2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Серед людей побутує думка, що болота – це щось таємниче, непрохідне, небезпечне і… суцільна грязюка.

Це можна заперечити, адже, стоячи на високому пагорбі в Черемському природному заповіднику відкривається водно-болотний масив. Скільки сягає око – видніються водні плеса, вкриті рослинністю. А в далині темною плямою на фоні неба видніється острів.

Побачивши одного разу цей неповторний краєвид, обов’язково захочеться побачити його знову, дізнатись щось більше, почути історію цього краю, дізнатись, що саме передувало створенню Черемського природного заповідника і чому воно має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.

Болота, як специфічні болотні утворення являють собою унікальні екосистеми. Без допомоги анаеробної мікрофлори, що живе в болотах, без метану, який вона виробляє, життя на землі неможливе. Постійна взаємодія і зворотний зв’язок між живими організмами і геохімічними циклами зумовлює і забезпечує органічну єдність, що формує і підтримує клімат, навколишнє середовище зберігає життя на Землі.

Найбільш важливою і характерною рисою боліт (торфовищ) виступає їх органогенна природа та величезні запаси сонячної енергії у вигляді тисячолітніх торфових покладів. Відповідно до існуючих даних, у торфовищах сконцентровано до 40% загальних запасів органічної речовини усіх ґрунтів України.

Українське Полісся є одним із провідних регіонів формування водних ресурсів України. Болота необхідно розглядати як важливий гідрологічний і кліматичний регулятор, зону поширення біорізноманіття, територію формування торфів та сапропелів. Отож, важливість водно-болотних угідь надзвичайно висока. На території ЧПЗ знаходиться водно-болотний масив, болотну рослинність якого утворюють очерето-осоково-пухівково-шейхцерієво-сфагнові формації. Тут зростає значна кількість флори, проживають фауністичні види, що перебувають під охороною нашої держави, тобто занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України. Значна кількість видів тварин та рослин занесені до міжнародних переліків, таких, як Бернська конвенція та Червоного Європейського списку, тощо. На території Черемського болота зростають льодовикові реліктові рослини такі, як: верба лапландська, верба чорнична, береза низька, шейхцерія болотна, росичка середня, деякі види осок та пухирники, тощо. На території водно-болотного масиву є два озера: Черемське й Редичі, які відіграють надзвичайно важливу роль у попередженні стихійних лих на нашій планеті. Черемське болото є резервуаром води, особливо це має величезне значення в посушливі періоди. Водно-болотний масив заповідника щороку поглинає приблизно 17 тон вуглекислого газу.

Зберегти водно-болотні угіддя Волинського Полісся і взагалі нашої держави – актуальне й проблематичне питання. З метою збереження водно-болотних угідь необхідно проводити заходи, які є необхідними для стабілізації гідрологічного балансу місцевості, фільтрації забруднених вод, збереження місць поширення рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Міжнародної Червоної книги МСОП для учбових, наукових та рекреаційних цілей.

Лариса ШЕВЧУК, науковий співробітник Черемського природного заповідника