Колегіальні рішення: дрова сім’ям учасників АТО, збільшення цін та підвищення зарплатні

IMG_6514З подяки лісівникам розпочав чергову колегію начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
– Дякую за Вашу оперативну роботу по забезпеченню сімей учасників АТО та малозабезпечених дровами паливними, – мовив Василь Мазурик. – Ми виконали великий обсяг робіт… Це при тому, що списки щоразу доповнюються новими прізвищами… Зараз у мене значиться 1909 чоловік… Майже усі сім’ї ми забезпечили дровами. Втім, маємо посилити контроль за розподілом паливних дров, переконатись, що вони доходять за адресами. Адже не всі призвані беруть участь в АТО.
– Це стається тому, що багатьох призивають на військову службу у ці дні, – прояснює ситуацію директор ДП «Ратнівське ЛМГ» Микола Мельник. – Ми перевіряємо достовірність поданої інформації безпосередньо з односельцями призваних. Вони ще тільки їдуть на полігони, не встигли навіть побувати на переднім краї, у зоні бойових дій… Та їх сім’ї залишилися без чоловіків і висловлю думку, що ми робимо добру справу, коли підтримуємо їх жінок, дітей, матерів. І призвані на військову службу, і добровольці з Волині мають бути упевненими, що ми не полишимо їх рідних наодинці із зимою.
Колегія погодила порядок взаємодії у цім питанні з сільськими та селищними радами, районними і обласною держадміністраціями. Також ухвалила звернутися до обласної держадміністрації, аби остання це питання державної ваги узгодила згідно законодавчих норм і приписів з податковою службою та фінансовою інспекцією.
Жваве обговорення викликало питання ціни на дрова паливні. Попит на них зростає, у той же час їх заготівля і доставка щоразу дорожчають. На це суттєво впливає ріст долара і євро.
– Ми сьогодні відпускаємо із нижнього складу дрова по 390 грн із ПДВ, – інформує присутніх директор ДП «Ковельське ЛГ» Володимир Данилюк. – Міський голова Олег Кіндер дорікає нам, мовляв, задорого. Та коли ми просимо його спробувати самим заготовити і вивезти дрова, а відтак і запропонувати власну ціну, він відмовляється. Звичайно ж, ті 12 грн, що ми маємо на кубі для зарплатні, дуже скромна плата. Адже буває й так: поїхав за дровами і забуксував, доводиться викликати підмогу і повертатися з повітрям.
– Дуже подорожчали енергоносії, – погоджується Микола Мельник.
– Вважаю доцільним буде підняти ціну за кубометр на 100-150 грн, – долучається до розмови директор ДП СЛАП «Любешівагроліс» Віктор Симонович.
– Мінімум на 170 грн, – роздумує Василь Мазурик. – Наші затрати по заготівлі надто великі…
Одним з архіважливих Василь Мазурик вважає і питання заробітної плати. Члени колегії прив’язують її до долара і євро. Торік на цей час в еквівалентному вираженні вона становила 312 доларів, цього року впала до 220. Начальник лісоуправління закликав членів колегії до збільшення зарплатні на прикладі власних державних лісогосподарств.
На прохання голови обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павла Матіюка члени колегії розглянули також ряд клопотань про надання матеріальної допомоги на лікування поранених у зоні АТО.
Такі найважливіші питання були винесені на чергову колегію. Обмін думками, зважена державницька позиція усіх членів дає надію, що завтра ця консолідована думка стане реальним важелем лісогосподарської політики.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: під час колегії ВОУЛМГ.

IMG_6500IMG_6506 IMG_6507 IMG_6508 IMG_6510 IMG_6511 IMG_6513 IMG_6501

 

Стратегічне партнерство: Договір про співпрацю виконується

IMG_9698Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства цього року підписало договір про співпрацю зі Східноєвропейським університетом імені Лесі Українки. Такий крок приніс відчутну вигоду щонайперше студентам. Вони отримали можливість проходити виробничу практику на державних лісопідприємствах, зокрема у Волинському лісовому селекційно-насіннєвому центрі. Викладачів, а серед них є навіть колишній працівник лісоуправління доцент Василь Войтюк, цікавить наукова інформація. Лісівники у свою чергу сподіваються на новітні наукові розробки у сфері лісівництва. Нещодавно лісоуправлінці вже побували на Дні кафедри лісового та садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки, зустрілися з викладачами та студентами, ознайомились з діяльністю наукових та навчальних лабораторій, провели лекційні заняття для студентів ІІІ курсу. Відтак студенти відвідали Інформаційно-екологічний цент ВОУЛМГ, де зустрілися з начальником лісоуправління Василем Мазуриком та начальником відділу лісового господарства Борисом Бабелясом, ознайомились з музеєм Волинського лісу та оглянули виставку живопису «Волинський ліс очима художників». І ось нова спільна акція. На цей раз нею стала навчально-практична лісогосподарська екскурсія. Студенти другого, третього, четвертого та п’ятого курсів, які спеціалізуються на цій кафедрі, побували на лісорозсадниках ДП «Ковельське ЛГ» та ДП «Ратнівське ЛГ».
– Ця поїздка стала можливою завдяки підтримці Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке надало пальне для автобусів, – кажуть організатори цієї захоплюючої мандрівки доценти кафедри лісового та садово-паркового господарства біологічного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Олександр Кичилюк та Василь Войтюк. – Незважаючи на прохолодну осінню погоду, поїздка вдалася. Адже краще один раз побачити на власні очі, ніж десять разів почути про лісорозсадники від інших.
На лісорозсаднику Ковельського лісгоспу екскурсантів зустріли головний лісничий лісгоспу Віктор Савчук, інженер лісових культур Віталій Громік та майстер лісу Анатолій Лисковець. Вони й показали гостям шкільне відділення, розповіли про черенкування, продемонстрували весь процес – від закладки до виходу товарних черенків. Студенти мали можливість ознайомитися також з клонуванням та щепленням. Закладка посівного відділення, підбір якісного насіння та вирощування сіянців надзвичайно цікавили не тільки студентів, а й викладачів. А ще науковці і майбутні ландшафтники дізналися про діяльність Ковельського лісгоспу, значення для нього лісорозадника, технологію вирощування посадкового матеріалу.
– Розсадник облаштовано на новому місці п’ять років тому, – каже Василь Войтюк. – То ж для вирощування сіянців створені найоптимальніші умови. Відповідно тут вирощується якісний посадковий матеріал, а ще найбільш затребувані саджанці для озеленення. Думаю, від цього спілкування у виграші залишилися не тільки студенти, а й працівники лісогосподарства. Адже у майбутньому, сподіваюся, наші випускники поповнять ряди працівників держлісгоспу.
На Ратнівському лісорозсаднику майбутніх ландшафтників зустріли головний лісничий Ратнівського лісгоспу Віктор Кузьмич та начальник розсадника Григорій Козел. Розсадник вразив своєю площею (33 га), належним порядком, чистотою на полях і в теплицях, гарним посадковим матеріалом сосни, вільхи, берези, міні-тепличками для укорінення живців декоративних рослин.
Лісоуправління та кафедра лісового та садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ ім. Лесі Українки розширюватимуть і поглиблюватимуть цю взаємовигідну співпрацю.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото Олександра Кичилюка: під час екскурсії до лісорозсадників.

IMG_9701 IMG_9705 IMG_9702 IMG_9707 IMG_9708 IMG_9704 IMG_9722 IMG_9728 IMG_9729 IMG_9731

 

 

Школа сучасного лісівництва: Бензопили, кущорізи та профілактика виробничого травматизму

IMAG0921Наприкінці минулого місяця працівники ВОУЛМГ на базі ДП «Ківерцівське ЛГ» організували навчальний семінар по вивченню нової сучасної лісовозної техніки. Директори, головні лісничі та інженери державних лісогосподарств зустрілися з торговим представником фірми МВФ «Захід» Віктором Літвінчуком. Він розповів про найсучаснішу лісовозну техніку, при допомозі тракториста ДП «Ківерцівське ЛГ» Якова Микитюка продемонстрував сортиментний візок з маніпулятором марки “Farma”. Цей двохвісний візок, що агрегатується з МТЗ 82.1, може взяти на прицеп 14 тонн вантажу. Стріла маніпулятора на максимальному вильоті досягає 6.6 метра і може підняти до 0.8 тонни. Вартує до 800 тис. грн. Збирають його в Естонії. Цей навчальний семінар здобув добрі відгуки і вже має результати: на Волині зֹ’явилися перші маніпулятори марки “Farma”.
Цього разу лісоуправлінці вирішили провести семінар-нараду з бензиномоторного інструменту та профілактиці виробничого травматизму. Навчання проходило на базі ДП “Маневицьке лісове господарсво” за підтримки директора Володимира Радіона. Захід було організовано для інженерно-технічних працівників держлісгоспів Волинського ОУЛМГ – інженерів з охорони праці, головних механіків, інженерів лісозаготівель. Адже саме вони безпосередньо займаються організацією робіт, які виконуються з бензопилами, кущорізами та іншим мотоінструментом. Лісоуправлінці поставили за мету показати нову техніку, розповісти про принципи її роботи, а також наголосити на суворому дотриманні правил безпеки. Для цього у якості лекційників запросили головного спеціаліста лісових ресурсів ВОУЛМГ Олега Яворського та його колегу Олександра Боровицького, також незалежного спеціаліста Мирослава Ігоровича Запухлого та регіонального постачальника Володимира Петровича Вржеща, які достеменно володіють інформацією про найсучасніші бензопильні технічні засоби.
Поряд з демонстрацією інструментів, озвучувалися і вимоги до їх роботи, говорилося про дотримання правил безпеки. Кожний з учасників взяв для себе корисну інформацію чи то для покращення вступного інструктажу інженера з охорони праці по безпечній роботі з інструментом, чи то по підбору бензопили для певних видів робіт інженеру з лісозаготівель, чи то забезпечення і підбору пильного ланцюга, шини, мастил та аксесуарів для головного механіка. Першим свій виступ розпочав головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Олег Яворський. Він наголосив, що на сучасному етапі лісогосподарювання техніка безпеки і охорона праці – одне з ключових питань. Воно стосується кожного працівника – від директора до майстра лісу і лісоруба. Олег Ярославович особливу увагу приділив системі управління охороною праці на підприємстві. Детально зупинився на її складових, зокрема:
– організації і координації робіт, тобто обов’язках, правах, відповідальності та повноваженнях керівників всіх рівнів та осіб, які управляють, виконують та перевіряють;
– обліку, аналізі та оцінці ризиків;
– плануванні показників стану умов та безпеки праці;
– контролі;
– заохоченні працівників за участь у реалізації заходів, направлених на зниження ризиків;
– коригуючих і запобіжних діях.
Він також зосередив увагу на основних завданнях, які повинна вирішувати система управління охороною праці. Щонайперше, наголосив доповідач, це є професійний добір, в тому числі з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних особливостей, по-друге – це навчання з охорони праці, по-третє – безпечний стан обладнання, виробничих процесів, будівель та споруд, по-четверте – забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці, по-п’яте – наявність відповідно до нормативів засобів індивідуального захисту, по-шосте – оптимальні режими праці та відпочинку та останнє, по-сьоме – лікувально-профілактичні заходи для працюючих.
Завершуючи свій виступ, Олег Яворський звернув увагу на фінансування заходів з охорони праці. Сьогодні цей показник – на рівні 761 тис грн, проте новітні технології потребують додаткового вкладання коштів. При цьому наголосив, що саме роботодавець, тобто керівник очолює всю роботу з управління охороною праці і несе повну відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
Відтак слово взяв провідний спеціаліст відділу лісових ресурсів Олександр Боровицький. Він детально проаналізував технічний стан галузі, озвучив, де яка техніка працює, зокрема назвав загальну кількість бензоінструменту. Повідомив її кількість у кожному структурному підприємстві. Наші підприємства, зазначив, використовують бензопили таких провідних марок як українська «Мотор Січ», німецька «Stihl» та швецька «Husqvarna». На озброєнні державних лісогосподарських підприємств їх зараз налічується 435 одиниць.
– За кожним бензиномоторним інструментом стоять люди, робітники наших лісогосподарських підприємств, – звернувся до колег Олександр Миколайович. – Ви, як ніхто інший на підприємстві, повинні знати всі технічні характеристики та параметри роботи цих інструментів, навчити цьому своїх підопічних. Для цього на цей теоретично-практичний семінар ми запросили незалежного спеціаліста Мирослава Ігоровича Запухлого та регіонального постачальника Володимира Петровича Вржеща, які все знають про бензопили, кущорізи та інший мотоінструмент. Ще б пак, для прикладу, Мирослав Запухлий вже понад 10 років займається бензиномоторним обладнанням, знає як сильні, так і слабкі сторони кожного.
– Я привіз сьогодні з собою бензопилу нового зразка, – Мирослав Ігорович взявся демонструвати всі складові, розповідати про технічні параметри та можливості інструменту. – Ми сьогодні дамо відповіді на всі ваші запитання.
Детально зупиняється на практичній підготовці паливних сумішей та змащувальних матеріалів, різновидах та характеристиках фільтрів та їх експлуатації. Наголошує, наскільки важлива правильна підготовка пильного апарату, до якого входить і загострення ланцюга і догляд за шиною, також система змащування і своєчасна заміна запчастин.
– Правильна заточка ланцюга робить пиляння більш продуктивним, зменшує час пиляння, економить споживання паливної суміші та мастила для змащування ланцюга, знижує ймовірність перегріву двигуна, сприяє меншому зносу двигуна, збільшує ресурс бензопили, – додає Володимир Петрович.
Також розглянули технологію роботи з бензопилою, охорону праці та техніку безпеки.
Проте у слухачів виникають додаткові запитання!
– А чому відрізняються ціни в різних постачальників? – запитує інженер з охорони праці і техніки безпеки ДП «Ковельське ЛГ» Сергій Наумчук.
– Правда, є такі випадки, – погоджується Мирослав Ігорович. – Це пов’язано з нестабільністю валютного ринку, який і впливає на вартість імпортного обладнання. Проте маємо надію, що все стабілізується та набере свого стабільного напрямку.
– Чи можна ставити на бензопилу іншу шину, не тих параметрів, яка є у комплекті? – цікавиться головний механік ДП «Ратнівське ЛМГ» Анатолій Заліпа.
– Можна! – каже Мирослав Ігорович. – Але не більших параметрів, це зменшить навантаження на двигун.
Ось так у запитаннях і відповідях крок за кроком проходить увесь семінар.
– Щоб доступно та якісно проводити інструктажі та навчання з охорони праці, ми самі повинні вчитися, поновлювати свої власні знання та вміння, – ділиться своїми роздумами інженер з охорони праці ДП «Маневицьке ЛГ» Ольга Пащенко. – Думаю, сьогодні ми це зробили. Дякуємо Вам за організацію і проведення такого навчання.
– Так, не кожного місяця проводяться такі цікаві, потрібні, а головне ефективні семінари-наради, – погоджується з колегою головний інженер ДП «Маневицьке ЛГ» Сергій Матчук. – Ці практичні навики, які ми сьогодні тут отримали, фахові поради, підказки, рекомендації ми ще довго будемо згадувати. Вони допомагатимуть нам у нашій роботі.
І організатори, і учасники цього теоретично-практичного курсу зійшлися на думці, що подібні заходи мають проводитися регулярно. «Школа сучасного лісівництва» вже має наступну тему. Працювати і вчитись, поновлювати призабуте і набувати нових знань – цей принцип стає нормою у лісівників Волині.
Олександр Миколайчук.
На фото Олександра Боровицького: під час проведення навчального семінару.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMAG0923 IMAG0902 IMAG0903 IMAG0922 IMAG0916 IMAG0909

Успіх колективу в тому, що він дружній!

Директор ДП "Городоцьке ЛГ" Віктор Данилюк

Директор ДП “Городоцьке ЛГ” Віктор Данилюк

Кілька разів під час розмови  директор ДП «Городоцьке лісове господарство» Віктор Данилюк зауважував на словах, винесених у заголовок. І воно, безсумніву, справді так. Колектив міцний хорошими стосунками одне між одним, кожен працюючий знає свою справу, є розуміння в ініціативах, підтримка, цілеспрямованість у виконанні актуальних завдань, які перед собою ставить лісгосп.

Між іншим, колектив Городоцького лісгоспу у плані господарювання взяв за мету «обігнати» своїх найближчих сусідів-лісівників —  Маневицький лісгосп. І це непогано, адже здорова конкуренція завжди дає гарні результати.

— Приємно працювати з людьми, які робочі пріоритети ставлять вище власних інтересів, — продовжує Віктор Петрович. — Коли є чесність і саможертовна віддача на користь підприємства, району, Волині, держави загалом.

Про належний підхід до роботи працівниками підприємства говорять показники, які цього року набагато вищі, аніж у попередньому. Наприклад, у порівнянні з минулорічними аналогічним періодом середня заробітна плата зросла із 2826 грн. до  3497 грн., обсяг реалізованої продукції збільшено в 1,5 рази. Сплачено платежів до зведеного бюджету та ЄСВ 5,9 млн. грн. На даний  час зменшено кредиторську заборгованість до 3 млн. грн.

Цьому всьому посприяло багато чинників. Та в основному завдяки спрямованості продукції на експорт вдалося отримати суттєву підтримку в фінансовому забезпеченні. (Середній відсоток експорту по лісгоспі становить 74%). Зароблені кошти було освоєно у цілях розвитку підприємства. Зокрема закуплено трактор, лісогосподарську техніку – плуги, культиватор,  лебідку. Проведено капітальний ремонт лісовозної дороги.  До кінця року заплановано придбати маніпулятор.

— На наступний рік ми поставили перед собою і інші важливі завдання, — ділиться планами Віктор Данилюк. – І з підтримкою керівництва нашого управління, працівників колективу безпосередньо сподіваюся тільки на успіх у їх реалізації.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

 

Вони присвятили себе охороні лісу. Ними пишається колектив

фото 2

Марія Петрівна Дудко – серед чоловічого колективу — 33 чоловіків — майстрів лісу ДП «Любешівське лісомисливське господарство»  — є єдиною жінкою, яка теж працює майстром лісу, зокрема Залізницького лісництва. На цій посаді вона уже 11 років. Марія Петрівна зізнається, що дуже любить ліс, а тому й обрала для своєї професії лісову галузь закономірно, як кажуть, – за покликом серця.

Довелося побачити лісові культури, виплекані руками Марії Петрівни, проїхатися масивами, що довірені їй. Усе має належний порядок, бо свою роботу вона знає і виконує сумлінно,  стараючись для майбутнього. «Ліс загальнодержавне багатство, — каже майстер лісу, —  і завдання лісівників – зберегти та примножити його багатства нащадкам.»

— Якось я взала з собою на роботу свого онучка Володьку, якому було трохи більше року. Тоді ми з ним  садили берізки, — продовжує Марія Петрівна. – Тепер ці берізки височенькі, красуні. Посадка вдалася, а, отже, і мій онучок, швидше за все, теж стане лісівником. І дай Боже… Адже професія лісівника — благородна і вкрай потрібна.

Зараз, у золотаву осінню пору, у майстрів лісу вдосталь роботи – це і очистка площ, і підготовка грунту, і заготівля насіння та багато інших клопотів. Утім Марія Петрівна  не шкодує ані зусиль, ані часу, все встигає, а точніше — мусить встигати. Ця поліська, зі щедрою душею жінка усвідомлює, що вона і мати, і бабуся, а ще – лісівничка, на тендітні плечі котрої покладено надзвичайно вагомий обов-язок – плекати ліс.

— Працювати не важко,  — відверто каже Марія Дудко. — Це моє покликання. Мені до душі ліс, до душі — бувати серед лісу, щодня розчинятися в його цілющій атмосфері. Це життя, це енергія, це,  власне, те, із чим нерозривно пов-язане наше життя.

* * *

Іван Григорович Черевко  працювати в структуру державного підсприємства «Любешівське лісомисливське господарство» прийшов після того, як  повернувся з армії.  А оскільки на посаді майстра Залізницького лісництва, та ще й на одному і тому ж обході, працює довгих 37 років,  то нині свою територію знає буквально із заплющеними очима. Лісівнича справа Іванові Григоровичу передалася по роду – лісівником працювали батько, дід…

—  Хоч на пенсії, але хочу ще попрацювати, — розповідає досвідчений майстер лісу. —  Дітям, онучкам поміч моя потрібна. Як далі буде – поживемо —  побачимо.

— Іване Григоровичу, багато звинувачень лине в адресу лісівників, що, мовляв, ріжуть ліс. Яку закономірність у роботі ви помітили за довгий час?

— Якщо ви зараз бачите як гарно росте ліс, а це і справді так, то,  значить, це  хибна думка.  Я переконаний в цьому. Порожнього місця в лісі не буває, завжди воно зеленіє, на ньому росте молодий ліс. Усе, що зрубано, ми насажджуємо — відтворюємо,  доглядаємо. А це, повірте, титанічна робота.

–А що дає вам праця лісівника?

— 37 років я вже відпрацював, і якщо себе зараз  прекрасно почуваю, то це означає, що ліс благотворно впливає на мене, моє здоров-я загалом. Переконаний, що з моїми словами погодяться усі, хто по-справжньому любить ліс, хто присвятив себе його охороні. Бо за дбайливе ставлення до навколишньої природи Бог віддячує сторицею.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

фото 1

Берізки, посаджені Марією Дудко спільно з онучком

Берізки, посаджені Марією Дудко спільно з онучком

Іван Черевко, Марія Дудко з інженером лісових культур ДП “Любешівське лісомисливське господарство” Вірою Оласюк та лісничим Залізницького лісництва Олександром Жилком.

 

Після побиття лісоохоронці потрапили у лікарню

Минулої п’ятниці інженер захисту лісу ДП «Камінь-Каширське ЛГ» Богдан Давидюк разом із майстром Пнівненського лісництва Віталієм Пасем квартал за кварталом об’їжджали лісові масиви майстерської дільниці №1. Близько 16 години їм передзвонив майстер лісу Тоболівського лісництва «Камінькаширсьагролісу» Вадим Невар і попросив про допомогу, оскільки почув, що хтось у лісі «господарює». Лісоохоронці рушили у вказаному напрямку і невдовзі натрапили на чоловіка, що віз зрубану сухостійну сосну. Богдан Давидюк зупинив підводу, представився і попросив чоловіка, а ним виявився сорокашестирічний житель с. Тоболи Віктор П., написати пояснювальну про вчинене ним лісопорушення, що той і зробив. Вадим Невар, що нагодився, припустив, що незаконним промислом займається ще хтось, і одійшов це перевірити. А Богдан Давидюк спробував скласти акт про вилучення бензопили, та лісопорушник розставатися з пилкою не захотів, відійшов на кілька метрів і до когось зателефонував. На цей виклик з’явилося п’ятеро чоловіків, які й завдали тілесних ушкоджень лісоохоронцям, що виконували свої службові обов’язки. Ті потрапили до лікарні. За фактом побиття відкрито кримінальну справу, ведеться слідство. Справа знаходиться на контролі Камінь-Каширського РВВС України та Камінь-Каширської районної прокуратури. Протягом п’яти днів підозрюваних у скоєнні злочину на допит ще не викликали…
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Щодо надання благодійної допомоги

Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик звернувся з листом до голови обласної державної адміністрації Володимира Гунчика «Щодо надання благодійної допомоги». У ньому зокрема йдеться, що протягом березня-жовтня 2014 року державними лісогосподарськими підприємствами надано благодійної допомоги для забезпечення проведення заходів АТО, забезпечення сімей загиблих та учасників бойових дій, одиноких та малозабезпечених громадян на загальну суму 2 млн 512,7 тис. грн. У тому числі: пиломатеріали – 195,8 куб. м на суму 168,0 тис. грн (51-а ОМБр м. Володимир-Волинський, Державна прикордонна служба Північного Регіонального управління); баланси та рудстійка – 819 куб. м на суму 494,3 тис. грн (безпосередньо в зону АТО); дрова колоті – 160 куб. м на суму 55,0 тис. грн (безпосередньо в зону АТО); дрова паливні для сімей загиблих у зоні АТО, поранених та призваних на службу – 6365 куб. м на суму 855,0 тис. грн, забезпечено 1621 сім’ю; дрова паливні для одиноких та малозабезпечених громадян – 946 куб. м на суму 123,5 тис. грн, витрати на доставку благодійної допомоги складають 145,0 тис. грн; перераховано коштів на лікування, придбання обмундирування, бронежилетів, касок, медикаментів, тепловізорів та ін. – 671,6 тис. грн. Із загальної суми благодійної допомоги лісогосподарськими підприємствами нараховано 306,8 тис. грн податку на додану вартість та сплачено збору до бюджетів місцевого самоврядування за використання лісових ресурсів у сумі 35 тис. грн. Окрім того, передано для потреб армії 13 одиниць транспорту. Благодійна допомога надавалась за рахунок чистого прибутку державних лісогосподарських підприємств, який передбачалось спрямувати на розвиток виробництва.
При цьому також інформуємо, зазначається у листі, що станом на 28 жовтня 2014 року списки, які подаються районними державними адміністраціями, не є сталими і щоденно уточнюються. Із початку проведення акції кількість осіб збільшилась на 428. Це створює незручності у виробничій діяльності державних лісогосподарських підприємств та певну соціальну напругу серед місцевого населення. Інформація, отримана протягом періоду надання благодійної допомоги в частині забезпечення дровами паливними категорії одиноких та малозабезпечених громадян, свідчить про різні критерії визначення органами місцевого самоврядування конкретних осіб, яким потрібно надати допомогу, в додаткових списках окремі особи повторюються. Значна частина одиноких та малозабезпечених громадян вимагає від державних лісогосподарських підприємств грошової компенсації.
Начальник лісоуправління наголошує у листі, що державні лісогосподарські підприємства є суб’єктами підприємницької діяльності, на які державою покладено завдання із забезпечення охорони та захисту лісу, лісовідновлення, проведення лісогосподарських робіт. Фінансування лісогосподарської діяльності здійснюється за рахунок власних коштів, отриманих від реалізації деревини.
Функції ціноутворення, зазначається у зверненні, сьогодні здійснюють безпосередньо державні лісогосподарські підприємства, як суб’єкти підприємницької діяльності. Відповідно до законодавства державні лісогосподарські підприємства не мають права планувати та надавати благодійну, спонсорську та іншу допомогу (Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Це стосується також і дров паливних. Зміни, внесені Законом України № 1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» (опубліковано в офіційному виданні № 183 «Голос України» від 25.09.2014 року, а 3 жовтня, в «Урядовому кур’єрі») державних підприємств не стосуються. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства з метою врегулювання зазначеного питання неодноразово зверталось до обласної державної адміністрації із пропозиціями щодо врегулювання зазначеного питання відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п.1 протокольного доручення голови облдержадміністрації (протокол №6 засідання оперативного штабу з питань протидії загрозам національної безпеки в області від 10.10.2014), Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства пропонувало облдержадміністрації підтримати пропозиції Держлісоагентства України щодо внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а саме, пункт 5 частини першої статті 1 викласти в такій редакції: «благодійник – дієздатна фізична особа, або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), або юридична особа публічного права (в разі здійснення благодійної діяльності виключно в такій сфері, як сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності», та ініціювати зазначене питання перед Кабінетом Міністрів України внесення до законодавства вище зазначених змін (проект Закону із запропонованими змінами додається). На думку Василя Мазурика, це питання сьогодні архіважливе і має бути вирішене у найкоротший термін, оскільки від цього напряму залежить боєздатність ЗСУ, обороноздатність і міць України.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Прес-клуб: “Ліси – наше багатство. А як служать вони волинській громаді?”

IMG_61134 листопада у редакції газети «Волинь-нова» відбулося засідання інтерактивного прес-клубу (спільний проект обласної ради та редакції газети «Волинь-нова») на тему «Ліси – наше багатство. А як служать вони волинській громаді?» Модератори зустрічі прес-секретар обласної ради Оксана Лукашук та журналіст газети «Волинь-нова», народний депутат обласної ради Валентина Блінова запросили до участі попри народних депутатів обласної ради, екологів та журналістів і начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Мазурика, його першого заступника, головного лісничого Сергія Шеремету та заступника начальника відділу мисливського господарства та охорони і захисту лісу Руслана Люшука. Зустріч вела Оксана Лукашук. «Чому не розвивається деревообробна галузь, щоб замість сировини область експортувала готову продукцію?», «Які податки мають сплачувати заготівельники ягід та грибів, щоб місцеві бюджети мали солідні надходження?», «Чи матиме вигоду територіальна громада, якщо мисливські угіддя передати в користування приватним структурам?», «Скільки коштів потрібно національним паркам?». Ці та інші питання обговорювали депутати обласної ради, експерти, журналісти. «Деревина, унікальні куточки природи в національних парках, заповідниках і заказниках, дикоростучі ягоди та гриби, мисливські угіддя – все це може стати основою економічного благополуччя краю» – такий головний месидж від організаторів. Та щонайперше ведуча висловила вдячність керівництву лісоуправління за участь в інтерактивному прес-клубі, наголосивши, що досі ні депутати, ні журналісти не мали можливості поспілкуватися з новим очільником лісоуправління. Дискусія розпочалася з того, що кожен висловив власну думку, чому вважає ліси багатством. Виявилося, що абсолютна більшість присутніх мислить резонансно. Лиш народний депутат обласної ради Валентина Касарда зауважила, що ліси мали би бути багатством, насправді досі працювали на окремі категорії людей.
– У молоді роки я бачила справжній ліс, – мовила, – тепер він дуже змінився, змалів, більше нагадує зарості кущів, аніж ліс.
Ще більш категоричним був її колега Василь Байцим, який заявив, що об’їхав усю Волинь і не побачив справжніх лісів: «Замовте вертоліт і подивіться згори. Нема лісів на Волині!».
Головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета, втім, уточнив, що ліс є і він насправді – наше найбільше багатство: екологічне, соціальне, економічне, духовне. І цього ніхто не зміг заперечити. Відтак посипалися запитання до начальника лісоуправління Василя Мазурика: «Чи вдалося позбутися корупційних схем?», «Що стоїть на заваді успішній економіці лісового господарства?”, “Що ви, як керівник, зробили для викорінення корупції?», «Хто проконтролює, як возять ліс?», «Скільки на Волині приватних пилорам і що з ними робити?», «Як позбутися захаращеності лісу?», «Чи буде розвиватися державна деревообробка?», «Як іде заліснення?»… На всіх їх почули чіткі і виважені відповіді. Підчас градус дискусії був дуже високим. Особливо гострі запитання та коментарі звучали від народного депутата Людмили Кирди. Відчувалося, що любить свій Маневицький район, опікується його долею, переживає за майбутнє, добре орієнтується у «лісових» чи то «мисливських» питаннях. Цікаві думки з приводу лісокористування висловили народні депутати Сергій Слабенко, Борис Загрева, Валерій Діброва, старший оперуповноважений Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Волинській області, майор міліції Валентин Хрупчик, інженер лісового господарства з Любомля Юрій Кальчик, начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук та інші. Говорилося і про монополію на лісові угіддя, і про мисливські угіддя і їх користувачів. Майже одноголосно присутні висловились супроти передачі мисливських угідь у руки фізичних осіб – підприємців чи бізнес-структур. Аргумент від Людмили Кирди: «Вони ні копійки не платять у бюджет місцевих громад! Провадять нічні полювання, що ні в які речі не вписується». Від Василя Мазурика: «Це можна розцінювати як подарунок певним особам, адже разом з угіддями у користування передається безкоштовно і дичина, що також є власністю і багатством держави». Депутат обласної ради Олексій Приходько передачу мисливських угідь у користування фізичних осіб та бізнесструктур назвав і взагалі «шулерством високопосадовців». Ось такий високий градус кипіння. Вердикт круглого столу – угіддя повернути у власність держави або ж передати у користування УТМР. Відтак обговорили тему лімітів на дикорослі ягоди, гриби, лікарські рослини. Заступник начальника управління екології і природніх ресурсів Волинської облдержадміністрації Вікторія Тимощук зауважила, що вони надзвичайно завищені і не відповідають науково обгрунтованим розрахункам. На що зреагував головний лісничий Сергій Шеремета і пояснив, що завищені вони завдяки позиції одного депутата Смітюха, який наполіг їх збільшити, а народні обранці проголосували за його цифри. «Ліміти» зібрали хороший врожай думок і депутати, й екологи з лісівниками дійшли консенсусу, як поправити становище, вернути розрахунки до науково обгрунтованих. Журналісти запитували і про червонокнижних зубрів та їх майбутнє на Волині. І тут прийшли до майже спільного знаменника: потрібне фінансування, державна підтримка, єврогранти. А Олександр Пирожик повідомив, що зараз розробляється обласна програма порятунку червонокнижників «Зубр». Принаймні, є розуміння і бажання усіх сторін повернути волинську популяцію зубра бодай до колишніх показників. Зачепили і тему бурштину. Виявилося, готується проект його розробки вже й на Волині, проти чого виступають лісівники. Насамкінець розмова зайшла про Національні природні парки – у залі були директори Шацького національного природного парку та національного природного парку «Прип’ять-Стохід» Володимир Захарко та Олексій Сащук. Тема природозаповідування – одна з найблагородніших і добре, що прозвучала цього дня на високому фаховому рівні.
Загалом засідання чергового інтерактивного прес-клубу було плідним і результативним, виявило різноманіття думок і суджень, намітило шляхи вирішення болючих питань.
Сергій Цюриць,
На фото автора: на засіданні прес-клубу.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMG_6131

IMG_6127 IMG_6125 IMG_6101 IMG_6103 IMG_6106 IMG_6111 IMG_6115 IMG_6116 IMG_6120 IMG_6121 IMG_6122 IMG_6123 IMG_6126