зуброву славу» України. Я навіть приїжджав у тоді ще Цуманське звірогосподарство вивчати досвід з розведення зубрів, нарахував ось тут, неподалік контори, вісімдесят особин і збився з ліку. Цей найстаріший силач Землі заслуговує на нашу повагу і підтримку.
Ярема Байда – співавтор науково-популярного фільму, працює над кандидатською дисертацією, великий прихильник дикої фауни і флори. На його думку, американський бізон мало чим відрізняється від європейського зубра, хіба що користується більшою увагою та підтримкою з боку державних та громадських інституцій.
– На американському континенті бізон почувається набагато комфортніше, аніж зубр у Європі, – мовив директор. – Це змушує і нас працювати більш активно у напрямку збереження і відтворення зубрового поголівֹ’я як в Україні загалом, так і у звірівських лісах зокрема.
– Ми вболіватимемо за цю справу разом із вами, – запевнив редактор «Волинської газети». – Переконаний, цим будуть перейматися і наші читачі.
Справжньою сенсацією стало повідомлення єгеря Романа Бокія, героя грудневих публікацій «Волинської газети». Природоохоронець нещодавно бачив стадо із десяти особин і одного старого зубра-відшельника, що тримався окремо. На його думку, таких самітників у цих лісах може бути три-чотири. На думку єгеря, сьогодні у Звірівських лісах мешкає більше чотирнадцяти особин. Досі вважалося, що їх тут не більше дванадцяти, навіть десяти (адже одна самка нещодавно загинула). «Волинська газета» готова підтвердити чи спростувати цю сенсаційну новину, тож домовилася про спільну зуброву експедицію, про що читачі дізнаються зі сторінок газети вже наступного року. Журналісти “Волинської газети” почули багато захоплюючих історій з життя звірів, зокрема про видру, що крала рибу з єгерського ставка, та бобра, який вирішив “приватизувати” нічийний острів.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: у ДП «МГ «Звірівське».

IMG_8397[1] IMG_8365[1] IMG_8379[1] IMG_8369[1] IMG_8398[1] IMG_8370[1]

Лісопідприємства Волині просять захисту у Верховної Ради

IMG_8349[1]Волинь проти заборони експорту необробленої деревини! Про це заявив очільник обласної організації профспілки працівників лісового господарства України Павло Матіюк. На його думку, це призведе до потрясінь не лише у лісовій галузі, а також дестабілізує й без того складну політичну і економічну ситуацію в Україні.
Проект закону заборони експорту лісодеревини викликав неабияке збурення серед лісівників Волині. Директори, головні лісничі, економісти, бухгалтери, голови ПК державних лісогосподарських підприємств ВОУЛМГ обговорили його на грудневій нараді і дали негативну оцінку. Введення цього драконівського закону, твердять лісівники, призведе до краху однієї із найстабільніших ресурсних галузей України. У разі ігнорування думки лісівників працівники лісогосподарств пообіцяли вийти на акцію протесту із бензопилами.
– Ліс – державний ресурс! – наголошують вони. – Лісова галузь – опора держави. Це, можливо, найостанніший рубіж нашої державності. Прийняття цього нищівного закону не просто антиконституційний демарш антиукраїнських сил, а й у своїй основі направлений супроти суверенітету і економічних підвалин існування самої державності.
Цими днями у Волинському лісоуправлінні вже зібрались на раду профспілкові лідери держлісгоспів.
– Поданий проект закону про заборону експорту необробленої деревини викликає протести усього лісівничого товариства, – каже голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства України Павло Матіюк. – Якщо Волинь бодай частково готова до такого повороту подій, бо встигла відновити свої лісопереробні підприємства, то в інших областях цей закон викличе колапс. Це буде нищівний удар не тільки по найбільш стабільній галузі, а насамперед по самій державі. Адже, як зазначає голова профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, поставка деревини підприємствами лісогосподарської галузі за прямими договорами, в тому числі і на експорт, дає змогу забезпечити 100 відсоткове надходження валюти в державу. А це 150 млн доларів США щорічно.
В умовах, коли гривня знецінюється на очах, такий закон потрібно розглядати як злочин супроти державності та її суверенітету. Це неприпустимо. Сьогодні «зелена» галузь забезпечує роботою і легальною заробітною платою десятки тисяч громадян України, сплачує податки та збори до державного та місцевого бюджетів, внески до страхових фондів. 150 млн доларів США щорічно втрачатиме Україна після заборони експорту деревини. Це 40% від загальних доходів підприємств, які стовідсотково поповнюють валютні надходження державної казни. 800 млн гривень кредиторської та 200 млн гривень дебіторської заборгованості, які на сьогодні мають лісопідприємства України, зроблять найстабільнішу галузь України банкрутом. Кому це вигідно? Хто за цим стоїть? І що буде потім?
Профспілкові лідери переконані, що за цим антинародним законом криється спроба знищити найстабільнішу галузь, підрубати «зелений корінь» української державності, дестабілізувати політичну і економічну ситуацію в Україні, викликати додатковий фактор соціальної напруги. Цей закон напряму відкриє шлях до «великий грабежу» України, чого не можна допустити.
На позачерговій профспілковій конференції виступив також начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик та голова ПК ДП «Ратнівське ЛМГ» Людмила Завадська. Профспілкові лідери не приховували своєї тривоги і обурення. Вони переконані, що хтось намагається затіяти небезпечну політичну гру з метою дестабілізації лісового сектора держави, щоб потім вже за відомою усім старою схемою прихватизувати найбільш тверду і стабілізуючу національну «дерев’яну валюту» «зеленого банку» України. Кінцевим результатом цих політичних ігор буде «прихватизація» лісів.
Профспілкові лідери державних лісогосподарських підприємств ВОУЛМГ прийняли звернення до Верховної ради України про недопустимість введення закону про заборону експорту необробленої деревини.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.