Господарник

159722Майстра  лісу у ДП СЛАП «Рожищеагроліс» Андрія Олексюка сміливо можна назвати  прикладом справжнього господарника – лісу. Андрій  Васильович народився в с. Березолуки  Рожищенського р-ну. Люблячий чоловік та турботливий батько трьох дітей. Користується повагою серед односельчан. З 1995 р. присвятив своє життя Рожищенським лісам.

Продовжити читання→

Лісовими стежками дідуся

%d1%8f%d0%bd%d1%87%d1%83%d0%baПоклик лісу Сергій Янчук – нині майстер лісу Забузького лісництва ДП «Прибузьке ЛГ» – вловив душею ще в дитинстві, напевне, це був, мов клич роду. Адже тільки недавно пішов на пенсію з Шацького держлісгоспу його батько Олександр Данилович.

Продовжити читання→

Немає секретів успіху. Лише самовіддана праця

 

Данилюк В.П. (1)Директор державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» Віктор Данилюк упевнений: ніяких секретів успіху насправді не існує. Бо ж хіба той факт, що для цього треба багато і самовіддано працювати, то велика таємниця? Але секрети у його роботі, як виявилося під час розмови, все ж є.

Продовжити читання→

Володимир Литвинюк: «Якщо захотіти, то можна зробити все»

 f1f0aaa3-d80d-49c0-b706-957c81ded6f3Із Володимиром Литвинюком – майстром лісу Головненського лісництва ДП «Любомльський лісгосп» розмовляємо на лісових теренах, де він господарює. Лісівник відповідально і дбайливо піклується про свій обхід, плекає кожен його куточок, оживляє кожну місцинку. Своїми надбаннями та результатами праці залюбки ділиться із нами. Під час бесіди мимоволі вловлюються його риси характеру, які і відмінно слугують йому у роботі – чіткість, принциповість, впертість. Та втім і гумор у розмові не рідко злітає з уст. Володимир Федорович у лісовій галузі пропрацював понад 30 років, близько 20 – у Любомльському держлісгоспі. Твердо знає, що успіхи та хороша репутація у майстра лісу тоді, коли він на своєму місці, або, як кажуть, своєї справи майстер.  Проте, віднікуючись, скромно каже, що «писати про мене нема що, є молоді, а їм я можу хіба бути за приклад і переконати, що, якщо захотіти, то можна  зробити все».

Продовжити читання→

На війні головне – побороти страх

218 (1) (1)Волинянин Богдан Білітюк уже давно повернувся до звичного нам життя – у «цивілку», як часто кажуть хлопці, котрі добре знають, що таке спати під звуки градів, ховатися в окопах, прощатися з загиблим товаришем і мріяти про те, як удома дружина готує борщ.

Він поки єдиний із колективу державного підприємства «Ратнівське ЛМГ», котрого призвали на службу.  Був мобілізований 11 квітня 2014-го до 51-ї окремої механізованої бригади. Воював під Маріуполем, Амбрамівкою, Оленівкою, Березовим Донецької області, був у селі Сигнальне на блокпосту.

Згодом Богдана нагородили медаллю учасника бойових дій.

Продовжити читання→

Чим живе «Любешівагроліс»

DSCN2286

Ліси ДП «СЛАП «Любешівагроліс» – одні з найнедоступніших, адже ростуть серед боліт і великої води.

– В основному це – вільшанники та березина, – розповідає головний лісничий держпідприємства Володимир Ковальчук. – У весняно-літній період до них навіть піхотою важко дістатися, а щоб доїхати технікою, та ще вести лісогосподарські роботи – нічого і мріяти. Звісно, є у нас і бори та діброви, навіть ялинники… Все ж їх частка, порівнюючи з іншими лісогосподарствами ВОУЛМГ, у наших лісових масивах невелика.

Продовжити читання→

Він знає ціну Українській незалежності

IMG_20140709_071152_1Не знаю, який армійський позивний був у військового Андрія Молошика, та переді мною він завжди з’являвся несподівано.

– Ви з пилкою прийшли до лісу!?. – не так запитально, як насторожено мовив при першій зустрічі.

Хоч ножівка і ручна, все ж для лісу – небезпечна. Дуба нею не зріжеш, але маленькому деревцю шкоди завдати можна.

– Ви, мабуть, Андрій – новий працівник Торчинського лісництва!.. – мовив на те. – Сьогодні з дозволу лісничого заготовлятиму тут дрова. Навряд чи нею скористаюся – стягую тільки сухостій: його тут предостатньо, але, можливо, доведеться обрізати якусь суху гіллячку.

Продовжити читання→

«Якби жити вдруге, то все зробила би так само»

DSC_1048

У серпні 2017-го майстер цеху з виробництва хвойного екстракту ДП «Маневицьке ЛГ», що на Волині, Марія Яковлєва відзначатиме золотий ювілей. Навіть не загалом життєвого, а лише трудового шляху у лісовій галузі. Жінка, за плечима котрої досвід і мудрість, зізнається: «Якби довелося прожити вдруге, то все зробила би так само».

Марія Василівна родом із Тернопільщини. Пригадує, як приїхала на Волинь. Було то вже далекого, але не забутого 1967-го – одразу після закінчення Кременецького лісотехнічного технікуму. Направили у тодішній Маневицький лісхозгаг на роботу. То було 2-го серпня.

Продовжити читання→