Електронний облік у лісі

 

Нещодавно у штаті лісогосподарських підприємств Волині з’явилася нова посада – інженер електронного обліку деревини. Про роботу, яку виконують ці посадові особи лісгоспів, розмовляємо з провідним інженером електронного обліку деревини державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Романом Назарчуком.

– Романе Петровичу, скажіть будь ласка, в чому полягає суть електронного обліку деревини, як комп’ютеризація дійшла «до лісу»?

На сьогоднішній день на підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в тому числі і в державному підприємстві «Ківерцівське лісове господарство», запроваджена система електронного обліку деревини. Перші розмови щодо застосування електроніки в системі лісового господарства, а конкретніше безпосередньо в лісі, розпочалися ще в 2000 році на Рівненщині. Цю ініціативу підхопили і Волинські лісівники та за підтримки своїх польських колег впровадили її в лісове життя. Мета електронного обліку деревини – спростити і комп’ютеризувати облік робіт у лісі по заготівлі деревини і її подальшій реалізації за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, відкинути виконання дублюючих операцій з паперами та виключити помилки, які виникають внаслідок людського фактору під час переписування даних з одного аркуша паперу в інший і тому подібне.

– Робота з комп’ютером на даний час можливо і не доступна всім. Скажіть, а як саме відбувається цей процес?

Електронний облік заготовленої деревини відбувається наступним чином. Працівник лісгоспу, який має при собі кишеньковий персональний комп’ютер, термопринтер для друку документів та спеціальний молоток для кріплення бирок, виїжджає на лісосіку та здійснює приймання продукції від лісозаготівельних бригад. Його робота полягає у внесені всієї характеристики заготовленої деревини (діаметр сортименту, його довжина, сорт, порода) до персонального комп’ютера. При цьому вказується місце заготівлі даної лісопродукції (квартал, виділ і площа лісосіки). На кожний діловий сортимент прикріплюється спеціальна пластикова номерна бирка з даними про цей сортимент. Внесена в комп’ютер інформація надходить у контору лісгоспу та в апарат Державного агентства лісових ресурсів України для подальшої обробки, аналізу та, звісно, контролю.

– Романе Петровичу, а в чому виграють лісівники із введенням даної системи, чи простіше стало працювати в лісі?

Процес електронного обліку деревини цілковито ґрунтується на електронному документообігу. Його основу складає програмне забезпечення, яке дозволяє контролювати етапи руху деревини від заготівлі конкретного сортимента до його реалізації, де вся облікова інформація передається в електронному вигляді. Важливим результатом роботи системи є значне скорочення паперового документообігу та різних видів звітності між виробничими підрозділами підприємства, а також зменшення тіньового обігу незаконно добутої деревини. Наприклад, при реалізації деревини відповідальний працівник вносить у кишеньковий персональний комп’ютер номер бирки, в якій в електронному вигляді знаходиться вся інформація про даний сортимент, вказує діючі ціни та дані покупця. На термопринтері роздруковується документ для проїзду та обліку лісопродукції. Автоматично дана інформація поступає в контору лісгоспу на центральний комп’ютер та в Державне агентство лісових ресурсів України. Отже, дана система електронного обліку деревини дає можливість переглянути повністю ланцюг руху заготовленої деревини від місця її заготівлі до кінцевого споживача. Таким чином за допомогою реєстру походження деревини по нумерації бирки, якою маркується деревина, можна встановити легальність її заготівлі, а саме: місце та дату заготівлі, назву підприємця, що здійснював заготівлю, повну характеристику маркованої продукції.

Електронні специфікації приймання-відпуску лісопродукції є відправними документами для подальшої обробки в автоматизованій системі управлінського обліку лісгоспу.

– Дякую за розмову.

Інтерв’ю вів

Петро Романуха.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

ЗБЕРЕЖІМО ЛІСИ

Лісівники ДП «Ківерцівське ЛГ» намагаються всіляко сприяти приємному відпочинку наших громадян у лісі. Вздовж автомобільних доріг, у різних мальовничих куточках обладнано вісім стаціонарних та двадцять вісім так званих малих рекреаційних пунктів, розміщених всередині лісових масивів. Це спеціально пристосовані місця для відпочинку з бесідками, столами, лавками, місцями для вогнища та контейнерами для збору сміття. Щороку на рекреаційних пунктах проводиться косметичний ремонт малих архітектурних форм, замість застарілих бесідок будуються нові. Робота щодо створення нових рекреаційних пунктів продовжується. І це лише початок, адже наша Волинь багата на мальовничі лісові краєвиди та місцини, які потрібно облаштувати всім необхідним для відпочинку місцевого населення і туристів.

Такі заходи у свою чергу сприяють захисту лісу від пожеж, оберігають його від засмічення. Лісівники звертаються до мешканців  з проханням берегти ліси та не завдавати їм шкоди. Але, незважаючи на неодноразові звернення працівників державної лісової охорони  про недопустимість засмічення лісових масивів побутовими відходами, жителі продовжують вивозити сміття та увесь непотріб у лісові масиви. Крім того, великі купи сміття можна побачити на узбіччі центральних та деяких лісових доріг. Щорічно працівники  Ківерцівського лісгоспу проводять прибирання сміття вздовж вищезгаданих доріг. Лісова охорона перекриває в’їзди до лісу шлагбаумами, проводить перекриття позапланових доріг, щоб не допустити заїзд автомобілів несвідомих громадян, які везуть в насадження різне сміття. Проте люди, замість того, щоб завезти весь непотріб на спеціально відведені сміттєзвалища, привозять його до лісу, або ж висипають при в’їзді до нього.

Засмічення лісів – це лихо та шкода для довкілля. Тому ми закликаємо не залишати там сміття. А ще – з розумінням ставитися до праці лісівників і не пошкоджувати архітектурні форми в облаштованих для відпочинку місцях. Адже на їх будівництво, постійну підтримку чистоти й порядку йдуть чималі кошти. Потрібно пам’ятати, що кожен з нас йде в ліс не останній раз, тож варто поводитися так, аби наступне відвідування було приємним та затишним.

Засмічення лісів є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від 85 до 170 гривень. Накладати штрафи за ці проступки уповноважені посадовці державної лісової охорони та державної екологічної інспекції.

Звичайно, існуючу проблему засмічення лісів та зелених зон не можна вирішити тільки правовим шляхом. Для її подолання потрібна постійна, спільна та цілеспрямована робота лісівників та суспільства, інакше масштаби цього явища невпинно зростатимуть.

Наразі з настанням сухої вітряної погоди підвищилася пожежна небезпека в лісах. Зазвичай вогнем охоплюються великі площі, на яких він дуже швидко розповсюджуються. При сильному вітрові фронт вогню рухається зі швидкістю до 25-30 кілометрів на годину. Тому директором лісгоспу прийнято розпорядження, яким зобов’язано керівників структурних підрозділів прийняти додаткові профілактичні заходи щодо попередження виникнення лісових пожеж, налагодження тіснішої співпраці з органами місцевого самоврядування, дільничними інспекторами міліції, проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про необхідність додержання вимог пожежної безпеки в лісах.

Петро Романуха,

інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ»

Любешівські пріоритети

Ось і пройдено піврічний рубіж. Увесь цей час ДП «Любешівське ЛМГ» працювало над виконанням завдань відповідно до виробничо-фінансового плану та програми «Ліси України». Наші працівники забезпечили виконання робіт із лісовідновлення, охорони та захисту лісів, раціонального використання лісових ресурсів.Весною висіяли в лісовому розсаднику насіння сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, яблуні лісової, груші звичайної, клена гостролистого на площі 0,7 га.  На площі 51 га (при плані  40 га) посадили лісові культури. За результатами технічного приймання 31га (61%) оцінено 1 класом якості, 11 га (39%) –2 класом якості.Особливу увагу підприємство приділяє природному поновленню сосни  звичайної  в  умовах В2-В3, провівши сприяння на площі 63,6 га. Ще на 4,9 га створено плантації  новорічних ялинок.  Проведено доглядів за лісовими культурами на 256 га.

Для забезпечення вирощування високотоварних, продуктивних лісових насаджень, дотримання  належного санітарного стану були проведені рубки формування та оздоровлення лісів на площі 306 га, з нихрубки догляду за молодняками  – на площі 175 га. Також підприємством виконано  комплекс намічених заходів по покращенню  охорони лісів від пожеж, передбачених «Правилами пожежної безпеки в лісах України».   У нас функціонує вже дві  системи відеонагляду   – у Залізницькому та Білоозерському лісництвах. Створено 171 км нових мінералізованих смуг, догляди за існуючими проведено в обсязі 207 км. Працівниками державної лісової охорони виявлено 25 лісопорушень, у тому числі 25 за самовільні рубки, що складає 100 %. 

За звітний період держлісгоспом заготовлено 20,8 тис. куб. м деревини, з яких 15,0  тис. куб. м – від рубок головного користування та 5,8 тис. куб. м – від рубок формування та оздоровлення лісів. При цьому особливу увагу звертаємо на  якісну  складову, підвищення ефективності  використання державного лісового ресурсу. Так, із заготовленого обсягу деревини від всіх видів рубок було 4,4 тис. куб. м ( 21%) фанерної сировини рядової та 19,1 тис. куб. м ( 43,7% ) пиловників.

У цех переробки поставлено і перероблено 6,0 тис. куб. м деревини і  випущено 2,3 тис. куб. м пилопродукції. Ціна знеособленого куб. м переробленої деревини становить 537 грн.

За півроку реалізовано 14,7 тис. куб. м деревини, в т. ч. на внутрішній ринок – 13,5 тис. куб. м, зокрема підприємствам Мінпромполітики – 6,8 тис. куб. м, по загальних аукціонах – 4,7  тис. куб. м. Першочерговим завданням при реалізації лісопродукції залишається забезпечення споживачів внутрішнього ринку. Вартість реалізованого та переробленого знеособленого кубометра деревини за звітний період зросла на 77 грн у порівнянні з минулим роком і складає 425 грн.

Для удосконалення  та підвищення  ефективності  роботи на підприємстві  впроваджено  електронний облік  деревини. Це спрощує роботу працівників  і дає можливість повного контролю  за рухом  лісопродукції.

За 1 півріччя 2014 року підприємством реалізовано продукції на суму 8789,0 тис. грн. На ведення лісового господарства  спрямовано 2386,9 тис. грн.,  з них 2331,8 тис. грн  (97,7 відсотків від  загальної суми)  – власні кошти підприємства. 102,4 тис. грн направлено на ремонт і утримання наявної лісодорожньої мережі. 629,3 тис. грн внесено до зведеного бюджету, з них 237,5 тис. грн  – плата  за використання лісових ресурсів, також сплачено 854,1 тис. грн єдиного соціального внеску.

Зараз у державному лісомисливському господарстві трудиться  97  штатних працівників. Їх середньомісячна зарплата складає 2994 грн. Добробут працівників безпосередньо залежить від успіхів лісомисливського господарства, пріоритетом якого залишається вирощування та догляд лісу.

Віталій Котеленець,

директор ДП» Любешівське  ЛМГ»

Лісове серце Волині

Лісівник працює для майбутніх поколінь. Це одна з найгуманніших і найблагородніших професій у світі. Дбати про насінинку, плекати саджанці, берегти деревостани, вирощені батьками і дідами, – обов’язок кожного, але тільки лісівники займаються цим професійно. А де ж набути цього фаху? Окрім вишів в Україні існує ціла мережа навчальних закладів, де готують лісівників. Одним із найуспішніших і найавторитетніших вважається Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька, який справедливо вважають лісівничим серцем Волині. Адже з нього вийшли уславлені лісівники, зокрема й голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, головний лісничий та начальник відділу лісового господарства цього ж управління Сергій Шеремета і Борис Бабеляс, чимало наукових працівників та управлінців, директорів та майстрів лісу державних лісомисливських господарств України. Колишній лісний технікум, а тепер лісовий коледж знаходиться у самісінькому центрі древнього Шацька (44000, Волинська обл., смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 20. Тел: 8 (03355) 20460, 8 (03355) 20531. Веб-сайт: www.shlk.org.ua), потопає у зелені мальовничого дендропарку. Має коледж ошатні навчальні корпуси, комфортабельні гуртожитки, простору їдальню, власний стадіон та оранжерею, православну капличку. А ще тут діє картинна галерея, музей фауни та історії коледжу, студентські молодіжні об’єднання, краєзнавчі та мистецькі гуртки, спортивні секції. Як цього року проходитиме вступна кампанія до цього престижного навчального закладу, попросили розповісти директора коледжу Ігоря Жмурка.

– Ігорю Васильовичу, хто може претендувати на вступ до вашого навчального закладу?

Ми хотіли б, аби до нас прийшли ті, хто любить ліс і готові працювати для його блага. Втім,на навчання запрошуємо усіх бажаючих. У 2014–2015 навчальному році за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки молодшого спеціаліста денної та заочної форм навчання у нас проводитиметься навчання за спеціальностями «Лісове господарство» (термін навчання на базі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Лісозаготівля та первинна обробка деревини» (термін навчання набазі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Бухгалтерський облік» (термін навчання на базі 9 класів – 3 роки, на базі 11 класів – 2 роки) запрошуємо усіх бажаючих.

– За якими критеріями проводиться конкурсний відбір?

– Випускники 11 класу для вступу у коледж на денну і заочну форми навчання подають сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з результатами зовнішнього незалежного оцінювання. А вже приймальна комісія враховуватиме бали у залежності від обраної спеціальності. На бухгалтерський облік братимуться до уваги оцінювання знань з таких предметів як українська мова та література, математика або історія України*, на лісозаготівлю та первинну обробку деревини – з української мови та літератури, математики або фізики*, на спеціальність лісове господарство – з української мови та літератури, математики або біології* (* за вибором абітурієнта зараховуються бали з одного із вказаних предметів – авт.).

– Що робити тим, хто закінчив школу кілька років тому, скажімо, служив в армії і з якихось причин не зміг цього року пройти зовнішнє незалежне оцінювання?

– А до нашого коледжу кожен вступник може подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, або у 2009, або у 2010, або у 2011, або у 2012 році, або у 2013році, або у 2014 році. Право ж брати участь у конкурсі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або за результатами вступних випробувань з конкурсних предметів у Шацькому лісовому коледжі ім. В. В. Сулька за їх вибором мають особи, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше.

– Чи є вступні екзамени для випускників 9-х класів?

– Так. Випускники 9 класу при вступі до коледжу здають вступні випробування з української мови (диктант) та математики (тести).

– Чи розпочався вже прийом документів і як довго він триватиме?

– Прийом документів на денну форму навчання на базі 9 та 11 кл. розпочався ще 11 липня й триватиме рівно до 17.00 год. 24 липня. Це для осіб, які мають складати вступні випробування, що проводить коледж. Для тих, хто не складатиме вступних випробувань, він продовжений до 12.00 год. 1 серпня. А ось на заочну форму навчання на базі 11 кл. він розпочнеться тільки 23 липня й триватиме до 17.00 год. 11 серпня, а для заочників-вступників, які не складають випробувань, буде продовжений аж до 17.00 год. 22 серпня.

– Коли і де проходитимуть вступні іспити?

– Для вступників денної форми – з 25 липня по 1 серпня, для вступників заочної форми – з 12 по 22 серпня. Відбуватимуться вступні іспити у головному корпусі нашого коледжу. Для цього створено приймальну комісію, куди увійшли досвідчені викладачі.

– Ігорю Васильовичу, і про найбільш хвилюючий момент! Коли абітурієнт може дізнатися, що він вже став студентом коледжу і час пакувати валізи до містечка його мрії?

– Рейтинговий список вступників для студентів денної форми навчання буде оприлюднюватися о 12.00 год. не пізніше 2, 5, 8 серпня 2014 року, заочної форми – о 12.00 год. 23 серпня. Різні й терміни зарахування вступників за державним замовленням. Для стаціонарної форми навчання вони будуть оголошені не пізніше 15.00 год. 11 серпня 2014 року, для заочної форми – не пізніше 15.00 год. 27 серпня 2014 року. А ось ті, хто прийде до нас навчатися за кошти фізичних та юридичних осіб, дізнаються про це після зарахування на місця державного замовлення. Для денної форми це буде не пізніше 18 серпня, для заочної – не пізніше 1 вересня 2014 року. Тож часу, аби зібрати все необхідне, ще й друзям розповісти про щасливий білет до містечка своєї мрії, у кожного буде вдосталь.

– Які документи потрібно подати вступнику і в який спосіб це найкраще зробити?

– Вступники можуть особисто подати заяву про вступ до коледжу або надіслати електронну заяву. У ній потрібно вказати напрям підготовки, спеціальність та форму навчання. Окрім цього слід додатидокумент державного зразка про повну або базову загальну середню освіту і додаток до нього (оригінал або завірені ксерокопії), сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (оригінал або завірену копію), медичну довідку за формою 086-У (оригінал або її завірену копію), 6 фотокарток розміром 3×4 см, копію довідки ДПА про присвоєння ідентифікаційного номера, копію паспорта (свідоцтва про народження для осіб, які за віком не мають паспорта), військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці).

– Чи можна у вас окрім основних спеціальностей здобути ще якусь допоміжну і яку саме?

– Справді, вже котрий рік наші вихованці на власний вибір здобувають ще й робітничі професії.Хлопці зокрема отримують кваліфікацію лісоруба ІV розряду, дівчата – робітника зеленого господарства ІІІ розряду. Також незалежно від статі кожен студент за бажанням може освоїти рідкісний фах таксидерміста або ж модну і вкрай необхідну у сучасному світі професію оператора комп’ютерного набору. Додам, що всі цьогорічні випускники запрошені на роботу до державних лісомисливських підприємств Волині, найздібніші продовжать навчання у лісотехнічних університетах.

Інтерв’ю вів Сергій Цюриць.

На фото автора: директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Ігор Жмурко з головою Державного агентства лісових ресурсів України Валерієм Черняковим, який свій шлях до лісової галузі розпочинав із навчання у Шацькому лісотехнікумі.

«Я задоволений роботою волинських лісівників!»

Ці слова голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков мовив у Луцьку на підсумковій нараді в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.  Валерій Вікторович вручив перехідний прапор обласного управління лісового та мисливського господарства і обласної організації профспілки працівників лісового господарства переможцю  трудового суперництва за І півріччя директору ДП «Маневицьке ЛГ» Володимиру Радіону. Також його працівники нагороджені премією у розмірі 30 тис. грн. Друге місце і премію у розмірі 20 тис. грн. здобув колектив ДП «Камінь-Каширське ЛГ», третє місце і 10 тис. грн. преміальних вибороло ДП «Городоцьке ЛГ».

На самій нараді йшлося не лише про успіхи, а волинянам є чим похвалитися, а й про невикористані можливості, резерви і, звичайно, про «тягарці», що тягнуть на дно. З доповідями виступили головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета, начальник відділу лісових ресурсів управління Григорій Новосад, начальник відділу бухобліку, аудиту, фінансів та звітності – головний бухгалтер управління Лідія Турянська.

Вони говорили про лісовідновлення, догляд та охорону

лісу, заготівлю деревини, економічну та фінансову складові лісогосподарювання. Акценти розставляв начальник управління Василь Мазурик, який вкотре наголосив, що пріоритетними залишаються садіння та догляд лісів. Говорячи про лісові культури, охорону деревостанів, ефективність роботи мобільних груп, зарплатню, розрахунки і борги, фінансові й економічні показники, сертифікацію й електронний облік, собівартість продукції, заготівлю і переробку деревини, інші важливі напрями роботи, вкотре наголошував на прозорості господарювання, правдивості показників, сумлінному відношенні до Лісового Кодексу.

– Це наша Біблія! – мовив. – Вона завжди переді мною. Перечитую і приходжу до думки, що мені ця книга цікавіша від художньої.

На нараді виступив заступник голови Волинської облдержадміністрації Микола Собуцький. Він подякував лісівникам за добрі справи, висловив кілька слушних пропозицій, зокрема по більш ефективному використанню консервних цехів лісогалузі та переоснащенню               держлісгоспів новою технікою.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, підсумовуючи роботу волинських лісівників, акцентував увагу на дотриманні законності та скрупульозному документуванні усіх витрат. Навіть, на бронежилети, допомогу українській армії і сім’ям лісівників, які беруть участь в антитерористичній операції на Сході України (а на Волині таких 23). Валерій Вікторович залишився задоволеним від почутого. Цього дня голова держлісагентства поспілкувався з управлінцями, директорами держлісгоспів, зокрема директору Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька Ігорю Жмурку повідомив, що вживає всіх можливих заходів для повернення коледжу ( у ньому він також свого часу навчався) у підпорядкування Державному агентству лісових ресурсів України.

Сергій Цюриць,

прес-служба ВОУЛМГ.

Ягідний погляд лісу

Маневичі – містечко серед лісів. Проїхав кількасот метрів, зійшов з дороги і вже збираєш чорниці.

– Вродили цього року на славу, – каже Раїса Швець.

Раїса Андріївна заготовлює цілющу ягоду для власних потреб.

– Беру два-три відра щороку, – каже. – Для нашої сім’ї вистачає. Домашні найбільше люблять чорничний компот, але варю і варення, і з цукром перетираю. Морозильній камері цю ягоду не довіряю, хоч багато хто на зиму її заморожує. Я радше сушу, аніж заморожую.

Разом із нею цілющу ягоду бере Валентина Перванчук із невісткою Тетяною та двома онуками – Уляною і Назарком. Хлопчик зовсім маленький, рочків два від роду, рученятами перебирає листячко, солодкі ягоди тягне до рота.

І ми дали поклінець, мов які велетні нахилилися над малим світом, крізь чорничне хащовиння бачимо мурах та всіляких жучків. Їм стягти сонячну ягоду з верховіття – не сила. Хіба сама впаде. А ми заявляємось ось так непрохано-негадано і цупимо їх врожай. Ягоди схожі на великі чорні м’ячики. Іноді їх оберігають полчища комарів, але в цю підобідню пору армія малих пискунчиків спить.

– Мені розповідали про жіночку, яка в день назбирувала 50-60 літрів, – кажу. – Чи можливо таке?

– Чому ж ні? – роздумує котрась. – Моя знайома вже цього літа назбирувала на 600 грн. Сім’єю можуть заробити 5000-6000 грн за день.

– А ви скільки назбируєте? – запитую.

– Літрів десять-дванадцять.

– Я назбирував торік ще сім, – зізнаюся, – але дуже втомлювався.

– У шестикласника Миколи Мельника одноденний зарібковий рекорд – 560 грн., а його братик-другокласник за один похід набрав чорниці на 260? – усміхається на те Раїса Андріївна.Тільки б не лінуватися до лісу зайти: там гроші під ногами розкидані.

З чорницями печуть смачні пироги, варять вареники, чув, за кордоном, навіть роблять фарбу для автівок. Все ж найбільше цінують її за цілющі властивості: помічна від усіх хвороб. Особливо ж цінна для тих, у кого негаразди із зором. Хоч чорничні варення і компоти – так само поживні, корисні і популярні. Одна маленька ягідка, якщо правильно вживати, може замінити велику аптечну таблетку. Все більше її скуповують іноземці, все менше Полісся вживає для власної користі. Втім, для багатьох людей саме літній ліс дає роботу: владі не потрібно ні робочих місць створювати, ні про соціальні та пенсійні зобов’язання дбати. Таке враження, ніби у Лісу більше кебети і влади ніж у кабінетних державників: він опікується про свій люд – дає роботу і прожиток. Цьогорічні заготівельні ціни супроти торішніх виросли майже удвічі. Якщо на початку чорниці скуповували по 20-22, то тепер і по 28-35. На імпровізованих придорожніх торгунчиках за літрову банку просять тридцять гривень, на луцькому базарі кілограм чорниць продають за 40 грн. Журналісти встигли вже наректи чорницю чорним золотом. Як би не дивно це звучало, але останніми роками вона все більше тисне на курс гривні, євро і долара. Якщо у Південній Америці та Африці кавові зернята є своєрідним неформальним «золотовалютним» гарантом, а в Україні цю роль частково виконують пшеничні зернятка, то в Поліссі така участь віднедавна спіткала чорницю.

Але мало хто знає, що найбільша її цінність – це «працьовитий характер». Вона створює справжні мурашині джунглі – маленький ліс у великому, де добре почувається бджола, мураха, комарик, пташка. Безцінний вплив її на лужно-кислотний баланс грунтів. Чорничні джунглі у спекотну пору убезпечують ліси від пожеж, у морозну – від надмірного промерзання грунтів. Якщо порівняти «чорничні деревостани» з борами, гаями, дібровами, можна знайти певну закономірність – вони у тисячу разів менші зростом. Їм притаманні і в тисячу разів зменшені властивості великолісся. Хоча за своїми цілющими властивостями можуть у стільки ж разів перевищувати помічну силу лісу на людину. У чорничників є більш великорослі родичі – зокрема лохина. Вона, а ще багно, папоротеві наводять на думку, що у прадавні часи існували ще більш рослі види іншолісів (передкущовий ярус), про які, на жаль, ми можемо лише здогадуватися. Основна функція зеленокроння – фотосинтез: вони чи не єдині здатні «переробляти» видиму сонячну й, вочевидь, невидиму космічну енергію з користю для Землі, вживлюючи в подальшому цю «манну небесну» в енергетичний ланцюжок еволюційних процесів. Втім, існує версія, що великий ліс – це тільки щит, захисний скелет більш важливих природних органів, серед яких й оте маленьке чорничне лісовисько.

– Чи впливають лісівники якось на чорничники? – запитую у головного лісничого ДП «Маневицьке ЛГ» Олександра Чернишена. – Скільки років потрібно, щоб вони з’явилися і заврожаїли у новоліссі.

– На вирубках відновлюються за 5-7 років, – каже Олександр Анатолійович. – Звісно, природним способом. Ми їх не висіваємо, але всіляко сприяємо, щоб вони якомога більше обживали наші ліси. Задля цього намагаємось вести просвітницьку роботу з кожним збирачем ягід: просимо відмовлятися від щіток та гребінок, бо ж листочки обшморгуються і ягідники потім хворіють, також не смітити, берегти ліс од пожеж, словом, дотримуватися правил поводження у лісі. Маємо десять лісництв, у кожному є чорниці, лохачі, бруслина, малина, ожина, а ще гриби, лікарські трави, горіхи… Чорниця дає людям прожиток, тож значна частина мешканців довколишніх сіл тепер у лісі.

Маневицький район, де половина лісових площ – рукотворні новолісся, тепер вважається одним з найбагатших на чорницю, яка облюбувала дві третини деревостанів. І хоч ця космічна гостя найбільше полюбляє сирі борові місцини, її можна зустріти і в інших типах лісів, на більш високій місцевості. Лісівники зумисне її не відтворюють, але цим займається природа: мурашки, комашки, жуки, птахи, навіть звірі. Не кажучи вже про невидимих духів лісу – вітри-легкодуви і буремники. Щоб велике дереволісся «подружилося» з маленькими чорничними хащами, на думку інженера лісових культур ДП «Маневицьке ЛГ» Івана Пацамана, потрібно до тридцяти п’яти років.

В останні роки «чорничні ліси» Волині (а вони ростуть здебільшого у поліських районах – авт.) реально змагаються з найціннішими деревостанами, які, ще радянською лісовою наукою, і досі вважаються «лісовим урожаєм», і за державний бюджет. Торік до зведеного бюджету Волинської області вони дали

Усі ж підприємства лісогалузі внесли 31,5 млн грн та сплатили 29,1 млн грн єдиного соціального внеску. За І квартал 2014-го відповідно 10,4 млн. грн. та 8,3 млн. грн. Варто зазначити, що на підпорядкованих ВОУЛМГ підприємствах хлібчик своїм сім’ям торік заробляло 1583 особи, тепер 1922. Це по всій області – на третині площ, які займають ліси. На поліській частині у ці літні місяці реально заробляють свій хлібчик тисячі дорослих і маленьких громадян, які через систему механізмів годують і свою українську державу. Виходить, що українська держава обкладає податком кожен кущ чорниці, як це за Сталіна було з фруктовими деревами. Ні ж бо, сама чорниця податків не платить. Не вимагають їх і з працьовитих збирачів. Але цей податок забивається державою у обов’язковий податковий збір із бізнесмена, звісно, за рахунок праці збирачів. Якщо переробкою деревини легально і нелегально займається «великий розум держави» і ціла індустрія, то недеревним ресурсом – рідкі структури і то дуже неохоче. Цілюща ягода вже і в космосі побувала, а держава й досі не спромоглася створити перспективних технологій, які б дозволили ягоді послужити більш ефективно. Чому так?

– Кілька років тому ми переробляли 300 кілограмів чорниці, торік – 2 тонни, – каже начальник консервного цеху ДП «Маневицьке ЛГ» Галина Зінич. – Цього року ця кількість збільшилася до 2 тонн 300 кілограмів. Могли б переробити більше, але дуже виросла закупівельна ціна, відповідно здорожується і собівартість виготовлюваної продукції.

Втім, найцінніше, на наш погляд, навіть не харчове, а «лікарське» призначення досі залишається за межею державних інтересів. Ми відкрили аптечні шлюзи для дорогого імпортного потоку, не дбаючи за власну фармацевтичну продукцію, зокрема, з перевіреної віками лісової аптеки. Нема жодних державних конкурсів, грантів, гарантованих фінансових вливань на осмислення можливого найкориснішого використання чорниці, аби отримувати подаковий збір не з врожаю, а з високоточних технологічних і головне потрібних людству речовин, елементів, властивостей. Жоден український філософ ще не глянув на лісове утворення, як на живу багатоступеневу фотосинтезову енергосистему, квінтесенцією якої є мурашник, ягода, гриб, легендарний цвіт папороті, якого ніхто не спроможний вловити. І до речі, жодної непотрібної і аморальної речі ліс, на відміну від людини, не зрощує.

…На ці мої роздуми десь угорі озвався далекий грім. Дуже тихо, мов би кашлянув. Мов би погоджувався чи злегка дискутував з моїми роздумуваннями. І його одразу почули збирачки ягід, заспішили:

– Ми ж зранку сіно перевернули! Вже підсушилося, треба поспішати, завчасу згребти, аби дощ не намочив.

– А скільки там сіна?

– Близько гектара…

– І що отак з дітьми й поїдете ще на сіно?

– А діти з нами скрізь. Змалечку звикають до всякої роботи. Полоття, збір ягід, домашнє прибирання, прання, приготування їжі, пастушкування, гребіння сіна, а там дивися й косовиця та оранка… Цього всього нас навчали діди-прадіди, наші батьки, від нас переймають діти. Ліс, ягідка призвичаюють до праці, слухання лісу, його птаства… Коли і звір на очі покажеться – їжачок чи білка, лис чи заєць, вовків зараз нема. А подивишся на ягідничок, що красується добірними ягідками, й самому хочеться бути на нього схожим, зродити корисний плід для людей. Хай це буде добрий вчинок, насіяні квіти чи посаджений сад, збудований дім… За це ж вчишся цінувати і ягідник, і людину. Ось я кожну гілочку легенько рукою притримую, листочки одгортаю, ягоду випрошую, щоб і наступного року, як я чи хтось із моїх діток прийде, пригостила щедро.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора: збирачі чорниць; маневицькі переробниці ягід.

font-size: 14pt; font-family: ‘Times New Roman’, ‘serif’;

Упіймали браконьєрів

Об’їжджаючи мисливські угіддя, у 5 кварталі Звірівського лісництва рейдова бригада ДП «МГ «Звірівське» звернула увагу на автомобіль «Нива». Він стояв трохи оддалік від дороги, мов би захований від стороннього ока. Що ж, у лісі так часто буває.

– Мабуть якийсь міщук приїхав по чорниці і заблукав! – висловив хтось думку.  

Та була вже 8-ма вечора. Збирачі ягід так довго у лісі не затримується: полчища комарів виженуть найпрацьовитіших. Вирішили дочекатися господаря. Він з’явився опівночі з напарником. Тягнули щось важкеньке. Сумніву більше не було: «Браконьєри!» Ті й не відпиралися: «Полювали на дикого вепра…» Єгері викликали наряд міліції, він оперативно прибув на місце пригоди. Затриманими виявилися житель с. Башлики Ярослав Г. та його спільник із смт Цумань. У них вилучено нарізну малокаліберну гвинтівку. До речі, ніде не зареєстровану.

– Ми навіть пострілу не почули, настільки тихо стріляє, – каже директор ДП «МГ «Звірівське» Андрій Шпорук. – Територія мисливського господарства велика, за кожним деревом охоронця не поставиш, тим і користуються браконьєри. Тим паче, що у ці літні місяці багато людей приїжджають у ліс по ягоди і гриби, десятикратно збільшується навантаження на єгерів та державну лісову охорону.

До речі, раніше тут затримували на браконьєрці родичів теперішніх стрільників. Вочевидь, урок близьких не пішов їм на користь. Тепер горе-полювальникам доведеться відшкодовувати мисливському господарству 10 тис. грн. завданих збитків і платити штраф.

Два тижні тому єгері так само у надвечір’я вилучили карабін «Вепр» у жителя с. Городище Ярослава М., який вештався лісовими угіддями. Тоді злочин встигли попередили.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Юні лісівники України зібралися на Волині

На Волині відбувається VІІІ Всеукраїнський зліт учнівських лісництв України. У ньому беруть участь представники 19 областей. Юних лісівників України вітали голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт, головний спеціаліст відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дітей Міністерства освіти і науки України Світлана Бут, перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик,  начальник управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації Валентина Загрева, директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук. У роботі зльоту бере участь завідувач відділу сільського господарства Національного еколого-натуралістичного центру МОН України Микола Пінчук.

Юні лісівники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських патріотів, поклали вінок до Стіни Небесної сотні.

Відбулася презентація учнівських лісництв та захист наукових робіт, юннати поспілкувалися з членами Маневицького учнівського лісництва, познайомились з роботою ДП «Маневицьке ЛГ». Сьогодні гостюватимуть у Шацькому лісовому коледжі ім. В. Сулька, побувають у музеї фауни та на озері Світязь, пройдуть екологічними стежками Шацького національного природного парку.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського обласного управлінння лісового та мисливського господарства.

На фото автора: відкриття VІІІ Всеукраїнського; вінок до Стіни «Небесної сотні» від імені учасників зльоту покладають Юля Смаль та Юрій Микитенко – представники Скулинського та Пилиповецького учнівських лісництв Волинської  та Київської областей; презентація учнівських лісництв. 

Лісоакценти і призначення

Лісоакценти і призначення

Останній день робочого тижня у ВОУЛМГ розпочався з апаратної наради. Начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик повідомив добру новину: «Лісова галузь набирається потуги, має перші успіхи, до яких долучилися всі управлінці.

– Ми тут щоб вирішувати всі проблеми, які виникають у галузі, – наголосив начальник лісоуправління. – Хоча надалі будемо їх упереджувати.

І справді за ці кілька місяців управлінцям вдалося застабілізувати вкрай непросту ситуацію, що склалася у галузі внаслідок Революції гідності, зміни пріоритетів та й самої лісополітики. Вироблено стратегію і тактику. Керівні кадри пройшли через горнило громадського обговорення. Лісопідприємства отримали стимул для ініціативного, прозорого, усім зрозумілого господарювання. Професійність, порядність і патріотизм – три складові, завдяки яким перше півріччя лісогосподарства закінчують хай і з невеличким, але плюсом. Багато мінусів завдяки своєчасному втручанню управлінців, їх підказкам і консультаціям вдалося виправити або ліквідувати. Так має бути і надалі. Основою ж нової лісоуправлінської політики залишається правдивість.

– Приписки, неправдива статистика, тим паче обман мають піти в небуття! – наголосив Василь Васильович. – І в цьому остаточні крапки мають розставити бухгалтерія і економісти.

Начальник лісоуправління закцентував увагу на їх компетентності, згуртованості, взаєморозумінні, що дуже важливо для галузі. Представив колективу нового начальника відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту –головного бухгалтера ВОУЛМГ. Ним стала Лідія Турянська. Їй тридцять чотири, родом із Шацька, закінчила Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю облік і аудит. Працювала бухгалтером Бережницького лісництва, а відтак і однойменного держлісгоспу, згодом була призначена на посаду головного бухгалтера ДП «Городоцьке ЛГ». Встигла зарекомендувати себе здібним, висококваліфікованим фахівцем, вмілим організатором лісогосподарського і лісопромислового виробництва. Василь Мазурик побажав їй успішної роботи, колеги привітали з офіційним призначенням.

Головна ж підсумкова за півріччя нарада за участю директорів та головних лісничих відбудеться наступного тижня.

Того ж дня Василь Мазурик взяв участь у роботі сесії Волинської обласної ради. Також в актовому залі ВОУЛМГ відбулося засідання громадської ради.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото: новий начальник відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту – головний бухгалтер ВОУЛМГ Лідія Турянська.