Лісова варта: На Любомльщині знов упіймали крадіїв лісу

IMG_0303Виявлення факту злодіяння, розслідування, встановлення правопорядку. За такими напрямками вкотре діють працівники державної лісової охорони. Лісові порушники знову вдаються до самовільних рубок, вивозять деревину, завдають шкоду, нехтують законом. Попри все лісівники переконані, що спільними зусиллями їм вдасться викоренити звички порушувати у лісі правила порядку і наносити збитки лісовому господарству та державі.
Так нещодавно, поспішаючи на ділянку майстер лісу Мосирського лісництва ДП «Любомльське ЛГ» Володимир Повшук, минаючи квартал 54, помітив розкиданий свіжозрізаний верх сосни. Сліди непроханих «хазяїв» були очевидні – неподалік лишилися лише два пні. Повідомивши лісничому про скоєне, уже удвох рушили по добре витіснених на дорозі відбитках від коліс підводи, вологий після дощу ґрунт видавав це відмінно. На лісових стежках слідів більше не було, а з такими колесами, як виявилося потім, на все село лише два вози. Втім порушники на цьому не зупинилися, у сусідньому кварталі – 53-ому просто по-варварськи, намагаючись вкрасти ще кілька дерев, понищили ліс. Із семи намічених ними сосен та дуба, три невміло підпиляли так, що дерева очевидно почали падати у другий не спланований бік. Тож так і залишили на місці високі, небезпечно повислі, сосни. Ще одна поруч зламалася через неправильну валку. Сяк-так забравши ту, що звалилась, деревину, чоловіки подалися далі. Через два з половиною кілометри у кварталі 39-ому лісники знову натрапили ще на чотири пні липи дрібнолистої. З усього видно було, що рубка була скоєна в один день.
Лісові охоронці провівши оперативне розслідування, знайшли одразу ж і порушника –жителя с. Мосир. Та коли звернулися до чоловіка за поясненням, той всіляко заперечував і протестував. Як виявилось згодом, допомагали йому ще два односельчанини. Сосну продали на пилораму, липу вирішили сховати на фермі та перечекати.
На даний час встановлені особи, які порушили порядок за ст. 65 КУпАП. За фактом лісопорубки проводиться слідство. Сума збитків, завданих лісовому господарству за цим випадком, складає понад 50 тисяч гривень. Окрім цього, за халатне ставлення до лісу вбачається і кримінальна відповідальність. Матеріали передані до органів внутрішніх справ, де порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 246 КК України. Шкідники заплатять за скоєне ще й чималий штраф.
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».

IMG_0293 IMG_0298 IMG_0328 IMG_0334 IMG_0340 IMG_0346 IMG_0354 IMG_0356

Інтерв’ю: Фінансова стратегія лісогосподарювання

IMG_5811Лідія Турянська уродженка смт Шацьк, закінчила Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю облік і аудит. Працювала бухгалтером Бережницького лісництва, бухгалтером по бюджету, головним бухгалтером ДП «Городоцьке ЛГ». За час роботи зарекомендувала себе вмілим організатором лісогосподарського і лісопромислового виробництва, багато уваги приділяє питанням поліпшення обліку, економії та раціональному використанню матеріальних і фінансових ресурсів, підвищенню продуктивності праці. Призначена начальником відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту-головним бухгалтером ВОУЛМГ, віднедавна ще й заступник начальника ВОУЛМГ.
Наша розмова – про фінансовий ресурс і стратегію лісогосподарювання. У цих непростих умовах точка зору фінансиста важлива не тільки для керівників, а й майстрів лісу, лісорубів, лісокультурниць, адже від вміння працювати з фінансовими потоками залежить наскільки швидко ми позбудемось корупційних схем і приєднаємося до цивілізованої сім’ї європейських народів.
– Лідіє Зіновіївно, Ви тримаєте руку на пульсі всіх гривневих і валютних лісогосподарських потоків. Чи вдалося вашим менеджерам, економістам, бухгалтерському корпусу втримати фінансову стабільність – основоположну складову успішної діяльності будь-якої галузі?
– Судіть самі. Ми зобов’язані твердо дотримуватись курсу, передбаченого річним фінансово-господарським планом. Така реальність сьогоднішнього часу. Так ось, за дев’ять місяців поточного року державними лісогосподарськими та лісомисливськими підприємствами було забезпечено виконання всіх завдань. Аналіз фінансових показників дозволяє стверджувати про наявність позитивних тенденцій, пов’язаних зі збільшенням обсягів реалізації продукції. При плановому обсязі 293,7 млн грн всі лісогосподарські підприємства збільшили обсяг реалізованої продукції. Цей показник за звітний період складає 342,2 млн грн (117%) по управлінню. Темп росту до відповідного періоду минулого року зріс до 148 %. Реалізація продукції на 1 га лісового фонду сягнула 535 грн, зрісши у порівнянні з минулим роком на 165 грн.
– Хто ж найбільше заробляє зараз для лісової галузі Волині?
– Лідерами за обсягом зростання реалізації продукції залишаються ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Ратнівське ЛГ» ДП «Маневицьке ЛГ». Ці лісгоспи впродовж усіх дев’яти місяців відзначаються найбільш високим відсотком реалізації продукції: 139% – ДП «Городоцьке ЛГ», 128% – ДП «Камінь-Каширське ЛГ», 144% – ДП «Ковельське ЛГ», 127% – ДП «Ратнівське ЛГ» та 129 % – ДП «Маневицьке лісове господарство». Відповідно й найбільше заробляють.
– Чи є лісопідприємства, які не справляються з плановими показниками, тягнуть галузь на дно безгрошів’я?
– На жаль, є і такі. Невиконання запланованого рівня реалізації зафіксовано у ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Любешівагроліс», ДП «Камінь-Каширськагроліс» та ДП «Локачіагроліс». Це може призвести до відсутності у підприємств засобів для розвитку виробництва, подальшої неплатоспроможності й, зрештою, до втрати лісогосподарськими підприємствами фінансової стабільності. Ми намагаємось цьому зарадити, створюємо біжучі програми для виправлення критичної ситуації, розробляємо дорожні карти і колегіально допомагаємо цим господарствам. Тим паче, що маємо позитивний досвід. Аналіз формування прибутку підприємств за дев’ять місяців роботи показує, що витрати на 1 грн реалізованої продукції на початок 2014 року складав 1 грн. Це свідчить про те, що в 1 грн реалізованої продукції знаходиться 1 грн собівартості, тобто прибуток у підприємств відсутній. Та вже станом на 1 жовтня цього року по управлінню цей показник склав 96 коп. Відповідно, у лісопідприємств з’явився хоч невеликий, та все ж прибуток – 4 коп., які вони зможуть направити на розвиток виробництва. Лісогосподарські підприємства, які першими впорядкували та привели у відповідність свої витрати, мають залишок коштів на рахунках у банку, що дозволяє їм раціонально запланувати та організувати поточну лісогосподарську діяльність.
– Чи не станеться так, що слабші господарства потягнуть на низ і сильніших?
– Скорше навпаки. Добрий приклад надихає на рух у потрібному напрямку. І це вже помітно. Фінансовий стан усіх лісогосподарських підприємств за 9 місяців роботи поліпшився. Це реальність, яка обнадіює. Про це свідчить і зростання балансу валюти. Одним з індикаторів фінансового стану підприємств є також їх платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погасити свої платіжні зобов’язання. До речі, на 1 жовтня 2014 р. на розрахункових рахунках наші підприємства мають 12425,9 тис. грн залишкових коштів. Це радує. Та, незважаючи на зростання величини грошових коштів, ми вважаємо, що їх величина ще не досить висока для покриття боргових зобов’язань. На жаль, є у нас і борги. Кредиторська заборгованість на цей період становить 73 млн грн: за товари, роботи, послуги – 31,2 млн грн, розрахунки із бюджетом – 20,8 млн грн, зі страхування – 3,2 млн грн, з оплати праці – 5,5 млн грн, заборгованість по отриманих авансах – 7,0 млн грн, інші поточні та довгострокові зобов’язання – 5,1 млн грн. Щоправда, Маневицький, Городоцький, Любомльський та Ківерцівський лісгоспи до початку року скоротили її на 6 млн 159 тис. грн, а Цуманський, Колківський, Турійський та Шацький навпаки на 5047 тис. грн заборгованість збільшили. Великою залишається заборгованість по розрахунках за надані послуги на лісозаготівлі, вивезенні та переробці деревини. Вона складає по управлінню ще 12,2 млн грн. Хоча до початку року й скоротилась на 10,2 млн грн. Управлінська команда робить все можливе щодо збільшення у складі своїх активів частки грошових коштів, удосконалюючи структуру виробництва, систему управління, підвищуючи якість виготовленої продукції та наданих послуг. Ми розробили графіки погашення боргових зобов’язань. Не зважаючи на різке падіння курсу гривні до долара і євро, нас більше не штормить. Ми стабілізували галузь. Всі підприємства повною мірою забезпечують державні гарантії оплати праці і вважають своїм пріоритетним завданням її підвищення. У нас нема заборгованості з її виплати і зараз вона складає для штатних працівників у середньому 3052 грн. Тут також є лідери і аутсайтери. У ДП «Маневицьке ЛГ» середньомісячна заробітна плата сягнула 3629 грн, у ДП «Городоцьке ЛГ» –3502 грн, ДП «Поліське ЛГ» – 3832 грн. Та незважаючи на те, що зарплатня на підприємствах ряду лісгоспів продовжує зростати, лісоуправлінці вважають її рівень все ще недостатнім і роблять все необхідне, щоб вона й надалі суттєво зростала.
– Ви тиснете на підопічних, домагаючись виконання поставлених завдань, чи навпаки даєте їм можливість приймати власні ефективні рішення?
– Хотілося б сказати, що всі методи годяться, аби привести підприємства до успіху, відвести з небезпечної зони, від фінансової прірви. Та все ж ми тепер частіше користуємось корегуляційними методиками, шукаючи ефективні управлінські рішення колегіально. Цінуємо інтелект, діловитість, знання, фаховість, досвід кожного фінансиста, та все ж наша галузь потребує командної роботи, де, втім, є місце і для ініціативи. Волюнтаризм відходить у небуття. Кулаки по столу не ходять і крики ділу не підмога. Фаховість, порядність і патріотизм стають основоположними важелями не тільки виробничників, лісоохоронців, садівничих і доглядачів лісу, а й фінансистів. Вони вже розпізнають економічні чинники, які стримують ріст заробітної плати. Дбають за рентабельність, продуктивність праці… Зрештою, найкращим і наефективнішим контролером виступають наші штатні працівники, яких маємо 2124.
– Яку користь приносить лісогосподарювання українській державі?
– Усі підприємства галузі є сумлінними платниками податків. За 9 місяців їх до зведеного бюджету заплачено 38,5 млн грн. З них збір за спеціальне використання лісових ресурсів склав 22,1 млн грн, податок на додану вартість – 1,6 млн грн, податок на прибуток – 4 млн грн, податок з доходів фізичних осіб – 9,2 млн грн та 26,8 млн грн єдиного соціального внеску. За серпень-вересень перераховано військового збору у сумі 179,0 тис. грн.
– Щоб розвиватися, потрібні кошти. Держава їх не дає. Ви майже стовідсотково перейшли на самофінансування. Чи стачить власних сил для модернізації галузі?
– Для нас життєво важливо перебувати у русі, оновленні основних виробничих потужностей. Із застарілою технікою далеко не заїдеш. Тож підприємства управління активно інвестують кошти у розвиток власного виробництва. На придбання, капітальний ремонт основних засобів за січень-вересень цього року ними спрямовано 20454 тис. грн власних коштів, а саме придбано обладнання на суму 13479,4 тис. грн, виконані роботи по будівництву на суму 932,7 тис. грн, проведено модернізацію та капітальні ремонти основних засобів на суму 6041,8 тис. грн. У держлісгоспів з’явлюються власні кошти і вони витрачають їх на те, що у майбутньому швидко окупиться і принесе прибутки.
– Чи значить це, що у вас нема фінансових капканів?
– Є. Аналіз фінансового господарювання за 9 місяців показує негативну динаміку росту дебіторської заборгованості. Вона сягнула 27 млн 515 тис. грн. Зокрема, кредиторська заборгованість ДП «Камінь-Каширське ЛГ» станом на 1 жовтня складає 1336 тис. грн, ДП «Ковельське ЛГ» – 1415 тис. грн, ДП «Цуманське ЛГ» – 3053 тис. грн, ДП «Маневицьке ЛГ» – 2095 тис. грн, ДП «Колківське ЛГ» – 1313 тис. грн. Ми провели детальний аналіз дебіторської заборгованості. Вже приймаємо поточні управлінські рішення, спрямовані на її скорочення. Намагаємось своєчасно вживати усіх необхідних заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Так, у цей фінансовий капкам краще не потрапляти, а коли потрапив, слід вириватися.
– Наскільки повно фінансується ведення лісового господарства? Адже це найпершочерговіша функція усіх ваших підрозділів.
– З початку року підприємствами Волинського ОУЛМГ на ведення лісового господарства спрямовано 232 млн. грн. З них на проведення лісової сертифікації витрати склали 264 тис. грн, на оформлення правовстановлюючих документів на землі – 454 тис. грн, на проведення рубок формування та оздоровлення лісів – 18054 тис. грн, на відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування, – 8499 тис. грн, на охорону лісу від пожеж – 3068,8 тис. грн, на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування – 59397 тис. грн, на перевезення деревини від усіх видів рубок на нижні склади – 52305 тис. грн, загальновиробничі та адміністративні – 82519, 1 тис. грн. За 9 місяців 2014 року лісогосподарські підприємства отримали 7534 тис. грн чистого прибутку, з якого перераховано до державного бюджету частину чистого прибутку у сумі 1130,1 тис. грн. Решту частини прибутку направлено на розвиток виробництва лісогосподарських підприємств.
– Якої фінансової стратегії ви намагаєтесь дотримуватись?
– Скажу так, раціональне планування, організація та контроль поточної лісогосподарської діяльності сьогодні мають здійснюватися щоденно для прогнозування небажаних економічних явищ та процесів. Але ми маємо дбати й про оптимістичну складову – державний інтерес, добробут і соціальний захист працівників, майбутнє лісопідприємств, а це можливо при колегіальній і колективній командній роботі – від начальника лісоуправління до менеджменту, економістів, бухгалтерів і директорського корпусу, власне, усіх фінансистів галузі. Маючи фінансовий ресурс, потрібно ще й з користю ним розпорядитися. Цей стратегічний шлях приведе до стабільності, а відтак – і до збалансованості та успіху.
Інтерв’ю вів
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMG_5906 IMG_0293 IMG_5867 IMG_0020 IMG_0031

Пам’ять: Слово на спомин про старшого колегу

Провели в останню путь В’ячеслава Михайловича Сичова. З міської квартири тіло привезли до Свято-Троїцького собору. Тут святі отці відслужили панахиду. Провести колегу-ветерана прийшли лісоуправлінці, колишні співпрацівники, друзі та рідні.
В’ячеслав Сичов народився 1930 р. Був дитиною війни. Після школи вступив на лісогосподарський факультет Київської сільськогосподарської академії. !958 року за розподілом приїхав працювати на Волинь. Перша його посада – лісничий Маневицького лісгоспу. Через п’ять років молодого лісничого запросили на роботу в лісоуправління. Тут він працював на посаді інженера охорони і захисту лісу. З часом саме він і сформував відділ охорони і захисту лісу та став першим його начальником. Він добре знав лісові проблеми, мабуть, не було такого лісництва, де б він не побував. Довелося В’ячеславу Михайловичу організовувати роботу державної лісової охорони у лісгоспах, як кажуть, надавати методичну і практичну допомогу, часто виїжджати у рейди, затримувати лісопорушників. Він зробив дуже багато корисних справ, якими й до сьогодні послуговуються його наступники. Довелося з цією прекрасною людиною працювати і мені. Прийшов у відділ молодим, без досвіду. Тут пройшов гарт, навчився захищати ліс, берегти його від лісокрадів і вогню. Ніколи не забуду по-батьківському добрих порад В’ячеслава Михайловича. Він керував відділом охорони і захисту лісу до 1994 року, а, вийшовши на пенсію, ще якийсь час працював інженером цього відділу, передаючи досвід молодшим.
Добрі спогади лишив про себе не тільки у мене, а й багатьох лісівників Волині. Старше покоління досі згадує, як разом садили молоді ліси, дбали про охорону і захист насаджень. Був життєлюбом, веселуном, міг принагідно й анекдота розповісти, і поспівчувати у біді. Життя його було не з легких і, молодші, знаючи про це, берегли його, шанували, часто зверталися за порадами.
Коли й одлетіли літа. Згадую про спільні виїзди до лісу, здається, чую його бадьорий, злегка охриплий голос і на очі накочується сльоза. Добрий був у мене наставник, людяний, вимогливий і справедливий. І відійшов він у вічність скромно і тихо… Таким був і в житті. Все робив самотужки, намагався зайвий раз нікого даремно не потурбувати.
Поховали В’ячеслава Сичова на міському кладовищі біля с. Гаразджа.. Вічна пам’ять йому і хай земля буде пухом.
Петро Романуха,
інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ».

 

Лісівники Любомльщини – на спартакіаді

спорт 7У Любомлі вдруге проходить міська спартакіада. У ній беруть участь команди імпровізованих спортивних округів у складі працівників шкіл, учнів та їхніх батьків, а також команди трудових колективів. Як розповідають його організатори – очільники міської ради та райво, основна мета спартакіади – підняття іміджу спорту, пропагування та залучення до здорового способу життя, проведення цікавого активного відпочинку у місті. У майбутньому, сподіваються вони, популярність спартакіади зростатиме і юні спортсмени, дивлячись на старших, мріятимуть про перемогу у таких змаганнях.
Цьогоріч, у зв’язку із трагічними подіями на Сході України та в пам’ять про загиблих земляків, міську спартакіаду присвятили бійцям АТО. Щоб кожен пам’ятав і знав наших героїв-борців, на суддівському столі розташували траурні знімки загиблих, серед яких – кранівник нижнього складу Любомльського лісгоспу Анатолій Федчишин, також Сергій Киричук і Сергій Кушнір. Під час урочистого відкриття вшанували загиблих хвилиною мовчання. Жовто-блакитний стяг доручили підняти хлопцям – жителям району, учасникам воєнних дій на Сході України.
Спартакіада триватиме майже два місяці. Її програма охоплює такі види як стометрівка, метання гранати, стрибки у довжину, настільний теніс, кульова стрільба, шашки, волейбол, армрестлінг, дартс, міні-футбол, баскетбол.
У день відкриття відбулась першість із легкоатлетичної частини. Спортсмени показували себе у бігові на сто метрів, стрибках у довжину, метанні ядра та гранати. Честь лісгоспу захищали молоді спеціалісти – бухгалтер Ольга Зінчук, начальник нижнього складу Юлія Загура, майстер по відводах Олег Колацький, інженер з ЕОД Ігор Литвинюк, виборовши у підсумку друге місце.
Без сумніву лісівники – професія сильних і витривалих, тож загартованість і фізична підготовка повинна бути відмінною. Беручи участь у таких змаганнях, лісівники мають нагоду у черговий раз показати, на що вони здатні, та власним прикладом підтримати спорт і здоровий спосіб життя.
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
На фото: міська спартакіада – стимул до здорового способу життя.
спорт 1 спорт 4 спорт 2 спорт 3 спорт 5 спорт 6 спорт 8 спорт 9 спорт.

 

Волинські лісівники підтримали благодійну акцію Волинського народного хору. Айдарівець Олександр Кралюк: «Жертовність – одна на всіх!»

IMG_5884У Волинському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка відбувся концерт Волинського академічного народного хору. Митці присвятили його учасникам АТО. Заслужений діяч мистецтв України, художній керівник та головний диригент хору Олександр Стадник сказав зі сцени, що волинські митці також побували на Сході України, зокрема виступали у Луганській області. Тепер вирішили допомогти бійцям, що боронять Україну від російських найманців. Подякував присутнім, що прийшли на концерт і запевнив, що всі зібрані кошти будуть передані для потреб батальйону «Айдар». Зал був повнісінький. У шостому ряду сиділи й усі працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Декотрі чоловіки прийшли з дружинами, а жінки – із чоловіками. Лісівники постійно надають допомогу учасникам АТО і коштами, і продукцією власного виробництва, і деревиною. У ці дні на Схід вирушають вагони з матеріалами для будівництва бліндажів та укриттів, чимало лісівників зараз служать у діючій армії чи добровольчих батальйонах. Тому так дружно і вирішили управлінці підтримати ініціативу народного хору.
Але це був не просто концерт по збору коштів. Якоїсь миті здалося, що волинські артисти, як добровольчі, міліцейські, гвардійські, армійські батальйони стоять на найнебезпечнішім рубежі й боронять духовні кордони українського народу. Це був виклик великому східному сусіду і його завойовницькій культурі, які заради імперських амбіцій готові спершу знищувати духовність інших народів, тоді фізично винищувати автохтонне населення голодоморами, репресіями, виселенням, а там, завізши переселенців, і на кут чужого дому претендувати, та так, що каменя на камені від нього може не зостатися.
Волинські митці продемонстрували українську шляхетність пісні, танцю, музики, одягу, надзвичайно піднесли дух кожного глядача. А розпочався концерт піснею «А смерть заглядає в козацькії очі» у виконанні народного хору. А там зазвучали улюблені пісні багатьох поколінь і часів «Їхав козак на війноньку», «Гарний козак, гарний», «Під горою річка в’ється», «Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав»… Чисті співучі голоси летять у зал… Очі артистів випромінюють віру… Козацькі вуса і чуби. І дівчата, мов калиновий гай, стоять, запишалися, гарні-прегарні в українськім народнім вбранні.
«Співай, співай, соловейку», «Ой ти дівчино, моє серденько, причарувала моє серденько»… Линуть і линуть співи, будять пам’ять, думи тривожать.
– Це вже не просто співи, а війна культур. Бійців АТО, хлопців з народу, які пішли боронити рідну країну від новітнього тирана, що задумав поневолити, розірвати на шматки Україну, «роздати» український народ поміж межовими країнами, поділити на «польський», «чеський», «угорський», «білоруський», «російський»… Не просто луганським і донецьким шовіністам буде пояснити свою ненависть до українців майбутнім поколінням, адже потрібно буде визнати злочини проти корінного українського населення, визнати і взяти на себе відповідальність за голодомори, розстріли, зачистки і царських сатрапів, і більшовиків, і совєтів, і свої власні злочини-руйнування… У третьому тисячолітті ті самі методи – знищувати «до основания, что б потом…»
…Хор змінюють на сцені танцівники… Які багаті запальні цікаві українські танці. І присідки, і крутахи, і підтупці, і руки в боки, і гра плечима… І ноги що дримблять-біжать-стрибають-летять… І плаття, що парашутиками-квітуванням передвіщають час кохання… Малинові козацькі і ружові дівочі пояси, вишиванки, їх квіття й орнаментика, віночки із стрічками, червоні чобітки, чуби і коси… Кивки голівками, змахи рук, усмішки золоті… Так твориться вічна таїна любові… Це нація, що йде шляхом любові… Це народ, що уміє закохуватися, здружуватись, творити…
…І сльоза в козака-співаченька спалахнула на личку у світлі прожекторів, і в залі не одна слізка зблиснула, як хор заспівав «Налий, мамо, рому, бо я їду, мамо, з дому до прийому… А в прийомі – скляні двері, там сиділи офіцери… А в прийомі за дверима стоїть дівка чорнобрива… Ой ми п’ємо склянку пива, прощай мила-чорнобрива… Ой ми п’ємо склянку меду, прощай, мамо, бо вже їду… Ой горе-горе…» І Симоненківська «Виростиш ти сину» летить у зал… А там «Гей соколи!..» І знову танець… Четверо хлопців, і ще четверо, а тоді – й по лебідоньці-парі кожному… Танці промовисті, швидкі, блиски закоханих очей ще бистриші… І знову танець переходить у пісню… «Шумить-гуде дібровонька, плаче дівчинонька, на шлях битий поглядає… Битим шляхом москалі ідуть, за собою коня ведуть… Ой ти коню білогривий, скажи правду, де мій милий?..» І далі: «Ой там при долині окопами зрито, лежить там січовик убитий». А там про кобзаря, який на могилі співає про козацькую славу, про душу козакову, що досі гуляє за порогами… А ще «Засвистали козаченьки», «Чуєш, мій друже, славний юначе, як Україна плаче і стогне…» І вже у єдинім пориві – народний хор зі сцени і глядацький багатоголосий глядацький із зали разом, поклавши руки на серця, співають «Ще не вмерла Україниа, ні слава, ні воля, ще нам браття-українці усміхнеться доля…»
То був журбливий і натхненний концерт…
–Допоки є Волинський хор, наш дух не скорити і не поставити на коліна! – озвучила думку усіх присутніх заступник голови облдержадміністрації Світлана Мишковець.
– Спасибі народному хору, – мовив заступник командира батальйону «Айдар» Олександр Кралюк. – Ще 15 годин тому разом з хлопцями охороняв Луганську ТЕЦ. Знаю, що кожна мати ловить по телебаченню всяку новину, сподіваючись побачити сина, кожна жінка переживає за чоловіка, які там… Хочу митцям подякувати, що ви з нами. Ця ваша жертовність – одна на всіх, на кожного із нас вона одна – за 1200 кілометрів від Луцька це особливо відчуваєш…
… Покидали глядачі зал із думкою про бійців, що боронять Україну на Сході.
– Які ваші враження? – поцікавився у лісоуправлінців.
– Народу, який має таке шляхетне мистецтво, не скорити, – відповідали чоловіки й жінки. – Сьогодні українські пісні, танці, музика, народні костюми, навіть орнаментика зміцнюють дух, додають людям упевненості.
– Ідея проведення такого концерту належить директору Волинської обласної філармонії Сергію Юхименку, – каже директор театру Анатолій Глива. – Її підтримали усі патріоти. Ви бачили скільки прийшло глядачів! Ми разом із нашими бійцями. Ми любимо Україну.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: під час благодійного концерту Волинського народного хору.

IMG_5867 IMG_5868 IMG_5878 IMG_5881 IMG_5883 IMG_5885 IMG_5889 IMG_5892 IMG_5895

Василь Мазурик: «Наші господарства сильні людьми, лісом, високопродуктивними насадженнями, засобами виробництва!»

IMG_5860[1]
В актовій залі ВОУЛМГ відбулася підсумкова нарада директорів, головних лісничих, головних інженерів, економістів та бухгалтерів державних лісогосподарських підприємств. Її відрив начальник лісоуправління Василь Мазурик. Варто зазначити, що перед тим відбулася колегія ВОУЛМГ, а ще лісівники познайомилися з роботою сортиментного візка з маніпулятором марки “Farma”. Лісівники хвилиною мовчання вшанували колегу-ветерана В’ячеслава Михайловича Сичова – колишнього начальника відділу охорони і захисту лісу Волинського лісоуправління, що відійшов у вічність. Відтак перейшли до розгляду питань порядку денного: звіт про роботу за 9 місяців, вибори голови обласної організації Товариства лісівників України, підведення підсумків обласного змагання серед лісогосподарських підприємств за ІІІ квартал. По лісовому блоку питань доповідь зробив головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета. Йшлося про виконання планових показників, догляд і охорону лісових насаджень, заготівлю жолудів, рубки формування та догляду, мисливські угіддя, корм для диких тварин. Начальник відділу лісових ресурсів управління Григорій Новосад говорив про дотримання сортиментних зобов’язань перед вітчизняними та зарубіжними покупцями, наголосив на якісних показниках роботи, зокрема виготовленні половника та фанерної сировини І-ІІ сортів. Зазначив, що варто приглянутись до резервів, які є і досі залишаються невикористаними. Нагадав про необхідність будівництва доріг, яких цього річ вже прокладено 112 км при плані 100. А ще про вивезення деревини для потреб АТО. Не обминув увагою і безпечні умови роботи та охорону праці.
– За 9 місяців на заходи з охорони праці витрачено 781 тис. грн, – мовив Григорій Олександрович. – Це на рівні минулого року. При теперішніх темпах зростання цін цей показник потребує коригування у бік збільшення.
Начальник відділу бухобліку, аудиту, фінансів та звітності – головний бухгалтер управління Лідія Турянська проаналізувала стан надходження та витрат зароблених коштів.
– Пройшов квартал, як ми працюємо разом, – нагадав присутнім начальник лісоуправління Василь Мазурик. – За цей час відбулися помітні зрушення. Їх потрібно зробити стабільними і незворотніми, та рухатися уперед. Вкладено гроші у капітальні інвестиції – 20 млн грн.. Непогано. Техніку купили. На рахунках з’явилися гроші. Але те, що є, ефективно ще не навчилися використовувати. Відсотків двадцять не доотримуємо через заниження сортності, втрат під час переробки, великі витрати на заготівлю і перевезення… Не раз у виступах головних спеціалістів згадувалось ДП «Маневицьке ЛГ». При рівних можливостях цей держлісгосп багато у чому випереджає інші. Мірошниченку час задуматися, – мовив у бік, де сидів директор ДП «Цуманське ЛГ» Олександр Мірошниченко – одного з найбільших лісопідприємств області.
– Переробка у Маневич (це жовтневі цифри) плюс 280 кубометрів. По обладнанню інші лісгоспи мають не гірші можливості. Значить, тут нормальна команда. До них варто підтягуватися іншим.
Василь Мазурик звернув увагу на строкату розбіжність у цифрах різних лісогосподарських підприємств. Зазначив, що у найближчі роки держава не даватиме грошей на ведення лісогосподарювання, тож необхідно розраховувати на власні сили.
– Потрібно навчитись вести виробничу діяльність, щоб вона була прибутковою! – мовив.
Висловив здивування щодо різних цін знеособленого кубометра у різних господарствах, закликав впорядкувати працевлаштування договірників, звернув увагу на необхідність офіційного працевлаштування потрібних фахівців, оплату всіх поточних зобов’язань, боротьбу з простроченою дебіторською і кредиторською заборгованістю, відмову від готівкових розрахунків.
– Наші господарства сильні людьми, лісом, високопродуктивними насадженнями, засобами виробництва! – наголосив. – Ліс, як і хліб, потрібен кожного дня. Використовуймо цю потрібність з користю для галузі.
Водночас, лісоуправлінець заборонив розраховуватися за роботу та послуги лісом.
– Розраховуємось тільки грошима! – закцентував. – Ні куба круглого лісу… Нема такої функції у майстра лісу як розрахунки – це прерогатива директора і бухгалтера.
Втім, Василь Мазурик не став переобтяжувати присутніх цифрами, хоча зазначив, що спеціалісти управління підготували їх до цієї наради цілий томик по всіх підрозділах і лісогосподарствах. Закликав дослухатися до рекомендацій управлінців, вірити їм, а ще дотримуватися шляху, яким рухається лісогалузь Волині.
Начальник лісоуправління особливу увагу приділив забезпеченню дровами учасників АТО та їх сімей.
– По багатьох підприємствах ці зобов’язання виконані, – мовив Василь Васильович. – Частині належить ще доставити дрова у родини. Потрібно зробити це якнайшвидше, до холодів… Із завтрашнього дня маємо відправити 27 кубометрів на Схід. Хлопці мерзнуть…
Наступним питанням були перевибори голови обласної організації Товариства лісівників України, оскільки її теперішній голова Петро Сахарук вийшов на пенсію, а відтак виникли певні труднощі у діяльності Товариства. Василь Мазурик повідомив, що Президія ТЛУ рекомендує обрати головою Сергія Шеремету – головного лісничого ВОУЛМГ, колегія лісоуправління цю кандидатуру також підтримує. Питання поставлено на голосування. Присутні лісівники одноголосно обирають головою обласної організації ТЛУ Сергія Шеремету.
Новообраний голова обласної організації ТЛУ Сергій Шеремета подякував за довіру й пообіцяв працювати на користь лісівничої громади.
А відтак слово взяв голова Волинської організації профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк. Він повідомив, що за результатами роботи у змаганні серед лісогосподарств і цього кварталу переміг колектив ДП «Маневицьке ЛГ» (директор Володимир Радіон), ДП “Камінь-Каширське ЛГ” (директор Вячеслав Кузьмич) вибороло ІІ місце, а третє посіло ДП “Ратнівське ЛМГ” (директор Микола Мельник).
Начальник лісоуправління Василь Мазурик вручає перехідний прапор директору ДП «Маневицьке ЛГ» Володимиру Радіону, колективу також належить премія у розмірі 30 тис. грн.
– Ви вже, мабуть, ніколи нікому ним не поступитесь? – запитую, фотографуючи переможців із зеленим знаменом лісівників Волині.
– Перехідний прапор цього року виборюємо утретє… – каже на те Володимир Олександрович. – Думаю, і в четвертому кварталі ми втримаємо ці темпи.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: під час підсумкової наради.

IMG_5804[1] IMG_5811[1] IMG_5808[1] IMG_5819[1] IMG_5821[1] IMG_5822[1] IMG_5824[1] IMG_5826[1] IMG_5827[1] IMG_5837[1] IMG_5838[1] IMG_5843[1] IMG_5846[1] IMG_5852[1] IMG_5847[1] IMG_5855[1] IMG_5858[1] IMG_5861[1]

 

 

 

“Школа сучасного лісівництва”: Фірма продемонструвала волинським лісівникам сортиментний візок з маніпулятором

SONY DSCФірма МВФ «Захід» продає лісовозну техніку, зокрема і гідроманіпулятори для навантаження лісопродукції. Її представник Віктор Літвінчук, користуючись нагодою, запропонував провести навчальний семінар по вивченню нової сучасної лісовозної техніки. Для огляду запропонував сортиментний візок з маніпулятором марки “Farma”. Цей двохвісний візок агрегатується з тракторами “булорус”, у даному випадку з МТЗ 82.1. Цей «білорус» може взяти на прицеп 14 тонн вантажу. Вартує до 800 тис. грн.
– Стріла маніпулятора на максимальному вильоті досягає 6.6 метра і може підняти до 0.8 тонни, – розповідає про новинку, яку збирають в Естонії, Віктор Адамович. – Та 2.5 тонни здатний підняти поряд з візком. Важливою відмінністю цього причепу є те, що він додатково оснащений аутригерами для стійкості та безпечнішої роботи в лісі.
Директорам, головним лісничим та інженерам державних лісогосподарських підприємств роботу цього лісового тральщика, вантажника і перевізника погодився продемонструвати тракторист ДП «Ківерцівське ЛГ» Яків Микитюк. Саме на подвір’ї цього лісгоспу зібралися керівники держлісгоспів, щоб на власні очі побачити роботу «лісового трудяги». Спершу досвідчений перевізник навантажує на візок сортименти, потім демонструє, як можна підтральовувати колоди із болотистих місць з відстані сорока метрів. Для цього послуговується додатковою лебідкою, яка встановлена на колоні гідроманіпулятора.
– Як він у роботі? – цікавлюся, коли чоловік вистрибує із кабіни.
– Добрий! Управління здійснюється джойстиками та з кабіни, як у модернізованому форвардері. Я б не проти на такому попрацювати.
Та це неможливо. Адже цей сортиментний візок з гідроманіпулятором вже продано львівським лісівникам. Віктор Літвінчук запропонував їм показати волинянам цю диво-техніку під час транспортування її до постійного місця дислокації. Нагадав при цьому, що три гідроманіпулятори цієї марки у ці дні транспортують у ДП «Колківське ЛГ». Вони зараз чекають на розмитнення.
Сергій Цюриць,
прес-служба ВОУЛМГ.

На фото автора та Олександра Боровицького: під час навчального семінару по вивченню нової сучасної лісовозної техніки.

IMAG0689 IMAG0690 IMAG0693 IMAG0695 IMAG0698 IMAG0700 IMAG0701 IMAG0702 IMAG0703 IMAG0704 IMAG0706 IMAG0708 IMG_5767 IMG_5770 IMG_5771 IMG_5773 IMG_5774 IMG_5777 IMG_5779 IMG_5780 IMG_5785 IMG_5786 IMG_5788 IMG_5790

SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC

Природа Волині у фотооб’єктиві Валерія Мельника

IMG_5307У виставковому залі газети «Волинь-нова» відкрилася виставка світлин Валерія Мельника. Автор представив на огляд близько сотні світлин, героями яких є птахи, звірі, метелики, квіти… Декотрі червонокнижні, мов у театрі на сцені! Дивлячись на їх артистичний вигляд, здається, що вони кожен день дають концерти та й залюбки позують фотомитцям. Насправді, звичайній людині їх не те що сфотографувати, а й побачити майже неможливо. Щоб зробити такі фотознімки, Валерій Мельник годинами, а то й днями міг сидіти у засідках. Про це говорили на відкритті виставки його колеги по журналістському цеху і друзі – Олександр Згоранець, Феодосій Мандзюк, Віра Фамуляк-Зелінська, Валентина Штинько, Борис Ревенко, Микола Комаровський. Це дивовижна колекція, що змушує зупинятися у великому подивуванні. А на світлинах зайці, білки, їжаки, лисиці, навіть змія з піщаної нори грозиться… Дивовижні краєвиди Полісся і Волині… Ліси, озера, річки… Пори року… Талановиті, майстерні роботи. Сам Валерій про власну творчість говорить небагато, особливо ж коли стосується оцінки того чи іншого кадру. Про них має говорити серце людини… Всі присутні були вражені побаченим, визнавали, що й сам автор – як людина і творець – надзвичайно колоритна і шанована людина. Власне, про його життя творчість вже час писати нариси чи й книги. Він журналіст, краєзнавець, науковець, природолюб, літератор, фото і кіно митець, сценарист, політик, парашутист, донор, мисливець, творець творчого підприємства… Один перелік його регалій займає декілька сторінок. Спробуємо бодай про декотрі нагадати читачеві. Нам вдалося заглянути у його послужний список: «Член Національної спілки журналістів України з 1978 р. та Національної спілки краєзнавців України з 2011 р. Власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Волинській області. Понад тридцять літ присвятив охороні навколишнього природного середовища. Один із кількох українських фотографів, які постійно на професійній основі знімають дику природу. У загальнодержавній, обласній пресі та книгах опублікував сотні і сотні газетних, журнальних матеріалів та художніх творів на природоохоронну тематику. Наприкінці 1980-х організував ряд масових природоохоронних акцій – «Посади свій ліс!», «Озерні суботи», «Я допоміг зоопарку!», а також масовий рух проти бездумного нарощування потужностей ядерної енергетики в Україні. В ході останнього в умовах тоталітарного суспільства було зібрано понад 107 тисяч протестних підписів волинян. Внаслідок цього уряд відмовився від будівництва 5 і 6 енергоблоків на Рівненській атомній станції. Спорудження якої, до речі, московським проектним інститутом спочатку планувалося на березі озера Світязь, а потім було розташовано на карстонебезпечному майданчику, що прилягає до річки Стир. За активну громадську позицію обирався депутатом від виборчого округу №1 Волинської обласної ради першого демократичного скликання; під час депутатської діяльності добився рішення ради про трикратне збільшення в області заповідання особливо цінних природних територій (ПЗФ) та відновлення з метою збереження Шацького поозер’я однойменного адміністративного району. Нині його матеріали краєзнавчої тематики постійно публікуються у газеті «Урядовий кур’єр». «Природничі» світлини В. Мельника також регулярно використовують газети «День», «Волинь-нова», «Волинська газета», «Віче», «Лісовий та мисливський журнал» та інші. Автор книг «Листи молодому мисливцю» (2001 р.), «З історії охорони природи на Волині» (2002 р.), «Охорона природи на Волині» (2008 р.), «Перлина Європи – Шацькі озера» (2007, 2008, 2009 рр.), «Шацьке поозер’я» (2010), «Люблю тебе, Волинь!..» (2012 р.), фотоальбому «Заповідна Волинь» (2010), відеофільму «Зелений бастіон» (2002 р.), співавтор монографії «Літопис волинського лісу. 988 – 2004» (2004 р.), книг «Національний природний парк «Прип’ять – Стохід» (2009 р.), «Шацький національний природний парк. Історія і сучасність» (2010 р.), упорядник книги «Портрет на фоні волинського лісу» (2010 р.) У 2010 році на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду підготував і випустив у світ двомовний (українська та англійська) фотоальбом «Заповідна Волинь», книгу «Шацький національний природний парк. Історія і сучасність»; на замовлення Шацької РДА – книгу «Шацьке поозер’я». У цих виданнях із маловідомими сторінками історії краю органічно поєднане відображення через фото унікального біорізноманіття і краси Волинського Полісся, проблем його збереження. За запитом Бібліотеки Конгресу Сполучених Штатів Америки, що надійшов у місію ООН в Україні, два перших видання відправлені в цю одну з найбільших книгозбірень світу. Автор персональних постійно діючих виставок фото у редакції газети «Урядовий кур’єр» та у Волинській ОДА; персональних виставок портретів волинських журналістів «За п’ять хвилин до події», «Очі волинської журналістики» та різножанрових фото серії «Зачароване Полісся» тощо. Для творчого стилю В. Мельника характерні багатолітня відданість природничій і краєзнавчій тематиці, максимально глибоке дослідження обраної теми. А ще – логічний і лаконічний виклад матеріалу гарною літературною українською мовою, дуже активне застосування у книгах ілюстрацій – як з літературних та архівних першоджерел, так і власних. При цьому його фотографії, що використовуються при верстці книг, часто не тільки несуть додаткову цінну інформацію про досліджуваний об’єкт, а й мають високу мистецьку цінність. Новаторським у творчій діяльності В. Мельника є те, що при підготовці книг про Національні природні парки – Шацький та «Прип’ять-Стохід», Черемський природний заповідник він започаткував традицію глибокого дослідження минулого територій, що набули статусу особливо цінних національного значення. На його переконання, без відновлення історії від нашарувань тоталітарної ідеології та об’єктивного відтворення минулого цих місцевостей неможливе повноцінне патріотичне і екологічне виховання майбутніх поколінь українців. Тому для відновлення історичної пам’яті народу він активно працює із першоджерелами і спеціальною літературою, а також залучає до співпраці професійних дослідників-істориків (наприклад, відомого волинського краєзнавця Олену Бірюліну). Дослідник також майстерно поєднує у своїх книгах опис минулого із сьогоденням. Валерій Мельник створив два робочих місця для випускників Луцького гуманітарного університету – молодих журналістів. І нині разом з ними поза основною роботою активно працює над створенням повного циклу (дослідження – фотозйомка – написання – верстка) випуску оригінал-макетів природничої та краєзнавчої літератури. А через випуск розроблених цією невеликою командою стендів для створення екологічних стежок, рекреаційних пунктів член НСКУ В. Мельник активно піднімає краєзнавчий та екологічний рівень відвідувачів українських лісів майже у всіх регіонах держави. Увагу туристів, зокрема, привертають інформаційно насичені екологічні стежки «Полісянка» на Шацькому поозер’ї та у Великому Кримському каньйоні, яскраві оформлювальні матеріали на рекреаційних пунктах та аншлаги у більш, як півтори сотні державних лісгоспів України. Відмінник охорони природи УРСР (1984 р.), почесний член Українського товариства мисливців та рибалок (1991 р.). Нагороджений Подякою Прем’єр-міністра України (2009 р.), Почесною зеленою грамотою облдержадміністрації (1993 р.), Почесною грамотою Державного комітету лісового господарства України (2002 р.), Почесною грамотою Волинської ОДА (2009, 2011 рр.). Неодноразово відзначався іншими відомствами за фахове висвітлення їхньої діяльності. Лауреат Міжнародного конкурсу екранних мистецтв «Кінотур-2007». В рамках Загальнонаціональної програми «Людина року Волинського краю 2010» визнаний переможцем у номінації «Професіонал року (журналістика)». Нагороджений Золотою медаллю української журналістики (2011 р.). Національною спілкою журналістів України визнаний переможцем конкурсу «Кращий фотожурналіст» за 2010 р. Перший лауреат Всеукраїнської премії імені академіка Петра Тронька, що присуджується Національною спілкою краєзнавців України (2013 р.). Нагороджений ювілейною медаллю «Двадцять років Незалежності України» (2011 р.). Заслужений журналіст України (2013 р.)»
До цього додамо, що створив дієву прес-службу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства – одну із найперших на теренах України, досі підтримує її і допомагає у роботі. Нова колекція віддрукована за фінансування редакції і, як пообіцяв її творець, після демонстрації «розійдеться» по кабінетах – на милування колегам. Журналістський хліб нелегкий – про це й нагадуватиме молодшому поколінню.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMG_5243 IMG_5245 IMG_5246 IMG_5249 IMG_5250 IMG_5252 IMG_5257 IMG_5258 IMG_5259 IMG_5260 IMG_5262 IMG_5264 IMG_5265 IMG_5263 IMG_5269 IMG_5270 IMG_5271 IMG_5272 IMG_5273 IMG_5274 IMG_5285 IMG_5289 IMG_5294 IMG_5308 IMG_5313 IMG_5314 IMG_5275 IMG_5276 IMG_5277 IMG_5278 IMG_5282 IMG_5283 IMG_5284 IMG_5316 IMG_5323 IMG_5324 IMG_5326 IMG_5327 IMG_5328 IMG_5329 IMG_5330

 

Лялька з ріжками

козеня 001Дивну знахідку виявив нещодавно Олександр Демчук із Рожищенського р-ну.
Коли в урочищі Хвоїна чоловік узявся вкосити сіна, у траві знайшов… дитинча дикої косулі. Маленьке та безпомічне, воно не мало сили навіть на ноги зіп’ястися. А мами поруч не було. І що тут удієш? На руки – та й додому.
Що вже було радості у Демчукових дітлахів! Це ж як жива лялька, тільки із ріжками. І дуже схоже на мультяшного героя з «Оленятка-Бембі». Тому Сашко та Віка назвали знахідку американським словом «Бембі».
Щоб погодувати маля, 5-класник ходив до сусідської кози. А сестра-третьокласниця заливала їжу у пляшечку. Позаяк пити дитинча не вміло, то в ротик йому давали соску (десь на горищі знайшли).
Мале та наполохане Бембі боялося всіх, окрім Сашка та Віки. Тому перших два тижні з ними днювало й ночувало, навіть із дитячих обіймів не пручалося.
Людська доброта й козяче молоко зробили своє діло. Бембі тепер уміє цілуватися зі своїми благодійниками. Йому дали ордер на нове житло. Тож нині в сусідах – корова та свині. І молочко – тільки на десерт.
А коли Бембі стане благороднею косулею, Сашко та Віка хочуть оселити тваринку у справжній зоопарк.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.
“Волинська газета», №42 від10-16. 10. 2014

козеня 003