Загинув зубр

26 листопада єгерською службою ДП «МГ «Звірівське» виявлено загиблого зубра.
– Це самка. На вигляд їй близько 10 років. Вона відома тим, що в умовах вольєрного життя привела телятко. Яка причина загибелі, скаже державний санітарний лікар Ківерцівського р-ну, – говорить директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда. – Наразі ми веземо її на експертизу.
За даними минулорічної зимової таксації у Звірівських лісах мешкало десять зубрів у природньому середовищі та три у спеціальному вольєрі. Тепер на одну зубрицю поменшало. З працівників єгерської служби господарства, управління екології, ветеринарної медицини сформовано комісію для встановлення причин загибелі тварини.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Працюючи на розвиток підприємства

Ціни на техніку в умовах сьогодення стрімко ростуть і вартість МТЗ-892.2 9 (з переднім приводом балочного типу) на сьогодні становить більше 360 тис. грн. Але колективові ДП «Камінь-Каширськагроліс» вдалося його придбати ще за 316 тис. грн. Техніка, придбана в Луцької фірми «Укрзапчастини», на переконання директора підприємства Сергія Вовка, значно полегшить роботу працівників лісгоспу, розвантажить виробничо-технологічний процес, та, що також серед  важливого —  зменшить фінансові затрати, оскільки у плані вивозки лісопродукції, навантажування і розвантажування деревини відпаде потреба співпрацювати із підприємцями. «Увесь процес ми будемо здійснювати власними силами, заощаджуючи кошти підприємства», — сказав Сергій Вовк.

Колектив лісгоспу також провів перший транш на закупівлю причепа до трактора  з маніпулятором.

Із нового календарного року підприємство планує придбати ще кілька необхідних в роботі одиниць транспорту. Зокрема ще один трактор МТЗ-892.2 з гідроманіпулятором.

На сьогодні у ДП «Камінь-Каширськагроліс» сплачено усі податки до бюджетів, виплачено  працівникам лісгоспу аванс із заробітної плати за листопад.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На знімку: тракторист Андрій Сидорук.

трактор4

трактортрактор1трактор2

 

В Держлісагентстві посилять охорону новорічних ялинок

Чи не одним із основних завдань Державного агентства лісових ресурсів України напередодні новорічних свят є забезпечення населення новорічними ялинками, не завдаючи шкоди для лісу. Враховуючи зростання цін на новорічні ялинки в торгівельній мережі, а також очікуваний великий попит на новорічні ялинки природного походження, напередодні Нового 2015 року можливе зростання кількості незаконних рубок лісу. З метою збереження лісових масивів в Держлісагентстві посилять охорону «зелених». А також забезпечать патрулювання лісових масивів за участю працівників МВС, Мінприроди, органів місцевої влади і засобів масової інформації та громадськості щодо організації спільних профілактичних заходів з попередження виникнення лісопорушень. Значних штрафних санкцій слід очікувати лісопорушникам. Розмір збитків залежить від діаметра дерева та у грудні – січні збільшується утричі. Так, за незаконно зрубану ялинку віком до 41 року порушник відшкодує:
До 10 см – 198,45 грн, 10,1-14 см – 349,68 грн, 14,1-18 см – 897,87 грн.
За незаконне вирубування хвойних дерев у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду відшкодування шкоди буде більшим.
До 10 см – 279 грн (у степовій зоні), 246 грн (інших зонах), 10,1-14 см – відповідно 480 грн і 429 грн, 14,1-18 см – відповідно 1221 грн і 1122 грн.
Розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів складатиме:
До 10 см у корі біля шийки кореня – 1152 грн, 10,1-14 см – 1500 грн, 14,1-18 см – 1852 грн.
А за незаконне знесення хвойних та вічнозелених окрім штрафу порушник відшкодує ще й збитки, завдані лісовому фондові. Незаконна рубка одного дерева тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 гривень), а посадові особи від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів (119-204 грн.).
На легальність новорічних ялинок вказує обов’язкова бирка з штрих-кодом. Лісівники зазначають, що практика минулого року довела – наявність таких бирок допомогла значно зменшити незаконну заготівлю новорічних ялинок.
Прес-служба Держлісагентства

У цуманських лісах попередили браконьєрку

IMG_1786Три вилучені рушниці ІЖ-17 – такий ужинок рейдової бригади лісохоронців, що побувала у Цуманських лісах.
– Ми фактично спрацювали на випередження, – розповідає головний лісничий ДП «Цуманське ЛГ» Сергій Арендарчук. – Жодна із рушниць не завдала шкоди звірам.
Про озброєних людей, що готують загонку на звіра, повідомив єгер. На місце події виїхали начальник відділу охорони і захисту лісу та мисливського господарства ВОУЛМГ Руслан Войцеховський з колегою Валерієм Кропивою, головний лісничий ДП «Цуманське ЛГ» Сергій Арендарчук, мисливствознавець та інженер охорони і захисту лісу держлісгоспу Роман Шпорук і Олександр Боровицький. У кварталі 2 Цуманського лісництва помітили трьох чоловіків.
– Вони спробували втекти, – каже Сергій Григорович. – Та після кількогодинного маршу самі вийшли вже з іншого боку до дороги, де на них чекала наша автівка.
Цими «полювальниками» виявилися тридцятирічний Руслан Б., тридцятидворічний Віталій А. та двадцятидворічний Роман К. Перший проживає у с. Башлики, два інших – у смт Цумань. Рушниці вилучено й передано до Ківерцівського райвідділу міліції. Горе-мисливці змушені будуть заплатили ще 3060 грн штрафу.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

 

Захист мисливської фауни

21 листопада  в Україні святкується Собор святого Архистратига Михаїла. Цього святого здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають Архистратига Михаїла охоронцем столиці – Києва. Навіть давній  герб Києва був прикрашений  образом Архистратига  з мечем… Тож не випадково мисливці вважають його своїм покровителем та захисником.

Отож, з нагоди свята у ДП “Мисливське господарство “Звірівське” відбулася символічна подія. Настоятель Котівського храму о. Михайло провів священний обряд, після чого ветеранам підприємства – Петрові Шкабарі, багато років тому пораненого від рук браконьєрів, Петрові Поліщуку, Григорієві Єфримовському, Юрію Бесарабчуку, а також з числа молодих ветеранів —  Миколі Супрунюку та Юрію Корнійчуку, який на той час приїхав з зони АТО у відпустку, було вручено вітальні грамоти від підприємства.

До слова було запрошено заступника голови Кірверцівської районної ради Ігоря Космину, сільських голів, зокрема, Звірівської та Дернівської сільських рад, — Сергія Панасовича і Олексія Лисюка та ін. Усі виступаючі бажали колективові Звірівського господарства якнайуспішної подальшої роботи. А директор підприємства Ярема Байда, якому, власне, і належить ініціатива відзначення свята, висловив переконання в тому, що великий покровитель мисливців і звірів  Михаїл оберігатиме мисливську фауну від лихих рук і задумів.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.

Страшилка для “Українського лісовода”: Як підібрати бензопилу, основні конструктивні особливості, принцип дії, навики та вміння безпечної експлуатації

Вітання всім прихильникам та тим, хто використовує, експлуатує ручний бензомоторний інструмент, а саме бензопили. Не просте виникає питання, як виконати господарські роботи без допомоги різних пристрої та механізмів. З цим стикався напевне кожен господар, майстер любитель чи звалювальник лісу. Чи то обрізати гілля в садку, чи розпиляти дрова для каміна, чи провести звалювання дерева в лісі. Так, підібрати бензопилу не просто, кожному для справ своїх одна і та ж не підійде. Слід відмітити, що виробників бензомоторного інструменту багато, проте не всі відповідально ставляться до виробництва інструменту належної якості, а саме екологічних показників вихлопних газів від роботи двигуна внутрішнього згорання, якості конструктивних елементів з яких складається весь механізм, наявність належного сервісного та гарантійного обслуговування, сертифікатів відповідності та інше. Звичайно, вибираючи бензопилу, це все врахувати важко. Не завжди встигнеш випитати всі дрібниці, тому запитуйте основне: від якого виробника надійшов цей інструмент та чи наявна на нього гарантія. Звіряйте серійний номер, який знаходитьсь на корпусі бензопили та пакувальній коробці, правильність заповнення гарантійного забов’язання. Адже якщо виробник має статус довіри на ринку і поставляє товар на ринок високої якості, він завжди подбає про свого споживача, полегшить йому умови утримання та гарантійного обслуговування, забезпечить оригінальними запчастинами та комплектуючими.
Як же ж підібрати бензопилу для своїх потреб?
На сьогоднішній день на ринку найбільшого розповсюдження набули універсальні бензопили найбільш поширених марок – «Мотор Січ» українського, «Stihl» німецького, «Husqvarna» швецького виробництва та інші.
Ці бензопили можуть працювати при температурних режимах  від -40 до +40ºС.
Та повинні відповідати вимогам стандартів безпеки та нормативним документам на бензоінструмент.
В них наявні аварійні гальма ланцюгів які спрацюють при зворотному ударі, обладнані широкою нижньою ручкою і уловлювачем ланцюга які запобігають травмуванню рук при обриванні ланцюга, органи керування розміщенні на одній рукоятці із блокуючим пристроєм рукоятки газу, що забезпечує можливість раптової зупинки двигуна бензопили та мають передню рукоятку з антивібраційними властивостями.
Зверніть увагу також на кількість обертів колінчастого валу, які сягають до 14 тисяч обертів на хвилину. Складно собі уявити механізм вагою у 1,4-5 кг, який утворює такі оберти та ще й є повністю мобільний. Складається бензопила із багатьох конструктивних елементів, проте “серцем” такого продуктивного механізму є, зазвичай, одноциліндровий двохтактний карбюраторний з кривошипно картерною продувкою двигун. Основними вузлами двигуна бензопили є: картер, колінчастий вал із шатуном, циліндр, поршень, маховик та глушник. Робота двигуна відбувається при русі поршня від нижньої кінцевої точки до верхньої кінцевої точки, перекриваючи випускне і продувне вікна, над поршнем паливна суміш стискається, в цей час кривошипна камера заповнюється паливною сумішю, яка поступає з карбюратора. При русі поршня від верхньої мертвої точки до нижньої мертвої точки відбуваються одночасно у два такти: впуск та стиск, система живлення готує паливну суміш, з паливного баку, для вентиляції якого, до речі, встановлено суфлер, паливопроводом через фільтр поступає у карбюратор, в який також через повітряний фільтр, який очищає повітря від пилу та стружки, поступає очищене повітря. Сам карбюратор готує паливно-повітряну суміш у всіх положеннях бензопили. Наступним етапом кроку є система запалювання, яка забезпечує запалювання паливної суміші. Паливна суміш складається та безпосередньо готується перед заправкою бензопили  шляхом змішування невеликими порціями (до 5 літрів) двохтакного моторного мастила та високооктанового бензину марки типу А 95 у співвідношенні 100-120 грамів мастила на 5 літрів пального. Рівень палива та мастила можна подивитись на покажчиках при горизонтальному розміщенні бензопили. Модуль запалювання забезпечує запалювання паливної суміші в кінці такту стиску через модуль, магніт, який розташований в колесі вентилятора, через високовольтний провід до свічки запалювання, зазор між електродами свічки повинен становити в межах 0,5-0,7 міліметрів. А відпрацьовані гази через випускне вікно в циліндрі потрапляють у глушник та виходять в атмосферу.
Пуск двигуна здійснюється вручну за допомогою вмонтованого в корпус стартера за допомогою якого передаються обертові рухи із пускового шнура довжиною до 950 мм на вороттєву пружину, яка передає обертові рухи на колінчастий вал, який і приводить у рух двигун. Віддача ж обертів на пильний механізм бензопили відбувається з протилежної сторони від стартера через муфту зчіплювання яка розташована на різьбовій частині колін вала. Через пів муфту приводиться в рух привід масляного насоса який служить для змащування пильного ланцюга.
До складу системи змащення пильного ланцюга входять: масляний бак, маслонасос, рушій маслонасоса, який отримує привід від корпуса півмуфти. Можливо встановлений і механізму регулювання та обмеження подачі масла.
Рекомендую використовувати для змащування ланцюга індустріальні біологічно розчинні оливи на основі рослинного масла, адже воно повністю розчиняється у навколишньому середовищі, що дуже важливо з екологічної точки зору, вони мають гарну пластичність при низьких температурах, запобігають забрудненню шарнірів ланцюга і легше проникають між шарнірами і пальцями ланок ланцюга, забезпечуючи повне змазування. В’язкість такої оливи 70 мм²/с при температурі 40 ºС, а температура застигання при – 36 ºС Воно володіє хорошими мастильними здібностями і знижує спрацювання ланцюга і шини.
На корпусі півмуфти розташована привідна зірочка, яка і приводить в рух пильний апарат, який при збільшені обертів колінвала, під дією відцентрової сили розтягуються пружини і секторні тягарці притискаються до корпусу півмуфти і за рахунок тертя передається крутний момент від колінчастого вала на приводну зірочку. Так і навпаки при зменшенні обертів двигуна відцентрова сила зменшується і пружини стягують секторні тягарці по хрестовині до центру та від’єднує ведену півмуфту від корпусу півмуфти, який в той час вмикає привід масляного насоса.
Система охолодження в бензопилах повітряна з примусовим потоком повітря, внутрішнє охолодження відбувається при впусканні суміші та продуванні в кривошипно-продувній камері, зовнішнє охолодження здійснюється нагнітанням повітря колесом вентилятора, яке встановлено на колінчастому валі з допомогою якого холодне повітря з верхньої поверхні кришки бензопили потрапляє на ребристі стінки циліндра.
Пильний апарат складається із веденої зірочки, шини та пильного ланцюга. Зірочка знаходиться на корпусі півмуфти і затискається боковою кришкою. Шина закріплюється двома гайками, а натяжний пристрій розташований у корпусі бензопили і закритий направляючою пластиною із кріпильним гвинтом. Натягується пиляльний ланцюг за годинниковою стрілкою при ослаблених гайках, між ланцюгом і шиною повинен бути зазор 5 мм.
Також сучасні бензопили обладнані захисними функціями, такими як гальма пильного ланцюга до складу яких входить рукоятка (упор), гальмівна стрічка з кільцем, замок пружини, пружина та екран. Спрацьовує гальмо переміщенням рукоятки вперед до шини. В момент включення гальмівна стрічка під дією пружини гальмує барабан муфти привідної, пильний ланцюг зупиняється та блокується. Рух та переміщення з працюючою бензопилою дозволяється лише із включеним гальмом.
Важливим процесом є підбір пильного ланцюга, який має крок – відстань між двома найближчими зубами пилки або, як його частіше вимірюють, відстань між заклепками ланцюга, ділене навпіл. Багато хто задається питанням, чому крок ланцюга має такі дивні позначення: 1/4, 0,325, 3/8 і 0,404 дюйма (1 дюйм = 2,54 см)? Відповідь проста – для того, щоб уникнути помилок в маркуванні, адже 0,375 і 0,325 відрізняються лише однією цифрою, виробники вирішили замінити в єдиній системі позначень 0,375 на 3/8.
Що ж таке крок ланцюга та як його визначити? Визначається він як половина відстані між трьома поруч розташованими – першої і третьої заклепками. У виразі це виглядає приблизно так: L = S/2 (де: L – довжина кроку; S – відстань між двома крайніми заклепками, в групі з трьох).
Зазвичай ланцюги діляться на п’ять типів, з кроком в дюймах: 1/4 “(6,35 мм), 0,325” (8,25 мм), 3/8 “(9,3 мм), 0,404” (10,26 мм ), 3/4 “(19,05 мм). Різний крок, від малого до великого, визначають і властивості ланцюга – її продуктивність, чистоту різу та інші пареметри. Найпоширеніший крок ланцюга в нашій країні, це 0,325” і 3/8 “. зустрічаються і 0,404” і 3/4 “на дуже потужних звалювальних пилах або на харвестерному обладнанні. Ланцюги з маленьким кроком 1/4” зустрічаються не так часто і, як правило, встановлюються на малопотужних пилках. Чим більше буде крок ланцюга, тим крупніші будуть самі ланки.
Підбір шини та її технічні характеристики повинні відповідати відповідній марці бензопили до характеристики довжини шини додають ті що «рекомендується». Це означає, що чим довша шина, тим більший опір вона чинить обертальному моменту колінчастого вала двигуна. Тобто при недостатній потужності бензопили їй доводиться докладати додаткові зусилля, що призводить до небажаних передчасних спрацювань пильних інструментів та двигуна. Також, велика частина потужності буде спрямована вхолосту при цьому збільшується витрата палива. Що є не бажаним для такого виду інструменту.
Рекомендую використовувати, при експлуатації бензопил на знос однієї шини три ланцюги, періодично їх замінюючи в роботі. А також, знос одного ланцюг на кожні 33 кубометри переробленої деревини. Так спочатку при купівлі це більш затратно на одну бензопилу, проте це значно продуктивніше та довше дозволить експлуатувати ріжучий інструмент за рахунок рівномірного зносу як ланок пильного ланцюга так і на шину. Проте все залежить від професіоналізму та класифікації майстра.
Отже, як підібрати бензопилу для себе?
Якщо Ви господар який використовує бензопилу 2-4 рази на місяць – вам підійде інструмент побутовий для любителів потужністю до 2,5 кіловат, без особливих конструктивних особливостей та вимог специфіки виконання роботи. Побутові бензопили розраховані в середньому на 20 годин роботи в місяць. Такої бензопили достатньо буде для виконання господарських та садових робіт.
Інша справа якщо майстер любитель підбиратиме собі бензопилу, він використовуватиме її по декілька десятків хвилин майже кожний день для періодичної валки обрізування гілок та заготівлі дров. Так вони люди творчі та вирізьблять з допомогою бензопили дерев’яні скульптури, точними розпилами декількох дощок змайструють альтанку та вміло обріжуть зайві гілочки на деревах. Таким підійдуть напівпрофесійні бензопили потужністю до 3,5 кіловат з конструктивними особливостями утримання бензопили в одній руці та шиною відповідного розміру яка допоможе виконати вмілі рухи майстра. Такі бензопили розраховані до 4-6 годин роботи на добу.
Проте справжні аси використовують професійні бензопили для обрізки сучків. Розкряжувальникам та звалювальникам лісу підходять бензопили з потужністю, яка коливається від 2 до 6 кіловат – в залежності від довжини пильної шини, складності виконання технологічних операцій. Проте, якщо професіонал працює з бензопилою постійно, він сам собі підбере інструмент, до якого звик. Такі бензопили спроможні витримувати навантаження до 10-15 годин на добу.
Після покупки бензопили її не потрібно обкатувати. Але варто попрацювати 35-55 хв (що приблизно відповідає одному баку спаленого палива) на ощадливих обертах. Також після зупинки роботи двигуна перевірити натяг ланцюга та зажимні гайки. Далі робимо кілька пробних пропилів при максимальних навантаженнях. Чудово – бензопила готова до роботи. Не забувайте періодично очищати мильною водою та замінювати повітряний фільтр.
При роботі використовуйте засоби індивідуального захисту, а саме захисну маску й засоби захисту від шуму (захисні навушники), надіньте міцні рукавиці, краще всього з хромової шкіри, під час роботи варто одягнути штани із захистом від порізів або передній захист ніг, а також захисне взуття на стійкій підошві, із захистом від порізів та металевим носиком. Вивчіть та пригадайте безпечні методи виконання робіт.
Вдалих Вам покупок та безпечної роботи.

Олександр Боровицький,
провідний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Академія лісовода: Рекреація по-американськи – вже на Волині

фото 074logo (1)

Американський досвід збереження біорізноманіття та ведення лісового господарства стає доступнішим волинським лісівникам. Сталося це завдяки тісній співпраці Всесвітнього Фонду Природи WWF в Україні з відділом Міжнародних програм Лісової Служби США та ГО «ФОРЗА», які зініціювали серію навчальних семінарів. Вони стосуються питань рекреації на лісових територіях та співпраці з громадами, громадськістю та зацікавленими сторонами, а також важливості збереження пралісів та виявлення особливо цінних для збереження лісів і їх значення у системі ефективного господарювання. Один з них уже відбувся на базі Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька. Доповідачами були директор Національного заповідника «Біла гора» (National Forest «White Mountain») Том Вагнер, менеджер з питань рекреації території «Ущелина Червоної річки» Національного заповідника «Деніел Бун» (National Forest «Danial Boone») Тім Елінг та спеціаліст програм в Україні і Європі відділу міжнародних програм Лісової Служби США Шейла Слемп. Вони й запропонували для розгляду такі теми як «Планування рекреації і співпраця з громадськістю» та «Підтримка відповідального господарювання для сталого розвитку». Їх слухачами стали спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств, національних парків, викладачі та студенти Шацького лісовго коледжу ім. Валентина Сулька. Аудиторія підготовлена і має власний досвід вирішення цих актуальних проблем, але американський концепт все ж має суттєві відмінності.
– Особисто мене вразив сам дух цього лісового партнерства, – ділиться враженнями начальник відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Борис Бабеляс. – Його високий професіоналізм і невимушеність, а ще довірливість і щирість американських колег. Зазвичай, подібні семінари грішать офіційщиною, підкресленою науковістю, тут два дні пролетіли як одна мить. Це було живе довірливе спілкування. Кожен міг задати запитання, уточнити деталі конкретних напрямків охорони довкілля, роботи з місцевими громадами. Я був вражений неординарністю і простотою американського бачення ролі місцевих громад. Думаю, ми зможемо застосувати їх досвід у себе. Нічого не потрібно вигадувати. Є місцеві територіальні громади, які нарешті мають стати не тільки споживачами, але й відповідальними центрами за розвиток цих територій. Лісоводи при цьому отримають їх потужну підтримку, що сприятиме відтворенню, охороні і захисту лісів і природного середовища загалом, сталого і ефективного розвитку як самих громад, так і конкретних місцевих територій.
Ведення лісового господарства в національних парках Америки обумовлене такими критеріями як збереження біорізноманіття та задоволення соціальних потреб. Визначальним є дотримання вимог Закону та свідомість місцевого населення. На цьому наголошували всі ініціатори цього незвичного проекту.
Учасники тренінгу окрім оглядових лекцій про Лісову Службу й WWF, національні парки Америки, співпрацю і партнерство в питаннях рекреації з територіальними громадами, вчилися планувати та реалізовувати проекти для конкретних територій. Було живе невимушене спілкування. Адже лекційники не просто розповідали про своє, а й цікавилися думками слухачів цих незвичних курсів. Особливого звучання у цьому контексті набула тема «Місце і роль пралісів та особливо цінних для збереження лісів у системі сталого розвитку й господарювання». Адже на Волині таких територій у силу історичних і господарських обставин обставин залишилося небагато. Хоча, американці визнали, що на теренах Волині й досі збереглася унікальна праматірна природа, це притому, що протягом двох сторіч ліси зазнали впливу трьох воєн (1812, 1914-1916, 1939-1945) – військових кампаній світового рівня. .
– Том Вагнер і Тім Елінг – досвідчені спеціалісти, практичною діяльністю яких захополюється весь цивілізований світ, – каже головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета, який також відвідав семінарі. – Спілкуватися з ними – одне задоволення. Цікаво було почути думки координатора цього проекту, спеціаліста програми в Україні і Європи відділу міжнародних програм Лісової Служби США Шейли Слемп, також Наталю Волошину, Романа Волосянчука та Дмитра Карабчука. У тих координатах практичного навчання, що має лісоуправління – «Академії лісовода» та «Школи сучасного лісівництва», про подібне ми могли тільки мріяти.
І справді. Ось невеличкий гуртовий портрет американо-українського науково-природничого десанту. Том Вагнер керує лісовим відділом Національного заповідника «Біла гора» з 2002 року. Його територія – 324 тис. га. До цього були Університету Рутгерса, де він здобув ступінь бакалавра наук в галузі лісового господарства, працював на різних польових роботах в штатах Айдахо, Юта, Невада і Каліфорнія, лісничим в Національному заповіднику «Біттеррут» в штаті Монтана, заступником керівника лісового відділу Національного заповідника «Найкращий» в штаті Міннесота.
«За період трудової активності здобув великий досвід в управлінні комунальними землями, призначеними для підтримки в основному екологічних, соціальних та економічних цінностей, тісно співпрацював із різними зацікавленими сторонами як у сільських, так і в міських умовах, – розповідає про Тома один із організаторів цього наукового семінару Шейла Слемп. – Під час роботи на різних посадах він вдало вирішував проблеми, пов’язані із подоланням наслідків стихійних лісових явищ, включаючи епідемії жука-короїда на територіях західного Міжгір’я, лісові пожежі в північних Скелястих горах, великомасштабний вітровал в Північній Міннесоті і повені та снігові бурі в Новій Англії. Том є членом Лісової служби Національної ради безпеки, служив у складі національних команд з управління заходами щодо питань, які пов’язані із боротьбою з пожежами, ураганами і нападом на Всесвітній торговий центр, часто залучається до розслідування у Національні слідчі групи з питань надзвичайних випадків як керівник групи. Том любить читати, займатись садівництвом, кататись на гірських лижах, ходити в походи, ремонтувати будинки і подорожувати».
Менеджер з питань рекреації території «Ущелина Червоної річки» Національного заповідника «Деніел Бун» Тім Елінг вивчав лісове господарство в Університеті Східного Кентуккі та Університеті Теннессі за напрямком «раціональне використання лісових ресурсів», отримавши в останньому ступінь бакалавра наук у 1988 році. У Лісовій службі США – з 1989 році, перше місце роботи – «Південна лісодослідна станція». З 1991 по 2003 рік займав різні посади в галузі рекреації та менеджменту на територіях незайманої (дикої) природи гори Роджерс, яка є частиною спеціальної Національної зони відпочинку НЗ «Джефферсон». Гора Роджерс має 450 кілометрів туристичних стежок і три території незайманої природи. В його обов’язки входило визначення межі прийнятних змін (LAC) для території з високим рекреаційним навантаженням, що має назву «Висока Країна». Сьогодні Тім працює менеджером широко відомої ділянки «Ущелина Червоної річки» в Національному заповіднику «Деніел Бун» площею 17000 га, яка розташована в штаті Кентуккі. Там же розташована одна з двох ділянок незайманої природи федерального значення штату Кентуккі під назвою «Clifty», а також єдина дика й мальовнича річка штату. До інших територій заповідника належать ділянки з назвами: «Національний геологічний район», «Національний природний пам’ятник», «Національний археологічний район», і «Національна мальовнича тиха дорога». Нещодавно він закінчив проект з планування максимально допустимого рекреаційного навантаження (LAC) з широким залученням громадськості задля покращення менеджменту території, що має назву «Ущелина Червоної річки». Багато з його поточних обов’язків відносяться до управління цією програмою відпочинку. В його обов’язки входить також керівництво програмою «Віддалений Рейнджер», керівництво волонтерами і забезпечення нагляду за важливою програмою археологічних досліджень та Культурно-екологічно-навчального центру «Гледі». В межах країни Тім бере участь у кількох командах з управління територіями незайманої природи разом з Лісовою службою США».
«Шейла Слемп має понад 15-тирічний досвід роботи у сфері розвитку економіки і громади, починала працювати в основному з фондами, грантовими організаціями та організаціями-посередниками над зміцненням і розбудовою неурядових організацій. Вона має два дипломи: ступінь магістра соціального управління і ступінь магістра в сфері діяльності неприбуткових організацій, а також ступінь бакалавра з міжнародних відносин. Попередньо до її роботи в Лісовій Службі США Шейла відпрацювала впродовж трьох років волонтером Корпусу Миру в Україні. Нині до сфери її діяльності входять «Планування рекреаційної діяльності», «Сталий/Екологічний туризм», «Реагування на пожежі та надзвичайні ситуації», «Управління територіями, що знаходяться під охороною», «Розробка політики діяльності в сфері лісового господарства».
Організатори подбали про наочні матеріали, проживання та харчування, навіть відшкодування дорожніх витрат учасникам.
Останнім заходом навчального тренінгу була презентація експерта з питань лісового господарства Дунайсько-Карпатської програмиWWF в Україні Романа Волосянчука. Він говорив про важливість збереження пралісів та виявлення особливо цінних для збереження лісів і їх значення у системі ефективного господарювання. Концепцію особливо цінних для збереження лісів розроблено Лісовою Наглядовою Радою (FSC) для використання в сертифікації ведення лісового господарства.
Ось такі надзвичайні посли Дикої природи ділилися своїм багажем знань – теоретичним і практичним досвідом.
У навчальному семінарі брали участь голова Шацької районної ради Сергій Віннічук, директор Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька, кандидат сільськогосподарських наук Ігор Жмурко, директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко, лісоуправлінці, головні лісничі та провідні спеціалісти лісогосподарських підприємств області.
– Американці ділилися своїм досвідом і наш вивчали, – каже директор Шацького Національного природного парку Володимир Захарко. – Побували на озері Світязь, пройшлися екологічною стежкою «Світяжанка» і визнали, що вся територія парку прибрана і чиста. Ми пояснили, що це сталося завдяки волонтерам. Як виявилося, у нашій роботі багато спільного, тож домовилися про подальшу співпрацю.
– Особливий інтерес цей захід викликав у викладачів та студентів лісоколеджу, що приємно вразило організаторів, – ділиться враженнями заступник директора лісоколеджу з виховної роботиАндрій Панасюк. – Студенти Вадим Руденчук, Олег Привродський, Андрій Кондратюк, Іван Свиридюк, Руслан Шевчук, Ілля Голядинець (ЛГ 35) та Андрій Мацюк (ЛГ 24) в обговореннях, тренінгах та дискусіях виступали на рівних з лісівниками, за що були відзначені сертифікатами та пам’ятними знаками.
– Завдяки позитивному досвіду від проведення попередніх тренінгів у Карпатському регіоні, які були направлені на сталий розвиток місцевих громад та лісового господарства, а особливо на питання рекреації та залучення волонтерів, Лісова Служба США вирішила продовжити співпрацю з лісівниками інших регіонів України, – каже Дмитро Карабчук. – Підтримуючи сталий розвиток лісового господарства в Україні WWF в Україні долучається до заходу, зосереджуючи увагу на підтримці розвитку відповідального лісокористування. Ми сподіваємося, що активна участь лісівників у цьому заході допоможе по-новому поглянути на використання додаткових можливостей наших лісових і природоохоронних установ та підтвердить важливість та зацікавленість у подальшій співпраці заради покращення ефективності діяльності лісової галузі.
Як цей унікальний проект вдалося вивести з Карпатського регіону на загальноукраїнські терени й, зокрема, до Шацька, розповів директор Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька Ігор Жмурко.
– Два роки тому коледж відвідали Шейла Слемп і Дмитро Карабчук, – пригадує Ігор Васильович. – Познайомившись із навчальним процесом, побутовими умовами, музеями, дендропарком коледжу, наші гості висловились за продовження співпраці. Цього року нагадав про це Дмитрові – він мій однокурсник по лісотехнічному університету. Той саме готував навчальну програму за участю американців у Закарпатті і погодився, що Шацьк також заслуговує на подібний захід. Тим паче, що тут діє один із найвідоміших Національних природніх парків, лісоколедж, учбово-досвідний лісгосп… Координатор проекту Шейла Слемп не перечила і ось волинські наукова, лісівнича і природоохоронна громади отримали чудовий американо-український концепт. Сподіваюся, він приживеться у нас і стане постійно діючим.
Коледж надав місця для проживання, забезпечив харчуванням та культурною програмою. Зокрема, й американці відвідали музей фауни і були подивовані його незвичним представництвом світу незайманої природи. Було багато запитань до екскурсоводів – заступників директора з навчальної, виховної та господарської роботи Василя Маротчака та Андрія Панасюка.
– Невже чучела всіх цих диких звірів, птахів та земноводних зробили самі студенти та викладачі коледжу? – дивувалися американці. – Чи й справді дендропарк, де сотні деревець з усієї планети, виник тільки завдяки ентузіазму?
А ще так сталося, що на той час випав Міжнародний день студента і гості потрапили на студентську вечірку. Попри патріотичних пісень, студенти підготували інсценізацію Євромайдану і настільки емоційно та щиро відтворили події, що американці були безмежно вражені цим юначим патріотичним мистецтвом, відтак запропонували дружити не лише країнами, а й містами, коледжами, природо-захисними установами. Справа у тім, що в межах Національного лісового заповідника «Біла гора» з вражаючою територією в 1 млн 800 тис га (це як Волинська область), розташоване таке ж, як Шацьк, невеличке містечко, у якому є також лісовий коледж. Отож мова зайшла про побратимство двох міст і двох національних природніх святинь України й Америки.
– У майбутніх планах візит-відповідь до Сполучених Штатів Америки, – мовить Ігор Жмурко. – Шейла Слемп може посприяти у візовому оформленні, а Том Вагнер зобов’язався показати свої володіння – Національний заповідник «Білу гору». Можливо, вдасться побувати і в «Ущелині Червоної річки», яку так пречудово представив на семінарі у Шацьку Тім Елінг.
Всесвітній фонд природи WWF в Україні акцентував на нових реаліях і можливостях наукових, природоохоронних, лісівничих формацій, місцевих громад. Саме від тісної співпраці між ними залежатиме гармонійне співіснування між людиною і природою, майбутнє унікального краю, збереження природніх перлин та куточків незайманої природи.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото Андрія Панасюка та з інтернет-ресурсів: моменти наукового форуму.

 

 

фото 073 фото 085 фото 094 фото 097

 

Співчуття: Відійшов у Вічність Володимир Читкайло

IMG_0522Після довготривалої важкої хвороби на 63-му році життя спочив у Бозі Володимир Степанович Читкайло. Все своє життя він присвятив лісові, його вирощуванню, догляду та охороні. Народився у с. Мар’янівка Горохівського району. Лісівничу справу обрав одразу після школи, вступивши до Шацького лісного технікуму. Відтак здобув ще два дипломи – у Луцькому технічному університеті і Львівському лісотехнічному інституті. Працював у ДП “Цуманське ЛГ” лісничим, головним лісничим, директором. Звідси прийшов в об’єднання “Волиньліс”, де очолив відділ охорони та захисту лісу. Тут пропрацював понад десять років. Зробив надзвичайно багато добрих справ. Був досвідченим авторитетним працівником. Його шанували колеги, дорожили його словом. Виховав цілу кагорту лісоохоронців. Був великим патріотом лісівництва, державною високосвідомою людиною, Відмінником лісового господарства України. Колектив Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, обласних організацій Товариства лісівників України та профспілки працівників лісового господарства, державних лісогосподарських підприємств Волині висловлюють щире співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і йому земля пухом.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Любомльський лісгосп підтримує учасників АТО

Сімей усіх бійців Любомльського району, які повернулися із зони АТО, або ж нині перебувають на східних територіях військового конфлікту, лісівники Любомльського держлісгоспу на холодний осінньо-зимовий період забезпечили дровами. Навантажені машини ще до початку опалювального сезону доставили у кожен двір, де є мобілізований. Окрім цього лісівники заготовили і уже відправили солдатам на Схід у зону АТО дрова колоті, рудстійку для бліндажів, пиломатеріали для різних потреб військовим, харчі. Допомога та підтримка, безперечно будуть у наших ділах, адже серцем ми завжди з нашими хлопцями-захисниками, і мрії та прагнення спільні – про щасливе майбутнє процвітаючої України.
Із пам’яттю про Анатолія Федчишина – колишнього кранівника нижнього складу та відважного воїна, який загинув у зоні АТО, підприємство піклується про його осиротілу сім’ю – дружину та двоє доньок. Працівники лісгоспу цієї осені завезли до дому вдови дрова паливні. Нещодавно за розпорядженням директора лісгоспу Сергія Боярчука був відремонтований і перекритий дах їхнього будинку. Сім’я Федчишиних щомісяця до повноліття дітей буде отримувати грошову допомогу від лісгоспу.
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».