Господарського досвіду у любешівців – не позичати

У державному підприємстві «Любешівагроліс», яке очолює директор Віктор Симонович, багато років поспіль діє цех плодоовочевих консервів. Його потужність — 2 мільйони умовних банок консервів за рік. Серед широкого асортименту сік березовий на м’яті, сік березовий з цукром,  березово-чорноплідно-горобиновий, березово-яблучний, березово-калиновий, а також гриби білі, опеньки, польські, консервований щавель, огірки, томати та кабачки мариновані, чорниця подрібнена з цукром, мед натуральний, компоти з яблук, вишень, чорноплідно-горобиновий, гарнірні буряки,  морква та ін.

Головно продукція лісгоспу використовується в якості дитячого харчування. Залюбки її споживають,  зокрема, вихованці дитячих садків, школярі навчальних закладів району. На ура консервація, виготовлена руками умілих працівниць та за традиційними рецептами, реалізовується і з прилавків магазинів.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На знімках: у цеху консервованої продукції кипить робота…

соки 1 соки 2 соки 3 соки соки 5

Колектив ДП “Любешівагроліс” на чолі з директором Віктором Симоновичем дбають про розширення асортименту консервованої продукції соки 6 соки 7

За досвідом – на Волинь

SONY DSCУ ці дні на Волині перебувала делегація лісівників Чернігівщини у складі начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Пивовара, головного інженера цього ж управління Олександра Кириченка та директора Остерського лісгоспу Юрія Кравчука.
– Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков давно рекомендував ознайомитися з досвідом волинян, – каже Андрій Олексійович. – Ось випала така нагода.
Його волинський колега Василь Мазурик щонайперше знайомить гостей з роботою ДП «Маневицьке ЛГ», веде на територію нижнього складу, у цехи по виготовленню пиломатеріалів та палетних заготовок. Чернігівці особливу увагу звертають на лінії по виготовленню палетних заготовок – хочуть подібні впровадити у себе, спілкуються з головним інженером ДП «Маневицьке ЛГ» Сергієм Матчуком, майстром Валентиною Процюк, верстатниками, робітниками. Їх цікавлять нові форми організації праці у лісогосподарському та лісопереробному виробництві, зокрема, збільшення чисельності штатних працівників, покращання їх соціального статусу. Не обминають увагою процеси розвантаження лісоматеріалів, складування готової продукції, погрузки у вагони. Що підприємство має свою залізничну гілку, електровоз та вагони, вважають, великим досягненням волинських колег.
Гості також оглянули теплицю для вирощування декоративних деревних порід та кущів, познайомилися з системою відеонагляду за лісовими масивами, конторою лісгоспу, Волинським обласним селекційно-насіннєвим центром.
Сергій ЦЮРИЦЬ,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: чернігівці знайомляться з роботою лісопереробного комплексу ДП «Маневицьке ЛГ».

SONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSC
SONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSC SONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSC

Пам’ять про волинського «айдарівця»

IMG_1932 IMG_1989
– Ці випробування позапланові, – каже голова Волинської обласної організації Федерації мисливського собаківництва України Ігор Жмурко. – Ми їх проводимо у пам’ять про нашого загиблого колегу із с. Дерно Ківерцівського р-ну Олега Михайлова.
Ідею таких мисливських перегонів подав ковельчанин Анатолій Кондратюк і всі підтримали свого колегу.
– Олег Миколайович був активним учасником Майдану, пішов добровольцем у батальон «Айдар», був розвідником-снайпером, – розповідає Анатолій Кондратюк. – Дуже хоробрим. Завдяки йому вдалося полонити 70 сепаратистів. На нього оголосили полювання, але це не лякало героя. У мирному житті був таксистом, членом УТМР, захоплювався мисливським собаківництвом, тримав двох дратхарів, любив полювати на водоплавну птицю. Загинув під Луганськом. Його тяжко поранили в обидві ноги, щоб не здатися у полон, волинянин підірвав себе гранатою. В Олега лишилися дружина Лариса і син Вадим.
Змагання проходить у малому вольєрі, що знаходиться на території Торчинського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Свого часу ініціатором його будівництва виступив тодішній голова ВОО ФМСУ Віктор Дрокін, який на 11 гектарах орендованих у Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства разом з однодумцями зумів створити унікальний куточок для розведення диких свиней. З часом тут стали проводити змагання мисливських собак.
– Повідок! – дає команду головний суддя – член Національної категорії Віктор Дрокін і запускає секундомір. Господар пускає собаку і той кидається у погоню за борсуком. Знайти його в одногектарному вольєрі для мисливського собаки, який має ідеальні слух, нюх і відчуття, нескладно, хоча на боці борсука – численні схованки у заростях, два болітця, ямки на висотках. Повз гриби, яких тут наросло за ніч під соснами, березами і дубчаками, собака мчить до схованки звіра і скоро розгоряється справжня битва. Борсука називають малим ведмедем, він має ікла і гострі пазурі, тож чотирилапий мисливець добряче ризикує. Всього у цих мисливських перегонах беруть участь 25 мисливських собак – західно-сибірські, східно-сибірські, європейські лайки, курцхари, ягдтер’єри. Серед їх власників помічаю Романа Цешинського, Олександра Мельничука, Анатолія Максюка, Віктора Сахнюка, Петра Семенюка, Андрія та Олега Стасюків, Ірину та Сергія Нестерчуків… Двоє останніх розповідають про характер Афри, яку давно вважають членом сім’ї. Та найбільше ягдтер’єша полюбляє товариство їх сина-п’ятикласника Саші: разом дивляться мультики на планшеті, забавляються, гуляють, купаються, загоряють… І до школи краще за Афру ніхто хлопця не розбудить. Втім, кожен господар хвалить свого собаку, розповідає про трофеї, які той приносить із плавнів, нір, лісовиськ. Але випробування покаже, хто із них каже правду… У таких мисливських забігах перевіряється чуття, пошук, голос, сміливість, злостивість, майстерність атаки, в’язкість, слухняність… Звісно, лайки створені більше для полювання на білку, аніж на норового звіра. Але навіть зі своїм верховим зором майже всі справляються із завданням – швидко виявляють звіра, обгавкують, утримують на місці, та тільки один спромогається схопити жертву, що називається, за горло. А ось ягдтер’єри, хоч на вигляд і менші й не такі показні, при вигляді борсука стають безстрашними. Декілька на наших очах миттєво розправляються зі звіром, тримаючи за загривок. У природних умовах, втім, це майже неможливо. Мисливський собака, що у норі зустрінеться з малим ведмедем, частіше гине, аніж перемагає. Борсук або закопує собаку заживо у норі, або ранить. Навіть перемігши супротивника, собака не може його витягти. Мисливець мусить годинами розкопувати складний підземний лабіринт, визволяючи свого любимця.
Але сьогодні все під контролем досвідченого судді і його помічників. Вони бережуть не лише собак, але й борсуків.
– Ось цій борсучисі виповниться два роки, – розповідає про пазуристу «тренершу» собак Анатолій Кондратюк. – Знайшлася маленькою, прижилася. Вже брала участь у кількох змаганнях. Їсть груші, м’ясо, кукурудзу, яйця… Але найбільше полюбляє кашу… Я дав собі слово, що після закінчення міжобласних змагань по борсуку, які відбуватимуться 24 жовтня, випущу її на волю.
– Благородна ідея, – погоджуюся і пропоную: – Знайдіть для неї ще дружка: разом на волі буде веселіше.
… Випробування закінчуються врученням дипломів І, ІІ і ІІІ ступенів. Товариство знову пригадує, яким був Олег Миколайович Михайлов, якому йшов тільки 47-ий. Фотографуються на пам’ять. Голова обласної організації Ігор Жмурко оголошує, що разом вдалося зібрати 5000 гривень, які вирішено передати сім’ї загиблого героя. Просять зробити це Юрія Кондратюка. Хоч невелика, але дуже потрібна допомога. Ще важливіша пам’ять про загиблого…
Сергій ЦЮРИЦЬ,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливськго господарства.
На фото автора: моменти випробувань.

IMG_1972IMG_1976IMG_1980 IMG_1953 IMG_1978 IMG_1994IMG_1913

Діти волинських героїв У перший клас – із братом тата

Photo_2Віра Федчишина – донька загиблого під Іловайськом героя – пішла у 1 клас. Її тато Анатолій навчався у ЗОШ №3, з відзнакою закінчив Шацький лісовий коледж ім. Валентина Сулька, працював майстром лісу, кранівником на нижньому складі ДП «Любомльське ЛГ», разом із молодшим братом Володимиром були активними учасниками Майдану, а коли постала потреба захищати Україну від північного сусіда, пішли добровольцями на Схід. Першого вересня він мріяв завести свою старшу донечку у перший клас. Та не судилося. За нього це зробив молодший брат. Необхідну допомогу, щоб купити все необхідне першокласниці, надав Любомльський держлісгосп.
– Хоч ми й пояснили Вікторії і Даринці, що їх тато – герой і його забрав на небо Бог, – через сльозинки розповідає Галина, – донечки однак питають: «А коли прийде татко». Мені й самій здається, що закінчиться ця війна і він разом з усіма повернеться до рідної домівки.
Разом з журналісткою 5 каналу Іриною Пугач та оператором Орестом Поною першого вересня ми завітали до будинку героя. На подвір’ї батько порався біля дров: потрібно готуватися до зими. Його невістку Галину застали у хаті з сестрою Анатолія Ольгою Савош, яка допомагає братовій дружині пережити цю страшну трагедію. Хоча очевидно, що для неї вона – не менш болюча.
– Я з самого початку знала, що Анатолій з Володею поїхали на Схід, – каже Ольга, – але Галині не казала, намагалася берегти, як могла. Мої обидва брати – великі патріоти. Вони не могли стояти осторонь подій на Майдані, одразу пішли до військкомату, щоб у складі збройних сил боронити Вкраїну. Та їх до війська не взяли, тоді вони записалися добровольцями у батальон «Дніпро-2».

IMG_1412
На столі перед світлинами Анатолія Федчишина невтомно палахкотить свіча.
– За ці дні до нас приходило багато друзів, знайомих і незнайомих людей, розділяючи наше горе, висловлювало щирі співчуття, по можливості допомагало, – каже Галина. – У ці дні нам допомагають місцева влада, держлісгосп, близькі та незнайомі люди. Ми вдячні усім, що не залишили нас наодинці з нашим горем.
З сусідньої кімнати приходить сестра-близнючка Галини: Валя також молода мама. Вона тримає на руках десятимісячну Ганнусю. Отак всі троє разом і переборюють непоправну втрату.
– Ми не кажемо дітям, що Анатолій помер.
Щоб підготувати доньок до сприйняття відсутності тата, молоді жінки склали своєрідну легенду. Їх тато, Анатолій – справжній герой, дуже смілива і світла людина. Богові потрібні на небі герої, адже там іде бій за добро і правду. То ж Бог забрав його до Себе і він тепер захищає їх із неба.
Але напередодні 1 вересня Вікторія, знаючи, що тато «на небі», все ж нагадала мамі, що батько обіцяв приїхати і повести її до школи. Вікторію у перший клас повів молодший брат Володимир.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото: першокласниця Вікторія з дядьком Володимиром; свіча пам’яті біля світлин героя; Даринка; сестра Ольга та дружина Галина показують прижиттєві фото Анатолія ведучій «Лісової варти» (5 канал) Ірині Пугач.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAIMG_1418

Як на Волині кабанців на волю випускали

IMG_1509В урочищі «Кунища», що знаходиться на території Галузіївського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», єгері випустили на волю близько тридцяти диких поросят.
– У Гайсинському звірогосподарстві Вінницької області ми закупили п’ять свиноматок і одного вепра, щоб поновити «дику кров волинських лісів», – каже головний мисливствознавець ДП «Маневицьке ЛГ» Микола Корець. – Напередодні збудували для них просторого вольєра. Тож «вінницькі переселенці» почуваються тут комфортно: і обжилися, і обзавелися потомством, і з єгерами подружилися. Вже й своє малюківство підгодували… Ось подивіться, які красунчики.
Малюківство шнурочком в’ється-порохкує стежкою за вепром. За кілька метрів від виходу із вольєра той насторожено зупиняється, певне вловив нашу неголосну мову чи нюхом відчув присутність жіночих парфумів та чоловічого тютюну. Зупинився, роззирнувся, принюхався… Все стадо, а воно розтягнулося на кількадесять метрів, впинилося. Вепр тим часом злякано кидається у наш бік, біжить поруч із нами, з допоміжного вольєрчика під сіткою проривається в основний, ведучи величеньку малюківську ватагу назад під захист благородних єгерів.
– Підгодовуємо їх зерновими і кукурудзою, а головне – тут вони у безпеці, – коментує таке несподіване рішення вепра головний мисливствознавець, – тож і біжать під наш захист: більше довіряють перевіреним угіддям, аніж незнайомим.
Вольєр знаходиться у мальовничій лісовій місцевості – столітні дуби та сосни, ягідники та моховища. Далеко від людських осель, гуркітливих автострад. Тишу лиш пташка співом лякає чи звір який подасть голос. У лісових масивах ДП «Маневицького ЛГ» налічується понад 200 кабанів, 600 козуль, 23 лосі, 10 оленів, 500 бобрів, не кажучи про більш дрібну дичину. А ще цього року в Одеській області лісівники Волині закупили близько 40 фазанів. Цих красунчиків також побачили.
– В давнину їх тут була незліченна кількість, та з часом перевелися, – розповідає Микола Миколайович. – Хочемо відтворити їх поголів’я.
«Одесити», побачивши об’єктиви фотоапаратів, сполошилися, та за якусь мить вже позують і з такою ж цікавістю, як і ми їх, розглядають людей.
Щоб звір тримався лісу, не занадився до людських городів, в угіддях засіяно 40 га зерновими – кукурудзою, вівсом, ячменем. Діє 28 підгодівельних майданчиків, де на 12-ти цілорічно ведеться підгодівля.
– У доброго господаря звір по чужих городах не ходитиме, – задоволено каже директор Маневицького держлісгоспу Володимир Радіон. – Ми його підгодовуємо і охороняємо. Природа вимагає захисту і прихильного ставлення від людей.
…Лиш із третього разу стадо із вольєру вийшло на волю у лісові хащі. Далі йому належить жити за законами дикої природи.
Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
На фото автора: голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков біля вольєра; вепр веде ватагу в бік людей; фазани.

IMG_1518IMG_1532

 

День лісових знань Український вектор лісоведення – родом із Шацька

SONY DSCНа Волині з робочою поїздкою побував голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков. Разом із провідним спеціалістом відділу кадрів і контролю лісоагентства Галиною Гарват та начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василем Мазуриком вони відвідали Шацький лісовий коледж ім. Валентина Сулька, де взяли участь в урочистій лінійці з нагоди Дня знань. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Анатолія Федчишина, котрий з відзнакою закінчив цей коледж і про якого викладачі досі відгукуються тільки добрим словом, працював у ДП «Любомльське ЛГ», добровольцем записався у батальон «Дніпро-2», загинув у боях за Іловайськ. Пом’янули всіх українських героїв.
Шацький лісовий коледж завжди виховував патріотів. Його випускники відстоюють українську державність бойовими і ратними подвигами. Про це говорили перед кількатисячним студентським і педагогічним колективами усі виступаючі. До речі, цьогорічні першокурсники прийшли на лінійку у вишиванках. Чимало із них до лісівництва прилучилися із дитячих років, бо ж у багатьох лісівниками працюють батьки, старші брати, родичі.
– Мені приємно виступати перед вами, бо колись сам тут навчався, – мовив Валерій Вікторович. – Бажаю усім миру, щасливих студентських буднів і свят, вірю, що всі ви станете добрими лісівниками, плекатимете ліси для майбутніх поколінь.
– Такого Першого вересня у нас ще не було, – вітаючи студенство і гостей, зізнався директор коледжу Ігор Жмурко. – Адже більшість із шанованих гостей – наші випускники: голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков та провідний спеціаліст відділу кадрів і контролю лісоагентства Галина Гарват, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, голова районної ради Сергій Вінничук, директори Шацького лісгоспу та Шацького національного парку Петро Ткачук та Володимир Захарко. Серед почесних гостей були й творець першого в Україні учнівського лісництва, що згодом очолював Шацький коледж, Микола Моісеєнко, перший учнівський лісничий України, а нині викладач коледжу Володимир Ковш й багато інших відомих краян.
Голова держлісоагентства вручив нагороди кращим викладачам коледжу. А після того як отець Андрій Бойко молитвою і святою водою поблагословив студентів на навчання і вони розійшлися по аудиторіях, разом зі своїми технікумівськими однокурсниками Василем Мазуриком, Петром Ткачуком, іншими відомими випускниками, директором коледжу завітав на перший урок до другокурсників, згадав про студентські роки, висловив надію, що й вони, його юні друзі, згодом стануть пліч-о-пліч із лісівниками України.
– Для нас ця зустріч надзвичайно важлива, – зізнаються Богдан Чирук, Іван Демидюк, Максим Капець, Назар Цюцюр, Ірина Самойліч, Тетяна Лаввренюк та інші студенти. – Усі відчули, які великі перспективи відкриває для нас навчання у коледжі, та яка відповідальність лежить на нас перед Україною. Вони ж колись були такими ж студентами, навчались у цих аудиторіях, і стали такими видатними керівниками, можуть впливати навіть на лісову політику держави. Змогли вони – зможемо і ми.
Відтак Валерій Черняков познайомився з музеями фауни та історії коледжу. В останньому переглянули альбоми випускників, які зараз працюють у лісогосподарствах України, Білорусії, Росії, Казахстану. Та більшість, звичайно ж, після навчання лісного технікуму, а пізніше лісового коледжу, закінчивши ще й лісівничі виші, повернулися на Волинь.
Як працюють тепер? Наскільки успішна і ефективна їх робота? Голова держлісоагентства вирішив переконатися у цьому особисто. То ж цього дня Валерій Вікторович ще зустрівся з лісівниками ДП «Ковельське ЛГ», з якими обговорив найболючіші питання лісоведення. До речі, журналісти П’ятого каналу, що його супроводжували, паралельно знайомилися з керівником ДП «Любомльське ЛГ» Сергієм Боярчуком, зустрічалися з родиною випускника коледжу і працівника цього лісгоспу Анатолія Федчишина – дружиною Галиною, сестрою Ольгою Савош, близнючкою Галини Валентиною. Голова держлісоагентства наголошує на підтримці сімей загиблих і учасників АТО. Таку допомогу сім’ї Анатолія Федчишина любомльські лісівники надають. У перший клас до Любомльської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 цього дня пішла старша донька загиблого героя, лісгосп подбав, щоб у Вікторії була і шкільна форма, і все потрібне для навчання. Про це й розповіли журналісти голові держлісоагентства і той запевнив, що лісівники й надалі допомагатимуть цій сім’ї, візьмуть опіку над дітьми до їх повноліття.
А по обіді Валерій Черняков та Василь Мазурик разом із головою Маневицької райдержадміністрації Людмилою Кирдою вже інспектували роботу ДП «Маневицьке ЛГ», яке очолює ще один альма-матерник голови держлісоагентства Володимир Родіон і де також працює значна кількість випускників Шацького лісового коледжу. Про їх самовіддану роботу свідчить й те, що колектив здобув перехідний прапор обласного змагання серед працівників лісової галузі. Власне, тепер голова держлісоагентства зміг особисто у цьому пересвідчитися. Валерій Черняков взяв участь у відкритті лісової дороги смт Маневичі – Галузія, проїхав нею від початку до кінця. Похвалив якість робіт. За два місяці силами лісогосподарства було збудовано 4 км дорожнього полотна, ще 5 км лісівники прокладуть наступного року. При цьому голова держлісоагентства наголосив, що по Україні ця цифра може скласти до ста чи й більше км. Він на власні очі побачив, як працюють директор, головний лісничий, лісничі, майстри лісу, єгері, трактористи, екскаваторники, водії лісовозів, ознайомився з впровадженням електронного обліку на підприємстві, роботою нової техніки, зокрема взаємодією вантажного маніпулятора і лісовоза, доглядом за лісовими культурами та веденням мисливського господарства. До речі, цього дня в урочищі «Кунища» єгері Маневицького держлісгоспу випустили на волю близько тридцяти диких поросят. Напередодні у Гайсинському звірогосподарстві Вінницької області лісівники закупили 5 свиноматок і одного вепра, щоб поновити «дику кров волинських лісів». Тепер із вольєра на волю боязко продибцяло 25 маленьких поросят.
Голова роботою волинських лісівників, чимало з яких прийшло у галузь з Шацького лісового коледжу, залишився задоволений, навіть висловив думку, що директора ДП «Маневицьке ЛГ» Володимира Родіона (випускника Шацького лісового коледжу (1980) та Української аграрної академії (1988) до професійного свята потрібно нагородити найвищою лісівничою нагородою. Адже цей лісгосп – один із найкращих, а директор увесь свій величезний досвід спрямовує на ефективне лісоведення, розбудову галузевої інфраструктури та добробут лісівників.
Цей професіоналізм і патріотизм нашим лісівникам прищеплює Шацький лісовий коледж, який по праву вважається і кузнею лісівничих кадрів, і серцем лісової галузі Волині. З першим дзвінком Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька звіряються лісівники всієї України, тому Державне агентство лісових ресурсів України подумує про повернення цього лісівничого навчального закладу у своє підпорядкування.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Валерій Черняков на святі Першого дзвоника у Шацькому лісовому коледжі ім. Валентина Сулька; лісова дорога; вантаження лісодеревини.

SONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSC IMG_1453IMG_1518

Лісничий – він же лікар, охороняє і лікує ліс

“Лісничий на своєму місці”, — так про щоденну роботу лісничого Кортеліського лісництва ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” Миколи Оніщука дає директор держлісгоспу Микола Мельник. Микола Васильович — лісівник за покликанням, і нині у нього великий досвід за плечима, бо пройшов чи не усі сходинки структури лісгоспу — від майстра лісу до головного лісничого. Пройшли роки, і сьогодні Микола Васильович достеменно знає рідний ліс, кожну ділянку ввіреної території, лісовими стежками ходить, як-то кажуть, із заплющеними очима.

“Лісничий — він же і лікар,” — любить повторювати Микола Оніщук. — “На його плечах і сумлінні — лікувати хворі дерева, запобігати поширенню хвороб, вчасно проводити санітарно-оздоровчі заходи. Якщо щось із цього переліку упустити, то доведеться довгий час надолужувати. А це тривала робота.

— Ось погляньте, як гарно буяють молоді посадки, — Микола Васильович показує рукою то вліво, то вправо… Із ним, а також директором лісгоспу Миколою Мельником та головним лісничим В’ячеславом Дейнекою, ми оглядаємо багатства Кортеліського лісництва. — Без сумніву, росте хороша заміна зрізаному лісові.

Зрізаний ліс… Ці слова, зазвичай, боляче сприймають багато людей. Зрізати дерево, кажуть, легко й швидко. А ось для того, аби воно виросло, потрібно, щоб пройшли десятки років. Та насправді захисники природи мають вагомі причини для того, аби зрізати дерево.  Спостереження за тим, як лісничий природньо, а не вдавано, цікавиться то тим, то іншим деревцем, кущем чи молодим насадженням, уважно придивляється та вголос робить якісь висновки, дають підстави запевняти, що такі, як Микола Васильович, люблять ліс, свою справу, і що вони ніколи не заподіють шкоди навколишній природі. Більше того,  щоденна, на перший погляд зовсім непомітна робота лісівника насправді — рутинна. Тільки лісівник за покликанням, наприклад, виявивши хворе дерево, не зріже його одразу, а зробить все для того, аби зберегти його, аби відновити його “здоров’я”. Але коли дерево невиліковне і становить небезпеку для інших лісових культур, його потрібно зрізати.

Ратнівські  лісівники зіткнулися із серйозною проблемою. Практично на їхніх очах чахне ліс. “Коренева губка” останніми роками все більше і частіше дає про себе знати. Цей дереворуйнівний гриб-збудник є небезпечним збудником кореневих гнилей хвойних порід, і рідше може траплятися на листяних. “Кореневу губку” фахівці називають хворобою “староорних” земель. Як повідав з власного досвіду  лісничий Микола Оніщук, найбільше збудники “кореневої губки” облюбували землі, непридатні для сільськогосподарських робіт. Саме  тому працівники держлісгоспу практикують садити листяні лісові насадження і за змішаною схемою.

— Ми перебуваємо на території  27 кварталу, де в минулому ріс сосновий ліс, — ознайомлює з місцевістю лісничий. — Ця площа вийшла з-під кореневої губки, і, аби не повторювати колишніх помилок, ми вводимо листяні породи дерев. Зокрема на цій ділянці ми посадили насадження за  схемою 6 рядів сосни, 2 — берези і 2 — дуба. Тобто 50 відсотків хвойних дерев, 50 відсотків — листяних. Окрім того, листяні породи, як відомо, сприяють покращенню грунтових умов.

… А зараз, зауважте,  під’їжджаємо до території, що потребує негайного втручання, — зосереджує нашу увагу директор лісгоспу Микола Мельник. Й справді, миловидну картину з молоденькими зеленими насадженнями змінюють дерева-сухостої. Вони почорніли, здавалося, наче якась невідома сила їх чудернацько вигнула в різні сторони. Декотрі з них уже відмерли, попадали…

— Вогнища “кореневої губки” в лісі зустрічаються нерідко. І, на превеликий жаль, на площах, що належать до природно-заповітного фонду, ми нічого вдіяти не можемо, — сумно констатує Микола Іванович. — Дерева, уражені  хворобою, потрібно негайно ліквідувати. Але руки нас зв’язані. Справа в тому, що на території  природно-заповідного фонду на сьогодні  будь-яке втручання людини, а тим більше рубка, заборонені.

Уражене “кореневою губкою” дерево почне всихати, згодом впаде, після чого розпочнеться процес гниття. Цього лісівники не повинні допускати, оскільки таким чином хворе дерево становитиме небезпеку для здорового лісу. Утім на це явище захисники природи можуть лише болісно спостерігати. Тому вони звертаються до екологів з проханням підійти до вирішення цієї  проблеми серйозно та обдумано. І аби зберегти рідний ліс від хвороб,  залишити по собі гарний слід для нащадків,  лісівники у першу чергу сподіваються отримати дозвіл на проведення вибіркових, а при нагальній потребі — й суцільних рубок у  природно-заповідному фонді.

 Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.

Фото автора.

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

... старожилий дуб багато знає...

Досвідчений лісівник і старожилий дуб. Фото на пам’ять

Молодий ліс лісівники садять за змішаною системою:

ратне лыс сосна1 ратне сосна 2

гарне фото 2 гарне фото

Головний лісничий Вячеслав Дейнека біля молодих насаджень

Головний лісничий лісгоспу В’ячеслав Дейнека біля молодих насаджень

 

Директор лісгоспу Микола Мельник з колегами обговорюють проблему

Директор лісгоспу Микола Мельник, вирішуючи проблеми, дослухається до колег

Дерева, уражені “кореневою губкою” створюють небезпеку для інших лісових культур

Про молодий ліс дбаємо разом

Хороший розсадник сосни звичайної на своїй лісовій території плекають лісівники Добренського лісництва ДП “Камінь-Каширське лісове господарство”. Цьогорічної весни, як розповів лісничий лісництва Андрій Мись,  насінням сосни засіяли 20 сотих.

— А наступного року, — ділиться планами на майбутнє Андрій Вікторович, — площу збільшимо. А ще — розширимо асортимент саджанців. Вирощуватимемо модрину, ялину та інші лісові культури.

Уже наступної весни колектив лісництва на площах, підготовлених під заліснення, буде висаджувати сіянці сосни із власного тимчасового розсадника. Насадженнями будуть також ділитися із іншими лісництвами держлісгоспу.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На зниміку автора: лісничий Добренського лісництва Андрій Мись, провідний інженер охорони і захисту лісу держлісгоспу Ігор Борох  часто навідуються в розсадник.

сосна 3 сосна 4 сосна 1 сосна 2 сосна

 

На колегії підвели підсумки роботи підприємств галузі щодо заходів із протидії корупції

28 серпня в Держлісагентстві відбулась колегія за участю керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств, установ та організацій безпосереднього підпорядкування. Головною темою засідання стало підведення підсумків роботи підприємств галузі з питань запобігання і протидії корупції у першому півріччі 2014 року, а також було проаналізовано стан охорони лісів від пожеж у підвідомчих лісогосподарських підприємствах.
Про хід виконання завдань і заходів Держлісагентства по боротьбі з корупцією, доповіла Валентина Овчиннікова, головний спеціаліст з цього напрямку. Лісове відомство на сьогодні успішно реалізує основні засади Державної програми щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2015 роки. В частині реформування системи державного управління та адміністративних процедур Держлісагентством розроблені та затвердженні інформаційні картки щодо надання адміністративних послуг. Щодо забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування Управлінням кадрів та контролю Держлісагентства організована робота по проведенню спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на заміщення вакантних посад державних службовців.
Для удосконалення відкритої процедури проведення антикорупційної експертизи на сайті відомства функціонує рубрика «Регуляторні акти», в якій громадськість має змогу ознайомитися із проектами регуляторних актів та інформацією про здійснення державної регуляторної політики. На пильному контролі також факти з притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення. Наразі кримінальне провадження ведеться за порушення ст. 368 Кримінального Кодексу України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» − по двох старших майстрах лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ та майстрові лісу державного підприємства Донецького ОУЛМГ за порушення ст. 367 «Службова недбалість», якого переведено на посаду робітника лісогосподарських робіт.
За адміністративні порушення: по ст. 172-4 КУпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» трьох майстрів лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ – звільнено. На державному підприємстві Харківського ОУЛМГ за порушення ст. 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» з майстром лісу, виконуючим обов’язки лісничого припинено трудовий договір. На державному підприємстві Чернівецького ОУЛМГ лісника за порушення цієї ж статті – звільнено.
З питання про стан охорони лісів від пожеж доповів Ігор Віговський, начальник відділу охорони лісів від пожеж та захисту їх від інших шкідливих явищ Управління державної охорони лісів та внутрішнього аудиту. Доповідач зазначив, що цьогоріч тривалий час на території південних, східних та центральних регіонів переважав надзвичайний клас пожежної небезпеки. Причинами займань є випалювання сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях, необережне поводження з вогнем, а також проведення бойових дій (АТО) в Донецькій та Луганській областях.
Держлісагентством проведено перевірки здійснення комплексу протипожежних заходів в лісах. У більшості перевірених підприємств стан виконання протипожежних заходів задовільний. Технічна документація з обліку лісових пожеж ведеться належним чином. Відповідно до виробничих планів влаштовуються протипожежні розриви, мінералізовані смуги, перекриваються непланові лісові дороги, видаються статті в газетах та в мережі Інтернет, встановлюється наглядна агітація.
У п’яти лісогосподарських підприємствах Полтавського та Дніпропетровського облуправлінь, що перейшли до сфери управління Держлісагентства у 2013 році, зокрема, у ДП «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» та ДП «Новомосковський військовий лісгосп» перевірками виявлено низький рівень організації охорони лісів від пожеж у підприємствах. Враховуючи викладене та з метою посилення охорони лісів від пожеж і мінімізації їх на засіданні колегії було вирішено забезпечити здійснення у необхідних обсягах комплексу протипожежних заходів у лісах прийнятих лісогосподарських підприємств. А також взяти під пильний контроль створення та укомплектування лісових пожежних станцій і пунктів зосередження пожежного інвентаря пожежною технікою, засобами пожежогасіння та зв‘язком відповідно до нормативів.
Прес-служба Держлісагентства