Мільйонні прибутки

Діяльність державних органів,   що контролюють заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, координує обласна постійно діюча комісія. Цими днями під головуванням заступника голови облдержадміністрації Миколи Собуцького відбулося її чергове засідання. До участі окрім постійних її членів запросили також голів районних державних адміністрацій, рад та податкових інспекцій. Серед запрошених були і суб’єкти підприємницької діяльності – керівники підприємств-заготівельників та експортери другорядних лісових матеріалів.

Цього разу йшлося про дотримання порядку заготівель, експорту другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань. З доповіддю виступив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. Він наголосив, зокрема, що саме на лісогосподарські підприємства, як на постійних лісокористувачів, покладено відповідальність за лісові квитки. Вони видавалися на підставі рішення районних комісій через дозвільний центр. На даний час суб’єктам підприємницької діяльності для  заготівлі ягід чорниці видано дозволів (лісових квитків) на 944 тонни (ліміт 4873 тонни, використання 19%), сума збору склала 70,573 тис. грн, для заготівлі лисичок – на 122,8 тонни (ліміт 979 тонн, використання 18%), сума збору складає 98,338 тис. грн.

 Чимало корисної і цікавої інформації прозвучало з вуст заступника начальника головного управління Міндоходів у Волинській області Мирослави Конечної. Зокрема проінформувала, що станом на 18.07. 2014 р. від заготівлі лісових ресурсів до місцевого бюджетів надійшло близько 2,3 млн. грн і це на 0,5 млн. грн більше відповідного показника 2013 р.

– Маємо зниження надходжень у Камінь-Каширському, Турійському та Ратнівському районах, – зазначила Мирослава Антонівна. – А найбільше податків сплачено у Маневицькому, Любешівському та Ковельському.

– Цього року через кордон перевезено різної лісопродукції на загальну суму 279740224 гривень, – константував заступник першого заступника Ягодинської митниці Віктора Мелюк. – Було здійснено 6018 митних оформлень, зареєстровано 200 суб’єктів господарської діяльності.

Перед присутніми також виступив начальник державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук.

Оксана Пудловська,

провідний спеціаліст відділу охорони та захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Як з-під ніг підняти мільйон

Волинські лісівники, податківці та митники напрацювали цінний досвід поповнення бюджетів за рахунок раціонального використання природних рослинних ресурсів

Ще наприкінці 1990-х колишній очільник волинських екологів Ростислав Мігас звернув увагу на те, що в регіоні з’являються нові види бізнесу — заготівля виноградних слимаків, що як сировина для ласощів ішли в Європу; очерету, який використовували там для будівництва екологічно чистих та естетично привабливих покрівель; ягід та грибів.

Підприємливі бізнесмени, що промишляли тоді в області, буквально за копійки скуповували в місцевого населення ці ресурси і вже за тисячі доларів продавали їх на Захід. Операції ці проводили так, що область від них майже нічого не мала. Саме на цю обставину тоді й звернув увагу досвідчений керівник.


Для багатьох поліських дітей збирання ягід та грибів — не розвага, а спосіб заробити на зошити, шкільну форму та взуття.

Владою обласної ради

Керівництво обласної виконавчої та представницької влади погодилося з пропозицією Ростислава Мігаса відкрити ще одне джерело для поповнення скарбниці. І рішенням обласної ради, що грунтувалося на тодішньому екологічному законодавстві, встановили механізм стягування невеликих платежів за заготівлю дикорослих ягід, грибів, лікарської сировини тощо. Усього, що Закон України «Про рослинний світ» визначив як ресурси місцевого значення. А в цю групу, нагадаю, законодавець відніс дикорослі та інші несільгосппризначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не зараховані до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Попри поширення національного виду спорту, яким тоді фактично була втеча від податків, уже перший сезон показав: ідея правильна! «У 2007-му волинські лісівники уклали договір з Інститутом ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України щодо вивчення запасів рослинних ресурсів місцевого значення і визначення лімітів їх заготівлі. Це було зроблено, щоб надмірним збиранням врожаю не вичерпати лісових ресурсів. Науковці надали також рекомендації, як краще поставити справу, щоб вона слугувала на користь громади. І водночас щоб цей процес ніколи не переривався», — розповів перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета.

Рішенням Волинська обласна рада затвердила порядок отримання дозволу на використання рослинних ресурсів місцевого значення в порядку спеціального природокористування та механізм стягнення податків з підприємців, комерційних структур, які збір ягід чи грибів тимчасово зробили своєю постійною роботою. А обласна державна адміністрація через спеціально створену комісію, у якій представлено усі зацікавлені сторони, зокрема й силовики, взяла на себе координацію майже невидимим, але масштабним процесом.

Місцеві чорниці для Євросоюзу

У Євросоюз за минулі роки вже вивезено десятки тисяч тонн заготовлених на Волині ягід чорниці, ожини, журавлини, брусниці, лохини, а також білих та інших грибів. Серед іншого — лисички, які на Заході мають чималий попит. Відповідно напрацьовано і механізм стягування платежів за комерційне використання дарів лісу, і поповнення ними бюджетів різних рівнів.

— В області понад сімсот тисяч гектарів лісів. Науковці встановили, що без шкоди для їхнього майбутнього тут можна збирати майже п’ять тисяч тонн ягід чорниці. Торік наші комерсанти заготовили тут 1312 тонн — це менше третини встановленого ліміту, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. — Отож перепромислу і наступної за ним деградації чорничників не боїмося. Тим більше, що весь процес відбувається під нашим постійним контролем. Адже ми не лише видаємо лісові квитки бізнесменами, а й силами державної лісової охорони контролюємо, як вони ведуть цей специфічний бізнес. Допомагають нам у цьому, звісно, і працівники міліції та податківці, а також сільські ради.

Більшість останніх, як відомо, страждають від хронічного безгрошів’я. А тут як частку за збирання з комерційною метою ягід торік, наприклад, отримали 663 тисячі гривень. Це частка збору за використання на їхній території рослинних ресурсів місцевого значення. Всього ж в області його зібрано торік 1,1 мільйона гривень. Шкода лише, що поки що у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією в країні лісівники на відновлення лісів не отримують із цієї суми навіть дещиці.

Праця тяжка, але… іншої немає

Збирання чорниць — робота каторжна, адже весь день треба провести зігнутим, та ще й у полчищах комарів. Але йде на неї нині й старий, і малий. Бо торік саме цей промисел у бідному на робочі місця регіоні дав змогу поліщукам, як показують приблизні підрахунки, заробити щонайменше лише офіційних 18 мільйонів гривень. Частиною цієї суми вони поділилися із державою. 2013 року до державної скарбниці збирачі ягід сплатили 1,3, а 2012-го, який був урожайнішим, — 2,4 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб (ПДФО).

— Давній волинський лісовий промисел на ягодах та грибах уже цього року дав у місцеві скарбниці 200 тисяч гривень лише ПДФО, — підсумувала результати спільної роботи лісівників, податківців, митників завідувач інформаційно-комунікаційного сектору ГУ Міндоходів у Волинській області Олена Нікотіна. — Якщо говорити про надходження до бюджетів усіх рівнів за підсумками ягідно-грибного сезону, то у минулі роки, залежно від метеоумов та врожаю, ці суми коливалися в межах 3—7 мільйонів.

А як же тим, хто вирішив поїхати до лісу і назбирати цілющих ягід для себе і сім’ї?

— Їдьте і збирайте на здоров’я — і ягоди, і гриби! — кажуть волинські лісівники. — Адже збір податків стосується лише тих, хто робить у лісі бізнес.

Автор: Валерій МЕЛЬНИК 
ДжерелоУрядовий кур’єр, 18.07.2014

Голова держлісоагентства – на Волині

 Робоча поїздка

Голова держлісоагентства – на Волині

На Волині 21 липня з робочою поїздкою перебував голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков. Він відвідав ДП «Турійське ЛГ», де відбулася зустріч із колективом. На ній Валерій Черняков наголосив на вчасній виплаті зарплат та дотриманні керівництвом підприємства зобов’язань, визначених контрактом з Державним агентством лісових ресурсів України.  Підприємство було проінспектовано з питань  лісовідновлення, охорони та захисту лісу, бухгалтерського обліку та реалізації лісопродукції. Валерій Вікторович особливу увагу приділив питанням електронного обліку і лісової сертифікації, охорони та захисту лісу, зокрема, проведення профілактичних заходів щодо збереження лісів від пожеж. 

Голова держлісоагентства побував безпосередньо і в лісових масивах Вербичанського лісництва, де зустрічався з працівниками лісової охорони.

 Під час перебування у ДП «Турійське ЛГ» особлива увага зверталася на санітарний стан лісових насаджень, доцільність призначення в них санітарно-оздоровчих заходів, у тому числі і в лісових масивах, що віднесені до  природно-заповідного фонду. 

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Електронний облік у лісі

 

Нещодавно у штаті лісогосподарських підприємств Волині з’явилася нова посада – інженер електронного обліку деревини. Про роботу, яку виконують ці посадові особи лісгоспів, розмовляємо з провідним інженером електронного обліку деревини державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Романом Назарчуком.

– Романе Петровичу, скажіть будь ласка, в чому полягає суть електронного обліку деревини, як комп’ютеризація дійшла «до лісу»?

На сьогоднішній день на підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в тому числі і в державному підприємстві «Ківерцівське лісове господарство», запроваджена система електронного обліку деревини. Перші розмови щодо застосування електроніки в системі лісового господарства, а конкретніше безпосередньо в лісі, розпочалися ще в 2000 році на Рівненщині. Цю ініціативу підхопили і Волинські лісівники та за підтримки своїх польських колег впровадили її в лісове життя. Мета електронного обліку деревини – спростити і комп’ютеризувати облік робіт у лісі по заготівлі деревини і її подальшій реалізації за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, відкинути виконання дублюючих операцій з паперами та виключити помилки, які виникають внаслідок людського фактору під час переписування даних з одного аркуша паперу в інший і тому подібне.

– Робота з комп’ютером на даний час можливо і не доступна всім. Скажіть, а як саме відбувається цей процес?

Електронний облік заготовленої деревини відбувається наступним чином. Працівник лісгоспу, який має при собі кишеньковий персональний комп’ютер, термопринтер для друку документів та спеціальний молоток для кріплення бирок, виїжджає на лісосіку та здійснює приймання продукції від лісозаготівельних бригад. Його робота полягає у внесені всієї характеристики заготовленої деревини (діаметр сортименту, його довжина, сорт, порода) до персонального комп’ютера. При цьому вказується місце заготівлі даної лісопродукції (квартал, виділ і площа лісосіки). На кожний діловий сортимент прикріплюється спеціальна пластикова номерна бирка з даними про цей сортимент. Внесена в комп’ютер інформація надходить у контору лісгоспу та в апарат Державного агентства лісових ресурсів України для подальшої обробки, аналізу та, звісно, контролю.

– Романе Петровичу, а в чому виграють лісівники із введенням даної системи, чи простіше стало працювати в лісі?

Процес електронного обліку деревини цілковито ґрунтується на електронному документообігу. Його основу складає програмне забезпечення, яке дозволяє контролювати етапи руху деревини від заготівлі конкретного сортимента до його реалізації, де вся облікова інформація передається в електронному вигляді. Важливим результатом роботи системи є значне скорочення паперового документообігу та різних видів звітності між виробничими підрозділами підприємства, а також зменшення тіньового обігу незаконно добутої деревини. Наприклад, при реалізації деревини відповідальний працівник вносить у кишеньковий персональний комп’ютер номер бирки, в якій в електронному вигляді знаходиться вся інформація про даний сортимент, вказує діючі ціни та дані покупця. На термопринтері роздруковується документ для проїзду та обліку лісопродукції. Автоматично дана інформація поступає в контору лісгоспу на центральний комп’ютер та в Державне агентство лісових ресурсів України. Отже, дана система електронного обліку деревини дає можливість переглянути повністю ланцюг руху заготовленої деревини від місця її заготівлі до кінцевого споживача. Таким чином за допомогою реєстру походження деревини по нумерації бирки, якою маркується деревина, можна встановити легальність її заготівлі, а саме: місце та дату заготівлі, назву підприємця, що здійснював заготівлю, повну характеристику маркованої продукції.

Електронні специфікації приймання-відпуску лісопродукції є відправними документами для подальшої обробки в автоматизованій системі управлінського обліку лісгоспу.

– Дякую за розмову.

Інтерв’ю вів

Петро Романуха.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

ЗБЕРЕЖІМО ЛІСИ

Лісівники ДП «Ківерцівське ЛГ» намагаються всіляко сприяти приємному відпочинку наших громадян у лісі. Вздовж автомобільних доріг, у різних мальовничих куточках обладнано вісім стаціонарних та двадцять вісім так званих малих рекреаційних пунктів, розміщених всередині лісових масивів. Це спеціально пристосовані місця для відпочинку з бесідками, столами, лавками, місцями для вогнища та контейнерами для збору сміття. Щороку на рекреаційних пунктах проводиться косметичний ремонт малих архітектурних форм, замість застарілих бесідок будуються нові. Робота щодо створення нових рекреаційних пунктів продовжується. І це лише початок, адже наша Волинь багата на мальовничі лісові краєвиди та місцини, які потрібно облаштувати всім необхідним для відпочинку місцевого населення і туристів.

Такі заходи у свою чергу сприяють захисту лісу від пожеж, оберігають його від засмічення. Лісівники звертаються до мешканців  з проханням берегти ліси та не завдавати їм шкоди. Але, незважаючи на неодноразові звернення працівників державної лісової охорони  про недопустимість засмічення лісових масивів побутовими відходами, жителі продовжують вивозити сміття та увесь непотріб у лісові масиви. Крім того, великі купи сміття можна побачити на узбіччі центральних та деяких лісових доріг. Щорічно працівники  Ківерцівського лісгоспу проводять прибирання сміття вздовж вищезгаданих доріг. Лісова охорона перекриває в’їзди до лісу шлагбаумами, проводить перекриття позапланових доріг, щоб не допустити заїзд автомобілів несвідомих громадян, які везуть в насадження різне сміття. Проте люди, замість того, щоб завезти весь непотріб на спеціально відведені сміттєзвалища, привозять його до лісу, або ж висипають при в’їзді до нього.

Засмічення лісів – це лихо та шкода для довкілля. Тому ми закликаємо не залишати там сміття. А ще – з розумінням ставитися до праці лісівників і не пошкоджувати архітектурні форми в облаштованих для відпочинку місцях. Адже на їх будівництво, постійну підтримку чистоти й порядку йдуть чималі кошти. Потрібно пам’ятати, що кожен з нас йде в ліс не останній раз, тож варто поводитися так, аби наступне відвідування було приємним та затишним.

Засмічення лісів є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від 85 до 170 гривень. Накладати штрафи за ці проступки уповноважені посадовці державної лісової охорони та державної екологічної інспекції.

Звичайно, існуючу проблему засмічення лісів та зелених зон не можна вирішити тільки правовим шляхом. Для її подолання потрібна постійна, спільна та цілеспрямована робота лісівників та суспільства, інакше масштаби цього явища невпинно зростатимуть.

Наразі з настанням сухої вітряної погоди підвищилася пожежна небезпека в лісах. Зазвичай вогнем охоплюються великі площі, на яких він дуже швидко розповсюджуються. При сильному вітрові фронт вогню рухається зі швидкістю до 25-30 кілометрів на годину. Тому директором лісгоспу прийнято розпорядження, яким зобов’язано керівників структурних підрозділів прийняти додаткові профілактичні заходи щодо попередження виникнення лісових пожеж, налагодження тіснішої співпраці з органами місцевого самоврядування, дільничними інспекторами міліції, проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про необхідність додержання вимог пожежної безпеки в лісах.

Петро Романуха,

інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ»

Любешівські пріоритети

Ось і пройдено піврічний рубіж. Увесь цей час ДП «Любешівське ЛМГ» працювало над виконанням завдань відповідно до виробничо-фінансового плану та програми «Ліси України». Наші працівники забезпечили виконання робіт із лісовідновлення, охорони та захисту лісів, раціонального використання лісових ресурсів.Весною висіяли в лісовому розсаднику насіння сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, яблуні лісової, груші звичайної, клена гостролистого на площі 0,7 га.  На площі 51 га (при плані  40 га) посадили лісові культури. За результатами технічного приймання 31га (61%) оцінено 1 класом якості, 11 га (39%) –2 класом якості.Особливу увагу підприємство приділяє природному поновленню сосни  звичайної  в  умовах В2-В3, провівши сприяння на площі 63,6 га. Ще на 4,9 га створено плантації  новорічних ялинок.  Проведено доглядів за лісовими культурами на 256 га.

Для забезпечення вирощування високотоварних, продуктивних лісових насаджень, дотримання  належного санітарного стану були проведені рубки формування та оздоровлення лісів на площі 306 га, з нихрубки догляду за молодняками  – на площі 175 га. Також підприємством виконано  комплекс намічених заходів по покращенню  охорони лісів від пожеж, передбачених «Правилами пожежної безпеки в лісах України».   У нас функціонує вже дві  системи відеонагляду   – у Залізницькому та Білоозерському лісництвах. Створено 171 км нових мінералізованих смуг, догляди за існуючими проведено в обсязі 207 км. Працівниками державної лісової охорони виявлено 25 лісопорушень, у тому числі 25 за самовільні рубки, що складає 100 %. 

За звітний період держлісгоспом заготовлено 20,8 тис. куб. м деревини, з яких 15,0  тис. куб. м – від рубок головного користування та 5,8 тис. куб. м – від рубок формування та оздоровлення лісів. При цьому особливу увагу звертаємо на  якісну  складову, підвищення ефективності  використання державного лісового ресурсу. Так, із заготовленого обсягу деревини від всіх видів рубок було 4,4 тис. куб. м ( 21%) фанерної сировини рядової та 19,1 тис. куб. м ( 43,7% ) пиловників.

У цех переробки поставлено і перероблено 6,0 тис. куб. м деревини і  випущено 2,3 тис. куб. м пилопродукції. Ціна знеособленого куб. м переробленої деревини становить 537 грн.

За півроку реалізовано 14,7 тис. куб. м деревини, в т. ч. на внутрішній ринок – 13,5 тис. куб. м, зокрема підприємствам Мінпромполітики – 6,8 тис. куб. м, по загальних аукціонах – 4,7  тис. куб. м. Першочерговим завданням при реалізації лісопродукції залишається забезпечення споживачів внутрішнього ринку. Вартість реалізованого та переробленого знеособленого кубометра деревини за звітний період зросла на 77 грн у порівнянні з минулим роком і складає 425 грн.

Для удосконалення  та підвищення  ефективності  роботи на підприємстві  впроваджено  електронний облік  деревини. Це спрощує роботу працівників  і дає можливість повного контролю  за рухом  лісопродукції.

За 1 півріччя 2014 року підприємством реалізовано продукції на суму 8789,0 тис. грн. На ведення лісового господарства  спрямовано 2386,9 тис. грн.,  з них 2331,8 тис. грн  (97,7 відсотків від  загальної суми)  – власні кошти підприємства. 102,4 тис. грн направлено на ремонт і утримання наявної лісодорожньої мережі. 629,3 тис. грн внесено до зведеного бюджету, з них 237,5 тис. грн  – плата  за використання лісових ресурсів, також сплачено 854,1 тис. грн єдиного соціального внеску.

Зараз у державному лісомисливському господарстві трудиться  97  штатних працівників. Їх середньомісячна зарплата складає 2994 грн. Добробут працівників безпосередньо залежить від успіхів лісомисливського господарства, пріоритетом якого залишається вирощування та догляд лісу.

Віталій Котеленець,

директор ДП» Любешівське  ЛМГ»

Лісове серце Волині

Лісівник працює для майбутніх поколінь. Це одна з найгуманніших і найблагородніших професій у світі. Дбати про насінинку, плекати саджанці, берегти деревостани, вирощені батьками і дідами, – обов’язок кожного, але тільки лісівники займаються цим професійно. А де ж набути цього фаху? Окрім вишів в Україні існує ціла мережа навчальних закладів, де готують лісівників. Одним із найуспішніших і найавторитетніших вважається Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька, який справедливо вважають лісівничим серцем Волині. Адже з нього вийшли уславлені лісівники, зокрема й голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, головний лісничий та начальник відділу лісового господарства цього ж управління Сергій Шеремета і Борис Бабеляс, чимало наукових працівників та управлінців, директорів та майстрів лісу державних лісомисливських господарств України. Колишній лісний технікум, а тепер лісовий коледж знаходиться у самісінькому центрі древнього Шацька (44000, Волинська обл., смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 20. Тел: 8 (03355) 20460, 8 (03355) 20531. Веб-сайт: www.shlk.org.ua), потопає у зелені мальовничого дендропарку. Має коледж ошатні навчальні корпуси, комфортабельні гуртожитки, простору їдальню, власний стадіон та оранжерею, православну капличку. А ще тут діє картинна галерея, музей фауни та історії коледжу, студентські молодіжні об’єднання, краєзнавчі та мистецькі гуртки, спортивні секції. Як цього року проходитиме вступна кампанія до цього престижного навчального закладу, попросили розповісти директора коледжу Ігоря Жмурка.

– Ігорю Васильовичу, хто може претендувати на вступ до вашого навчального закладу?

Ми хотіли б, аби до нас прийшли ті, хто любить ліс і готові працювати для його блага. Втім,на навчання запрошуємо усіх бажаючих. У 2014–2015 навчальному році за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки молодшого спеціаліста денної та заочної форм навчання у нас проводитиметься навчання за спеціальностями «Лісове господарство» (термін навчання на базі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Лісозаготівля та первинна обробка деревини» (термін навчання набазі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Бухгалтерський облік» (термін навчання на базі 9 класів – 3 роки, на базі 11 класів – 2 роки) запрошуємо усіх бажаючих.

– За якими критеріями проводиться конкурсний відбір?

– Випускники 11 класу для вступу у коледж на денну і заочну форми навчання подають сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з результатами зовнішнього незалежного оцінювання. А вже приймальна комісія враховуватиме бали у залежності від обраної спеціальності. На бухгалтерський облік братимуться до уваги оцінювання знань з таких предметів як українська мова та література, математика або історія України*, на лісозаготівлю та первинну обробку деревини – з української мови та літератури, математики або фізики*, на спеціальність лісове господарство – з української мови та літератури, математики або біології* (* за вибором абітурієнта зараховуються бали з одного із вказаних предметів – авт.).

– Що робити тим, хто закінчив школу кілька років тому, скажімо, служив в армії і з якихось причин не зміг цього року пройти зовнішнє незалежне оцінювання?

– А до нашого коледжу кожен вступник може подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, або у 2009, або у 2010, або у 2011, або у 2012 році, або у 2013році, або у 2014 році. Право ж брати участь у конкурсі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або за результатами вступних випробувань з конкурсних предметів у Шацькому лісовому коледжі ім. В. В. Сулька за їх вибором мають особи, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше.

– Чи є вступні екзамени для випускників 9-х класів?

– Так. Випускники 9 класу при вступі до коледжу здають вступні випробування з української мови (диктант) та математики (тести).

– Чи розпочався вже прийом документів і як довго він триватиме?

– Прийом документів на денну форму навчання на базі 9 та 11 кл. розпочався ще 11 липня й триватиме рівно до 17.00 год. 24 липня. Це для осіб, які мають складати вступні випробування, що проводить коледж. Для тих, хто не складатиме вступних випробувань, він продовжений до 12.00 год. 1 серпня. А ось на заочну форму навчання на базі 11 кл. він розпочнеться тільки 23 липня й триватиме до 17.00 год. 11 серпня, а для заочників-вступників, які не складають випробувань, буде продовжений аж до 17.00 год. 22 серпня.

– Коли і де проходитимуть вступні іспити?

– Для вступників денної форми – з 25 липня по 1 серпня, для вступників заочної форми – з 12 по 22 серпня. Відбуватимуться вступні іспити у головному корпусі нашого коледжу. Для цього створено приймальну комісію, куди увійшли досвідчені викладачі.

– Ігорю Васильовичу, і про найбільш хвилюючий момент! Коли абітурієнт може дізнатися, що він вже став студентом коледжу і час пакувати валізи до містечка його мрії?

– Рейтинговий список вступників для студентів денної форми навчання буде оприлюднюватися о 12.00 год. не пізніше 2, 5, 8 серпня 2014 року, заочної форми – о 12.00 год. 23 серпня. Різні й терміни зарахування вступників за державним замовленням. Для стаціонарної форми навчання вони будуть оголошені не пізніше 15.00 год. 11 серпня 2014 року, для заочної форми – не пізніше 15.00 год. 27 серпня 2014 року. А ось ті, хто прийде до нас навчатися за кошти фізичних та юридичних осіб, дізнаються про це після зарахування на місця державного замовлення. Для денної форми це буде не пізніше 18 серпня, для заочної – не пізніше 1 вересня 2014 року. Тож часу, аби зібрати все необхідне, ще й друзям розповісти про щасливий білет до містечка своєї мрії, у кожного буде вдосталь.

– Які документи потрібно подати вступнику і в який спосіб це найкраще зробити?

– Вступники можуть особисто подати заяву про вступ до коледжу або надіслати електронну заяву. У ній потрібно вказати напрям підготовки, спеціальність та форму навчання. Окрім цього слід додатидокумент державного зразка про повну або базову загальну середню освіту і додаток до нього (оригінал або завірені ксерокопії), сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (оригінал або завірену копію), медичну довідку за формою 086-У (оригінал або її завірену копію), 6 фотокарток розміром 3×4 см, копію довідки ДПА про присвоєння ідентифікаційного номера, копію паспорта (свідоцтва про народження для осіб, які за віком не мають паспорта), військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці).

– Чи можна у вас окрім основних спеціальностей здобути ще якусь допоміжну і яку саме?

– Справді, вже котрий рік наші вихованці на власний вибір здобувають ще й робітничі професії.Хлопці зокрема отримують кваліфікацію лісоруба ІV розряду, дівчата – робітника зеленого господарства ІІІ розряду. Також незалежно від статі кожен студент за бажанням може освоїти рідкісний фах таксидерміста або ж модну і вкрай необхідну у сучасному світі професію оператора комп’ютерного набору. Додам, що всі цьогорічні випускники запрошені на роботу до державних лісомисливських підприємств Волині, найздібніші продовжать навчання у лісотехнічних університетах.

Інтерв’ю вів Сергій Цюриць.

На фото автора: директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Ігор Жмурко з головою Державного агентства лісових ресурсів України Валерієм Черняковим, який свій шлях до лісової галузі розпочинав із навчання у Шацькому лісотехнікумі.

«Я задоволений роботою волинських лісівників!»

Ці слова голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков мовив у Луцьку на підсумковій нараді в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.  Валерій Вікторович вручив перехідний прапор обласного управління лісового та мисливського господарства і обласної організації профспілки працівників лісового господарства переможцю  трудового суперництва за І півріччя директору ДП «Маневицьке ЛГ» Володимиру Радіону. Також його працівники нагороджені премією у розмірі 30 тис. грн. Друге місце і премію у розмірі 20 тис. грн. здобув колектив ДП «Камінь-Каширське ЛГ», третє місце і 10 тис. грн. преміальних вибороло ДП «Городоцьке ЛГ».

На самій нараді йшлося не лише про успіхи, а волинянам є чим похвалитися, а й про невикористані можливості, резерви і, звичайно, про «тягарці», що тягнуть на дно. З доповідями виступили головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета, начальник відділу лісових ресурсів управління Григорій Новосад, начальник відділу бухобліку, аудиту, фінансів та звітності – головний бухгалтер управління Лідія Турянська.

Вони говорили про лісовідновлення, догляд та охорону

лісу, заготівлю деревини, економічну та фінансову складові лісогосподарювання. Акценти розставляв начальник управління Василь Мазурик, який вкотре наголосив, що пріоритетними залишаються садіння та догляд лісів. Говорячи про лісові культури, охорону деревостанів, ефективність роботи мобільних груп, зарплатню, розрахунки і борги, фінансові й економічні показники, сертифікацію й електронний облік, собівартість продукції, заготівлю і переробку деревини, інші важливі напрями роботи, вкотре наголошував на прозорості господарювання, правдивості показників, сумлінному відношенні до Лісового Кодексу.

– Це наша Біблія! – мовив. – Вона завжди переді мною. Перечитую і приходжу до думки, що мені ця книга цікавіша від художньої.

На нараді виступив заступник голови Волинської облдержадміністрації Микола Собуцький. Він подякував лісівникам за добрі справи, висловив кілька слушних пропозицій, зокрема по більш ефективному використанню консервних цехів лісогалузі та переоснащенню               держлісгоспів новою технікою.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, підсумовуючи роботу волинських лісівників, акцентував увагу на дотриманні законності та скрупульозному документуванні усіх витрат. Навіть, на бронежилети, допомогу українській армії і сім’ям лісівників, які беруть участь в антитерористичній операції на Сході України (а на Волині таких 23). Валерій Вікторович залишився задоволеним від почутого. Цього дня голова держлісагентства поспілкувався з управлінцями, директорами держлісгоспів, зокрема директору Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька Ігорю Жмурку повідомив, що вживає всіх можливих заходів для повернення коледжу ( у ньому він також свого часу навчався) у підпорядкування Державному агентству лісових ресурсів України.

Сергій Цюриць,

прес-служба ВОУЛМГ.

Ягідний погляд лісу

Маневичі – містечко серед лісів. Проїхав кількасот метрів, зійшов з дороги і вже збираєш чорниці.

– Вродили цього року на славу, – каже Раїса Швець.

Раїса Андріївна заготовлює цілющу ягоду для власних потреб.

– Беру два-три відра щороку, – каже. – Для нашої сім’ї вистачає. Домашні найбільше люблять чорничний компот, але варю і варення, і з цукром перетираю. Морозильній камері цю ягоду не довіряю, хоч багато хто на зиму її заморожує. Я радше сушу, аніж заморожую.

Разом із нею цілющу ягоду бере Валентина Перванчук із невісткою Тетяною та двома онуками – Уляною і Назарком. Хлопчик зовсім маленький, рочків два від роду, рученятами перебирає листячко, солодкі ягоди тягне до рота.

І ми дали поклінець, мов які велетні нахилилися над малим світом, крізь чорничне хащовиння бачимо мурах та всіляких жучків. Їм стягти сонячну ягоду з верховіття – не сила. Хіба сама впаде. А ми заявляємось ось так непрохано-негадано і цупимо їх врожай. Ягоди схожі на великі чорні м’ячики. Іноді їх оберігають полчища комарів, але в цю підобідню пору армія малих пискунчиків спить.

– Мені розповідали про жіночку, яка в день назбирувала 50-60 літрів, – кажу. – Чи можливо таке?

– Чому ж ні? – роздумує котрась. – Моя знайома вже цього літа назбирувала на 600 грн. Сім’єю можуть заробити 5000-6000 грн за день.

– А ви скільки назбируєте? – запитую.

– Літрів десять-дванадцять.

– Я назбирував торік ще сім, – зізнаюся, – але дуже втомлювався.

– У шестикласника Миколи Мельника одноденний зарібковий рекорд – 560 грн., а його братик-другокласник за один похід набрав чорниці на 260? – усміхається на те Раїса Андріївна.Тільки б не лінуватися до лісу зайти: там гроші під ногами розкидані.

З чорницями печуть смачні пироги, варять вареники, чув, за кордоном, навіть роблять фарбу для автівок. Все ж найбільше цінують її за цілющі властивості: помічна від усіх хвороб. Особливо ж цінна для тих, у кого негаразди із зором. Хоч чорничні варення і компоти – так само поживні, корисні і популярні. Одна маленька ягідка, якщо правильно вживати, може замінити велику аптечну таблетку. Все більше її скуповують іноземці, все менше Полісся вживає для власної користі. Втім, для багатьох людей саме літній ліс дає роботу: владі не потрібно ні робочих місць створювати, ні про соціальні та пенсійні зобов’язання дбати. Таке враження, ніби у Лісу більше кебети і влади ніж у кабінетних державників: він опікується про свій люд – дає роботу і прожиток. Цьогорічні заготівельні ціни супроти торішніх виросли майже удвічі. Якщо на початку чорниці скуповували по 20-22, то тепер і по 28-35. На імпровізованих придорожніх торгунчиках за літрову банку просять тридцять гривень, на луцькому базарі кілограм чорниць продають за 40 грн. Журналісти встигли вже наректи чорницю чорним золотом. Як би не дивно це звучало, але останніми роками вона все більше тисне на курс гривні, євро і долара. Якщо у Південній Америці та Африці кавові зернята є своєрідним неформальним «золотовалютним» гарантом, а в Україні цю роль частково виконують пшеничні зернятка, то в Поліссі така участь віднедавна спіткала чорницю.

Але мало хто знає, що найбільша її цінність – це «працьовитий характер». Вона створює справжні мурашині джунглі – маленький ліс у великому, де добре почувається бджола, мураха, комарик, пташка. Безцінний вплив її на лужно-кислотний баланс грунтів. Чорничні джунглі у спекотну пору убезпечують ліси від пожеж, у морозну – від надмірного промерзання грунтів. Якщо порівняти «чорничні деревостани» з борами, гаями, дібровами, можна знайти певну закономірність – вони у тисячу разів менші зростом. Їм притаманні і в тисячу разів зменшені властивості великолісся. Хоча за своїми цілющими властивостями можуть у стільки ж разів перевищувати помічну силу лісу на людину. У чорничників є більш великорослі родичі – зокрема лохина. Вона, а ще багно, папоротеві наводять на думку, що у прадавні часи існували ще більш рослі види іншолісів (передкущовий ярус), про які, на жаль, ми можемо лише здогадуватися. Основна функція зеленокроння – фотосинтез: вони чи не єдині здатні «переробляти» видиму сонячну й, вочевидь, невидиму космічну енергію з користю для Землі, вживлюючи в подальшому цю «манну небесну» в енергетичний ланцюжок еволюційних процесів. Втім, існує версія, що великий ліс – це тільки щит, захисний скелет більш важливих природних органів, серед яких й оте маленьке чорничне лісовисько.

– Чи впливають лісівники якось на чорничники? – запитую у головного лісничого ДП «Маневицьке ЛГ» Олександра Чернишена. – Скільки років потрібно, щоб вони з’явилися і заврожаїли у новоліссі.

– На вирубках відновлюються за 5-7 років, – каже Олександр Анатолійович. – Звісно, природним способом. Ми їх не висіваємо, але всіляко сприяємо, щоб вони якомога більше обживали наші ліси. Задля цього намагаємось вести просвітницьку роботу з кожним збирачем ягід: просимо відмовлятися від щіток та гребінок, бо ж листочки обшморгуються і ягідники потім хворіють, також не смітити, берегти ліс од пожеж, словом, дотримуватися правил поводження у лісі. Маємо десять лісництв, у кожному є чорниці, лохачі, бруслина, малина, ожина, а ще гриби, лікарські трави, горіхи… Чорниця дає людям прожиток, тож значна частина мешканців довколишніх сіл тепер у лісі.

Маневицький район, де половина лісових площ – рукотворні новолісся, тепер вважається одним з найбагатших на чорницю, яка облюбувала дві третини деревостанів. І хоч ця космічна гостя найбільше полюбляє сирі борові місцини, її можна зустріти і в інших типах лісів, на більш високій місцевості. Лісівники зумисне її не відтворюють, але цим займається природа: мурашки, комашки, жуки, птахи, навіть звірі. Не кажучи вже про невидимих духів лісу – вітри-легкодуви і буремники. Щоб велике дереволісся «подружилося» з маленькими чорничними хащами, на думку інженера лісових культур ДП «Маневицьке ЛГ» Івана Пацамана, потрібно до тридцяти п’яти років.

В останні роки «чорничні ліси» Волині (а вони ростуть здебільшого у поліських районах – авт.) реально змагаються з найціннішими деревостанами, які, ще радянською лісовою наукою, і досі вважаються «лісовим урожаєм», і за державний бюджет. Торік до зведеного бюджету Волинської області вони дали

Усі ж підприємства лісогалузі внесли 31,5 млн грн та сплатили 29,1 млн грн єдиного соціального внеску. За І квартал 2014-го відповідно 10,4 млн. грн. та 8,3 млн. грн. Варто зазначити, що на підпорядкованих ВОУЛМГ підприємствах хлібчик своїм сім’ям торік заробляло 1583 особи, тепер 1922. Це по всій області – на третині площ, які займають ліси. На поліській частині у ці літні місяці реально заробляють свій хлібчик тисячі дорослих і маленьких громадян, які через систему механізмів годують і свою українську державу. Виходить, що українська держава обкладає податком кожен кущ чорниці, як це за Сталіна було з фруктовими деревами. Ні ж бо, сама чорниця податків не платить. Не вимагають їх і з працьовитих збирачів. Але цей податок забивається державою у обов’язковий податковий збір із бізнесмена, звісно, за рахунок праці збирачів. Якщо переробкою деревини легально і нелегально займається «великий розум держави» і ціла індустрія, то недеревним ресурсом – рідкі структури і то дуже неохоче. Цілюща ягода вже і в космосі побувала, а держава й досі не спромоглася створити перспективних технологій, які б дозволили ягоді послужити більш ефективно. Чому так?

– Кілька років тому ми переробляли 300 кілограмів чорниці, торік – 2 тонни, – каже начальник консервного цеху ДП «Маневицьке ЛГ» Галина Зінич. – Цього року ця кількість збільшилася до 2 тонн 300 кілограмів. Могли б переробити більше, але дуже виросла закупівельна ціна, відповідно здорожується і собівартість виготовлюваної продукції.

Втім, найцінніше, на наш погляд, навіть не харчове, а «лікарське» призначення досі залишається за межею державних інтересів. Ми відкрили аптечні шлюзи для дорогого імпортного потоку, не дбаючи за власну фармацевтичну продукцію, зокрема, з перевіреної віками лісової аптеки. Нема жодних державних конкурсів, грантів, гарантованих фінансових вливань на осмислення можливого найкориснішого використання чорниці, аби отримувати подаковий збір не з врожаю, а з високоточних технологічних і головне потрібних людству речовин, елементів, властивостей. Жоден український філософ ще не глянув на лісове утворення, як на живу багатоступеневу фотосинтезову енергосистему, квінтесенцією якої є мурашник, ягода, гриб, легендарний цвіт папороті, якого ніхто не спроможний вловити. І до речі, жодної непотрібної і аморальної речі ліс, на відміну від людини, не зрощує.

…На ці мої роздуми десь угорі озвався далекий грім. Дуже тихо, мов би кашлянув. Мов би погоджувався чи злегка дискутував з моїми роздумуваннями. І його одразу почули збирачки ягід, заспішили:

– Ми ж зранку сіно перевернули! Вже підсушилося, треба поспішати, завчасу згребти, аби дощ не намочив.

– А скільки там сіна?

– Близько гектара…

– І що отак з дітьми й поїдете ще на сіно?

– А діти з нами скрізь. Змалечку звикають до всякої роботи. Полоття, збір ягід, домашнє прибирання, прання, приготування їжі, пастушкування, гребіння сіна, а там дивися й косовиця та оранка… Цього всього нас навчали діди-прадіди, наші батьки, від нас переймають діти. Ліс, ягідка призвичаюють до праці, слухання лісу, його птаства… Коли і звір на очі покажеться – їжачок чи білка, лис чи заєць, вовків зараз нема. А подивишся на ягідничок, що красується добірними ягідками, й самому хочеться бути на нього схожим, зродити корисний плід для людей. Хай це буде добрий вчинок, насіяні квіти чи посаджений сад, збудований дім… За це ж вчишся цінувати і ягідник, і людину. Ось я кожну гілочку легенько рукою притримую, листочки одгортаю, ягоду випрошую, щоб і наступного року, як я чи хтось із моїх діток прийде, пригостила щедро.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора: збирачі чорниць; маневицькі переробниці ягід.

font-size: 14pt; font-family: ‘Times New Roman’, ‘serif’;