Кращі лісівники Ківерцівщини: Майстер лісу із Сокирич

Вишневський В.М. Віктор Миколайович Вишневський працює майстром лісу Сокиричівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» відносно недавно – з 2011 року. Після середньої школи Віктор успішно закінчив Володимир-Волинський технікум гідромеліорації і механізації сільського господарства. Але сину військових доля підказала пов’язати своє життя з лісом. І він її таки послухав. В 1996 році Віктор почав працювати лісником Ківерцівського міжгосподарського лісгоспу. З часом набув лісогосподарську освіту, сумлінного лісівника помітили в лісгоспі. Віктора призначили майстром, помічником лісничого Тростянецького лісництва вищеназваного лісгоспу.
Після розформування міжгосподарського лісгоспу Віктора Миколайовича прийняли майстром лісу Сокиричівського лісництва. Сокиричівське лісництво – одне із найбільших лісництв державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Лісництво, очолюване лісничим Леонідом Степановичем Чубаєм, працює стабільно добре, за результатами роботи по лісгоспу постійно займає призові місця. І немалу долю успіху Сокиричівського лісництва приносить майстерська дільниця Віктора Вишневського.
Майстерська дільниця номер шість, лісовими масивами якої опікується Віктор, має площу 760 гектарів. Багаті грунтові умови сприяють росту таких цінних лісових порід як дуб, ясен, модрина, а також всіх інших. Після суцільних зрубів по дільниці обов’язково проводиться посадка лісових культур, своєчасно проводяться за ними догляди, рубки догляду в молодняках. Всі інші плани лісогосподарських робіт, які доводить лісничий, Віктор Миколайович виконує сумлінно і вчасно. Як вмілий організатор, Віктор Миколайович у цей нелегкий час вміє організувати працівників на виконання різного роду робіт в лісі.
За сумлінне відношення до своїх обов’язків керівництво лісгоспу відмітило Віктора Миколайовича нагородою.
Петро Романуха,
інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ».
На фото автора: Віктор Вишневський.
Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

IMG_5551 IMG_5548 IMG_5540

 

Загадки природи: Кривий ліс біля Колок

IMG_4158Колектив «Волинської газети» побував на екскурсії у Кривому лісі, яким опікується Колківське лісництво. Дивлячись на сосни, що ніби застигли у танці, журналісти поцікавилися, чому їх не рубають.
– Це унікальний ліс, яких в Україні всього декілька, – відповідають на те головний лісничий ДП «Колківське ЛГ» Сергій Байцим та інженер лісових культур Євген Мельничук. – Цим соснам до двохсот і більше років. Він має неабияку наукову цінність, є справжнім екзотом нашого краю, де люблять бувати туристи зі всієї України.
Чому дерева набрали такої незвичної форми, достеменно ніхто не знає. Існує декілька версій – одна фантастичніша іншої: у давнину тут упав метеорит і вплинув на генетику дерев; сосни перехворіли незвичною хворобою; дуже бідні землі.
Пролити світло на цей український лісовий феномен свого часу намагався Юрій Рибчинський, який написав про урочище наукову роботу, пробував навіть робити радіологічний аналіз ґрунту і дендрохронологічне дослідження деревини, спостерігати за ростом молодняку. Молоді насадження у цім лісочку і справді кривулять. Але чи й справді причиною цього космічний пришелець, радіаційне випромінювання чи якийсь інший чинник, досі відповіді нема.
Неподалік побудований санаторій для лікування хворих на туберкульоз. Лікарі твердять, що цей сосновий бір дуже допомагає у лікуванні цієї недуги. У роки війни тут було розстріляно євреїв: на їх могилах у пізніші часи споруджено невеличкий меморіал. До лісу примикає православне кладовище.
– Схожий лісок є у Німеччині, – висловлює свою версію Сергій Байцим. – Там над деревами ставилися досліди: підрізуючи основний пагін, боковим гілкам з часом надавали роль основного. Виходило дуже схоже насадження.
До цієї версії найбільше схильні і місцеві жителі. Щоправда, кажуть, дослідів над соснами ніхто не ставив, просто колись, як деревця були ще малими, тут полюбляли пастися корови і хрюки, от і об’їдали верхівки. Шукаючи шляху до неба, сильніші гілки перебирали на себе роль стовбурових, тому й мають таку покручену форму. Дехто із лісівників вважає, що причиною цього стало грибкове ураження (шютте), яке й повикручувало так деревця.
Кривий ліс має майже 5 гектарів, де росте кілька тисяч незвичних дерев. Їх люблять фотографувати митці, а лісівники визнають, що при сучасних технологіях та знаннях при великому бажанні соснам можна надати будь-яких форм, але їх завдання – ростити продуктивні рівні деревостани.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Кривий ліс побіля смт Колки Маневицького району.

IMG_4161IMG_4166IMG_4168IMG_4160IMG_4163IMG_4165IMG_4159

Бесідка для атовців

DSCN0922У військовому госпіталі днями з’явилась нова бесідка. А встановили її працівники ДП «Ківерцівське ЛГ».
– Ми всіляко підтримуємо бійців, які беруть участь в АТО, – каже директор лісгоспу Віктор Сахнюк. – Служать у зоні бойових дій і наші працівники, зокрема головний лісничий Андрій Яцина та помічник лісничого Торчинського лісництва Андрій Молошик. Нещодавно обидва прийшли у відпустку, Андрій Молошик навіть встиг одружитися, а ось Андрію Яцині знадобилася допомога військових лікарів. Щоб поліпшити настрій нашому колезі та всім, хто лікується у військовому госпіталі, наші умільці й змайстрували дерев’яну бесідку.
Встановили бесідку у госпітальному парку. Лісівники обладнають тут ще декілька лавок для відпочинку військових, що тут лікуються чи проходять реабілітацію. Нададуть іншу необхідну допомогу.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: лісова бесідка у госпітальному парку.

DSCN0924 DSCN0930

 

Колківські умільці модернізували трактор Т-150

IMG_4132Повним ходом йде технічне переоснащення машинно-тракторного парку, цехів та лісопереробних потужностей ДП «Колківське ЛГ». Попри закупівлю нової техніки – тракторів, маніпуляторів, модернізується і стара техніка. Зокрема цими днями його умільці на базі потужного трактора Т-150 встановили гідроманіпулятор. Навіть неозброєним оком видно свіжі зварювальні шви. І головний механік Павло Сухарєв, і тракторист Петро Лавренчук не приховують свого захоплення. Переобладнаний Т-150 – мов новенький, ніби щойно зійшов із заводського конвеєра. Звісно, над модернізацією цього потужного трактора потрудилися електрозварники, механіки, багаторічний його кермувальник Петро Лавренчук. Тепер, коли робота підійшла до завершення, з гордістю демонструє свого сталевого трудягу та із задоволенням фотографується.
– Об’їздив на ньому всі наші ліси, – каже чоловік. – Часто й по бездоріжжю добиралися у найвіддаленіші лісові масиви. Доводилося і трелювати хлисти, і возити сортименти із заболочених ділянок. Не раз і не два брати участь у навантаженні та розвантаженні лісодеревини, знаю, наскільки трудоємка ця робота.
«Механічна рука із грейферним захоплювачем» маніпулятора зараз стане як ніколи у пригоді. Адже трактор із цим агрегатом може додатково завантажувати автолісовози на проміжних лісоскладах. Він є мобільним і може виконувати роботи без додаткових перевантажень, убезпечить працю робітників, пришвидшить навантаження сортиментів та дров паливних.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: відновлений козловий кран; Петро Лавренчук біля трактора Т-150, на якому встановлено гідроманіпулятор.IMG_4149

unnamed

 

 

Вшанували своїх ветеранів

Тих, хто найбільше трудових літ віддав лісовому господарству і нині на заслуженому відпочинку, адміністрація та профспілковий комітет ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» запросили на свято з нагоди Дня людей похилого віку та Дня ветерана. Цей день традиційно відзначають 1 жовтня.

З’їхались-зійшлися поважні ветерани праці з кожного лісництва, всього прибувдвадцять один колишній працівник лісу, і у кожного з них за плечима росте-шумить ліс, посаджений їхнімируками. Серед гостей навіть ветерани, яким більше вісімдесяти років!

Зустрілись за солодко накритими столами, пили чай-каву і говорили-пригадували…

Про сьогоднішні справи підприємства розповів директор Микола Мельник. Слово мали і колишній директор ЮрійХаритоненко, голова профкому Людмила Завадська. Усі вони бажали гостям і іншим своїм ветеранам міцногоздоров’я, всіляких гараздів і мирного неба над головою, а ще дякували за плідну працю. Гості ж з радістюділилися спогадами —  Антон Токарчук – колишній провідний інженер, який має більше сорока літ трудовоголісового стажу (Ратне), майстри лісу Іван Іванюк (Жиричі), Сергій Триндюк (Адамівка), Володимир Головій(Заболоття), лісокультурниця Марфа Панасюк (Броди), тракторист Іван Корецький (Заболоття) та інші.

Для нихсьогодні гордість ліс, якого вони садили, вирощували і за яким доглядали впродовж багатьох років.

На згадку про свято усі його учасники отримали скромні подарунки, за які щиро дякували і дирекції, і профкому. Але основна подяка линула за організацію свята, за те, що зібрали всіх разом, дали можливість поспілкуватисяпро життя-буття, спільними спогадами поринути у свої трудові будні…

Валентина БОРЗОВЕЦЬ.

BenQ DC S1410

 

На часі – безоплатне забезпечення дровами паливними особливих категорій населення Волині

  Забезпечити особливі категорії населення області дровами паливними безоплатно – це питання стояло, можна сказати,  основним у порядку денному наради за участю директорів лісових та лісомисливських господарств Волині, яку вчора провів начальник Волинського ОУЛМГ Василь Мазурик. Характер цього завдання – нагальний, а термін дії його виконання – до кінця тижня. Отож роботи на сьогодні у волинських лісівників — надзвичайно великий об’єм.

Під трьома особливими категоріями населення Волині, дровами паливними котрі потрібно забезпечити першочергово, про що, власне,  і наголосив перший заступник начальника ВОУЛМГ Сергій Шеремета,  маються на увазі  сім’ї загиблих військовослужбовців, сім’ї поранених військовослужбовців та сім’ї  призваних військовослужбовців. Для ефективнішої і оперативнішої роботи, аби встигнути в зазначений термін, директорам було рекомендовано призначити конкретних відповідальних осіб (наприклад головних лісничих), звернутися в райдержадміністрації,  управління соцзахисту при райдержадміністраціях, аби взяти точні списки  згаданих сімей і не упустити повз уваги та не залишити таким чином без допомоги  жодну з них. Для цього потрібно тісно співпрацювати з сільськими радами і, аби зібрати точну інформацію, варто підключити лісничих лісництв, помічників, майстрів лісу, тобто тих лісівників, котрі добре знають людей в тому чи іншому селі. Та поряд із цим не слід забувати і  про пільгові категорії населення, які також потрібно забезпечити дровами паливними. Це одинокі та непрацездатні, а також малозабезпечені волиняни. В обласному лісоуправлінні за  вище зазначену ділянку роботи відповідає  начальник відділу лісового господарства Борис Бабеляс.

Окрім того, перед присутніми наголошувалося на налагодженні чіткого обліку із забезпечення дровами паливними та нагадувалося про подання в управління затверджених директорами лісгоспів двох калькуляцій. В одній із калькуляцій мають бути вказані реалізаційні ціни на дрова паливні, а в другій  – ціни на транспортні послуги, пов’язані з доставкою дров паливних до споживачів.

На нараді обговорювалися й інші важливі  питання, пов’язані з основною роботою лісівників. Виступили начальник відділу лісових ресурсів ВОУЛМГ Григорій Новосад, заступник начальника управління  Лідія Турянська. Зверталася увага директорів на заготівлю жолудів, на реальний стан речей щодо заготівлі деревини від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства (окрім рубок головного користування) та ін.

Підводячи підсумок наради, начальник лісоуправління  Василь Мазурик  висловив  конкретні зауваження та пропозиції.  Окремі із зазначених завдань належить вирішити до кінця року.  Просив Василь Васильович директорів серйозно поставитися до виконання своїх аукціонних зобов’язань, у ділових партнерських справах  бути стратегічно проникливими і далекоглядними.

Серед важливого начальник ВОУЛМГ зауважив, звертаючись до директорів: «Ви всі особисто відповідаєте за довірені вам обов’язки — благополуччя колективів, господарські справи тощо. У тих колективах, де є або працює спільно три голови – повинні і думати три,  а де є тільки одна – повинна й думати лише вона одна. Але є і загальні управлінські  завдання, у вирішенні яких ми з вами маємо ще великий невикористаний потенціал. Якщо його розвивати – результати можуть бути кращі.

Наближаються вибори, так як цього вимагає буденність. Але наша участь —  сприяти тільки порядку та прозорості під час цього процесу.  Давайте цінувати свободу, без котрої не варті ні здоров’я, ні  життя. Маю на увазі свободу внутрішню і зовнішню, незалежність.  Пам’ятаймо, що ми перш за все держслужбовці, захисники державних інтересів, багатств. Ось наше головне завдання. І давайте до його виконання, попри всі майбутні обставини, ставитись ще  відповідальніше».

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського ОУЛМГ.

нарада 1 нарада 2 нарада 3 нарада 6

 

Мисливські собаки: Танк Ягдуніверсал готовий до бою

IMG_1845
Минулої суботи у малому вольєрі поблизу с. Усічі Луцького району відбулися змагання по підсадному борсуку. У них взяло участь 17 мисливських собак з Волинської і Рівненської областей. Три борсуки почергово випробовували на «професійність» ягдтер’єрів, західно-сибірських та російсько-європейських лайок. Вже перший «чотирилапий мисливець» – Жук-Кунак породи російсько-європейських лайок – швидко знаходить звіра, дзвінко його обгавкує, мов який боксер на рингу, спритно рухається довкіл, не даючи утекти, утримує до приходу господаря на лісовому п’ятачку. Але його бали легко «побиває» наступна змагальниця – західносибірська лайка на кличку Грета Володимира Мазурова. У її голосі і більше злості, й підступається до звіра ближче, робить два щіпки, а потім ще два. Судді оцінюють її роботу у 82 бали, що рівнозначне диплому ІІ ступеня. Якийсь час ніхто не може побити цього собачого рекорду. Ковельчанин Анатолій Кондратюк свою рудошерсто-підбілу західносибірську лайку Салану-Proskurov після двохвилинного відходу сам знімає з перегонів. Аж ось до вольєра рветься з повідка чорно-підпалий Танк Ягдуніверсал Володимира Матросова. Він, мов куля, несеться між деревець, винюхуючи схованку борсука. За лічені секунди подає голос, сповіщаючи господаря про знайдену здобич. Але борсука необхідно ще «втримати», відсікти від «нори», бо в природі витягти «малого ведмедя», як ще називають борсуків, з їх підземної барлоги майже неможливо. Гострі довгі кігті, яких найбільші зірвиголови бояться, змушують собаку тримати відстань. Та й спритністю, вагою і досвідом ягдтер’єрам борсуки не сильно поступаються. Вони, мов які гладіатори, від змагання до змагання вдосконалюють свій бійцівський характер. Живуть же у мисливців часто поруч собак, добре знають сильні і слабкі сторони своїх ворожків, декотрі, як і їх чотирилапі мисливці, чекають нагоди опинитися у лісовім урочищі. Особливо у цім одногектарнім вольєрі, де є і болітця, і височини, зручні кущисті зарості та штучні схованки. Тож від цього поєдинку одразу захоплює дух. Володимир Матросов відомий собаковод, має у с. Черкаси на Ковельщині тренувальний центр для «чотирилапих». Це один з найвідоміших собачих натаскувачів України. Інтерес до його чорно-підпалого бігуна проявляють усі мисливці, особливо ж головний суддя член Національної категорії Віктор Дрокін та його колега Євген Осадчук. Чуття, пошук, голос, сміливість, злостивість, майстерність атаки, в’язкість, слухняність, за якими судді атестують собаку, у Танка Ягдуніверсала напрочуд розвинені. Тож саме він отримує найбільшу кількість балів – 87! – і стає безсумнівним лідером змагання. Цього результату жодна з наступних собак перевершити цього дня не змогла. Декілька собак було знято зі змагань самими ж власниками, кілька не змогли розшукати борсуків. Добре виступила і західносибірська лайка Авгур Володимира Жданюка.
– Лайки і ягдтер’єри зовсім різні собаки, тому недоцільно порівнювати одних з іншими, – вважає Володимир Васильович. – Норним собакам від природи закладено хапати звіра, що називаються, за горло. Інша справа – лайки. Вони більш стримані й галантні, люблять обгавкати, показати господарю, які вони вмілі і спритні мисливці.
Схожу думку висловлювали й інші учасники змагань. То ж судді, порадившись, вирішили розділити «чотирилапих змагальників» по породах. У підсумку серед ягдтер’єрів золота медаль і диплом І ступеня дісталися вихованцю Володимира Матросова.
– Собака з «броньовою» кличкою Танк і такими якостями лідера може навіть рушати у зону АТО! – жартували.
Серед лайок переможцем стала Грета Володимира Мазурова, друге місце судді присудили Авгуру лучанина Володимира Жданюка, а бронзову медаль завоювала Сайга ковельчанина Юрія Чугусова. Переможці нагороджені кубками, медалями і дипломами. Ці змагання організував Волинський осередок Федерації мисливського собаківництва України. Вже 18-19 жовтня 2014 року ВОФМСУ запрошує мисливців та їх чотирилапих полювальників на Волинські міжобласні змагання мисливських собак норових порід по підсадній лисиці та підсадному борсуку у «П»-подібній норі «Кубок Полісся 2014», які пройдуть поблизу мальовничого озера Чорне у смт Шацьк. А 24-26 жовтня у великому вольєрі поблизу с. Усічі відбудуться обласні змагання мисливських собак по підсадному кабану.
Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMG_1833

«Лісова школа»: Як святкують День народження дерева

IMG_4452
Цими днями до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства завітали шестикласники Луцької ЗОШ №17. П’ять років співпрацює з цією школою лісоуправління. За цей час учні і вчителі прилучилися до Всеукраїнської акції Держлісоагентства «Майбутє лісу у твоїх руках» та «Ліси для нащадків», декілька разів підсаджували молоді дубочки та збирали сміття у Воротнівському ботанічному заказнику, знайомились з роботою ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», підгодовували звірів у ДП «МГ «Звірівське», переглядали кінофільми на природничу тематику у народній кіностудії «Волинь», зустрічалися з лісівниками, екологами, письменниками, писали твори, малювали, влаштовували виставки світлин і показ авторських відеофільмів на екологічну тематику. Зрештою, освітяни вибороли право взяти участь у освітньому експерименті шкіл екологічного спрямування і цим проектом взявся керувати відомий український науковець, автор книги про волинське лісівництво Володимир Юровчик. Й ось нова зустріч. Два шостих класи – а це понад 60 школярів – зацікавлено розглядають ошатне подвір’я лісоуправління, цей своєрідний дендропарк, який давно став окрасою Луцька.
– Тут дуже мило! – чутно голоси. – Таких ялин ми ще не бачили.
Але найцікавіше юних краян чекає за дверима лісоуправління. У холі – макети звірів. Здається, і зубр, і плямисті олені, кізочки, дикі кабани і навіть вовк раді дітям. А в Інформаційно-екологічному центрі на малих мандрівників вже чекає виставка живопису «Волинський ліс очима художників» і експозиції лісового музею. Тут все цікаво. Школярі навіть розгубилися від різноманіття, добре, що екскурсовод упевнено веде лісовою стежиною знань. Розповідає і про мистецтво, і ведення лісівництва, всілякі цікаві справи лісівників, життя природи.
– Що це за дерево? А для чого ця каска? Чи можна вдягнути цей захисний жилет? Що це за таке вугілля? Для кого цей будиночок? Хто автор картини з воїном? Що то за такий звір із вусами? А кому їжачок несе цукерку? – сиплються запитання, мов з рогу достатку. Встигай лиш відповідати.
– Цукерочку їжачок несе для найбільшого солодкоїжки, його намалював першокласник Максим Лінник, переглянувши цю виставку дорослих художників. А вусатий звір не хто інший як Заяць Заячковський. Картину з воїном написав відомий український художник Леонід Хведчук. Будиночок зробили діти для шпака і називається він шпаківнею. А вугілля це із дерева – деревне вугілля використовували для плавильних печей, щоб переплавляти болотну руду, з якої українці навчилися робити найкращі харалужецькі мечі для оборони рідної землі. А захисний жилет і каска належать вальщикам лісу, робота яких найнебезпечніша, тому й потребує особливого захисту… А це дерево зветься грабом, але тут є і сосна, і вільха, і дуб… Кожне дерево має свою структуру, а по кілечках можна вирахувати скільки їм років.
А тоді й екскурсовод став розпитувати дітей, яке дерево найсолодше, кого називають лісовими лікарями, до яких дерев прилітає дятел, чи дерева працюють, чи все життя лиш відпочивають і сплять, чи є у дерев дні народжень, а якщо є, то коли і як вони їх святкують. Звісно, найсолодше дерево – черешня, хоч є ще й солодюще-солодюще – шовковиця, щоправда, не в усіх лісах, лісовими лікарями називають дятлів і мурашок, дятли, як і лікарі у «Швидких» по містах і селах, прилітають до хворих дерев… І звісно, всі дерева завзято працюють: вдень і вночі. А сплять взимку. А чи день народження відзначають? Про це юні природолюби вирішили написати оповідання.
А ще на зустріч із шестикласниками прийшли працівники лісоуправління Олег Яворський та Олександр Боровицький, ветеран прикордонних військ, природолюб-еколог і фотомитець Валерій Пневський. Тож «Лісова школа» у лісоуправлінні видалася для всіх цікавою. І перерви з кукуванням і витьохкуванням були, і фотографування, і сувеніри про ліс дісталися. Насамкінець усі дружно, щоб всі чули і знали, які вони патріоти, загукали «Слава Україні!», «Героям слава» та «Смерть ворогам!».
Ростуть у школі не просто розумні і кмітливі діти, а й природолюби і патріоти.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: юні гості лісоуправління.

IMG_4454IMG_4457IMG_4458IMG_4465IMG_4471