У ДП «МГ «Звірівське» з’явилася новозбудована капличку на честь архангела Михаїла – покровителя України, захисника знедолених і немічних, оборонця подорожніх, мисливців і звірів. Її освятив митрополит Луцький і Волинський Михаїл зі священством та монахами Жидичинського монастиря. У церемонії освячення взяв участь церковний хор кафедрального собору. Святі отці відслужили молебень, помолились за здоров’я будівничих, благоукрасителів, працівників, мисливців.
– Хай Божа благодать зійде на цю землю, – звертаючись до присутніх, мовив митрополит Михаїл. – Закликаю на Вас Боже благословення та бажаю усім здоров’я, а працівникам мисливського господарського підприємства ще й сил і мудрості, щоб оберігати звірів, які мешкають у цих лісах.
Зі словом до присутніх звернулися також заступник голови Ківерцівської районної ради Ігор Косьмина, ветеран, екс-директор мисливського господарства Петро Шкабара, мисливець Анатолій Билиця, директори ДП «Колківське ЛГ» та Черемського природного заповідника Юрій Ребар та Віталій Максимчук, директор мисливського господарства Ярема Байда. Митрополит Михаїл нагородив грамотами Ярему Байду, а шоферу господарства, що саме приїхав у відпустку із зони АТО, Юрію Корнійчуку, єгерю Миколі Огурі та будівничому каплички лучанину Віктору Сахаруку вручив ще й освячені вишиванки.
Ця святиня зроблена з сосни і клена, матеріалами допомогли ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Цуманське ЛГ» та ДП «Колківське ЛГ» і мисливці. Тепер оборонця і покровителя має також і мисливське господарство.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Довідка за Вікіпедією: Архангела Михаїла вважають покровителем, військових, міліціонерів (поліцейських), моряків, бакалійників, парашутистів, хворих, а також метеорологів, радіологів, гравірувальників й різьбярів, фехтувальників, шліфувальників, золотарів. Своїм покровителем Архангела Михаїла вважають різні організації, зокрема Спілка Української Молоді (СУМ).
Архангел Михаїл виступає в низці стародавніх гербів українських міст: Гадяча (XVII століття і 1782 рік), Клевані (1654 рік), Кролевця (1644 і 1782 років), Миргорода (1631 рік), Овруча (1640 і 1796 років), Сколього (XIX століття), Тартакова (1748 рік), Устя-Зеленого (XIX століття), Янова(нині Івано-Франкове, 1810 рік), а також у гербі Київського воєводства (1471 рік).