«Школа сучасного лісівництва» Людина і техніка: шлях, який долає деревина

OLYMPUS DIGITAL CAMERAМеханізація ручної праці – запорука безпеки людей на виробництві та невід’ємна складова охорони праці. Вона повинна стати одним із найперших пріоритетів людства для вищого рівня виробництва продукції. Завдяки технологічно-енергономічному процесу виробництва у лісовій галузі зберігається працездатність, створюються безпечні та нешкідливі умови праці. Лісівництво, лісозаготівля, звалювання лісу, навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення та транспортування лісо- та пиломатеріалів, первинна переробка круглого лісу, вторинні технологічно-виробничі процеси з виготовлення готової продукції. Це далеко не повний перелік небезпечних і трудомістких робіт, пов’язаних з лісовою галуззю. Та все ж одною з найскладніших і найважчих залишається звалювання лісу. Щойно про це заходить мова, виникають гарячі дискусії. Одні кажуть, що «його вирізають», інші – «ріжуть кругом і завжди». Проте на запитання «Чи зібрав ти врожай у себе на полі, присадибній чи дачній ділянці?», більшість ствердно відповість: «Так, не можна залишати врожай незібраним». На полі і в саду, де ростуть рослини, овочеві та садові культури, якщо їх вчасно не зібрати та не обробити ґрунт, з часом збільшується кількість шкідників, гине врожай, дичавіє місцина, грунт втрачає свої живильні властивості. Подібне відбувається і в лісі, де врожаєм є деревина. В Україні площа лісового фонду складає – 10 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9 млн. га. Лісистість території країни становить 15 %. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини збільшився майже у три рази. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісах дорівнює 4 куб. м і коливається від 5 куб. м у Карпатах до 2,5 куб. м у Степовій зоні. Відбувається поступове збільшення запасу, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал лісів України. Цикл обробітку та збирання лісового «врожаю» можна визначити, то ж і обсяг деревини, що достигає, має бути зібраний. Це дозволяє забезпечувати людей роботою та відновлювати лісові насадження шляхом заміни їх новими. Проте це не легка справа і роботи ці дуже трудомісткі і небезпечні. Щоб хоч якось убезпечити цей процес, у світі все більше звертаються до сучасних технологій. Чи не найбільшої популярності набула скандинавська модель заготівлі лісу. Сама технологія була розроблена у Швейцарії та Фінляндії. Вона передбачає комплексну сортиментну заготівлю деревини з раціональним розкряжуванням, що дозволяє збільшити вихід ціннішого сорту деревини при використанні потужної лісозаготівельної техніки – харвестерів та форвардерів. Основна мета цього процесу – комплексна заготівля деревини. Харвестери – женці, збирачі врожаю – багатоопераційні лісосічні машини, призначені для виконання комплексу операцій: валки, обрізки сучків, розкряжування та пакетування сортиментів при проведенні суцільних і вибіркових рубок, а також рубок догляду.
Форвардери – перевізники, експедитори – самозавантажувальні машини для трелювання сортиментів деревини. У технологічні завдання цих машин входить збір, підсортування, підвезення сортиментів від місця заготівлі до дороги, лісовоза або складу і штабелювання сортиментів. Конструкція обладнання форвардерів складається з навантажувального модуля – маніпулятора і вантажного модуля та візка. Середня продуктивність форвардерів при роботі після харвестера – 12 кубічних метрів на годину. Один комплекс «харвестер плюс форвардер» може замінити до 80 працюючих на лісосіці за традиційною технологією. Ці обсяги заготовленої деревини не порівнюванні з ручною працею. За традиційною технологією бригада з семи-восьми осіб заготовлює близько 6-7 тисяч кубометрів за рік, а поєднання «харвестер-форвардер» дозволяє заготовляти до 50 тисяч кубометрів і більше. Продуктивність заготівлі деревини на одну людину зростає приблизно у сім разів. До того ж дана техніка захищає робітників від шкідливих факторів при роботі, зменшує руйнування поверхневого цінного шару ґрунтів за рахунок рівномірного розподілення ваги заготівельних машин, харвестера та форвардера на трелювальному волоці, зберігає молоді насадження. Адже рух техніки відбувається паралельно лінії відводу ділянки, ширина просіки, яка охоплюється одним проїздом машини, зона обслуговування, що розробляється в межах 16 м. Також зменшується кількість переїздів. Деревина, що звалюється, тут же на ділянці обрізується до потрібної довжини, розкряжовується на сортименти та складується по породах, сортах та розмірах вздовж трелювального волоку. Гілля, крони, стовбурові верхівки, комлі (відземки), що обробляються, Харвестер вистилає перед себе, що в подальшому служить як прокладений трелювальний волок для форвардера. Це сприяє прохідності техніки у важкодоступних, заболочених ділянках. При цьому системи, які є у харвестері, повідомляють кінцевим споживачам про вид і кількість деревини, яку вони незабаром отримають. Всі дані пересилаються по бездротовій мережі в режимі реального часу.
На сьогоднішній день на світовому ринку представлено багато виробників таких видів техніки, найпопулярніші серед них – Deere & Company, Komatsu, Ponsse, Logset, Rottne, Eco Log, Амкодор. Заслуговують на увагу харвестери та форвардери фінської компанії Ponsse. Вона виробляє, продає та обслуговує машини, призначені для заготівлі у лісі, а також випускає для них інформаційні системи. Компанія заснована в 1970 році підприємцем Ейнарі Відгреном, який працював у сфері лісозаготівель. Машини інших виробників не справлялися з роботою в складних умовах, тому він вирішив створити власну машину. Так з’явився перший Ponsse. «Лісовий комбайн» швидко став популярним, багато хто захотів придбати ці надійні лісозаготівельні машини. Щоб задовольнити зростаючий попит, була створена компанія Ponsse Plc.
У роботі вона орієнтується на своїх клієнтів і керується побажаннями працівників лісової промисловості. Продукція Ponsse забезпечує ефективну лісозаготівлю у найрізноманітніших умовах. Оператори працюють по всьому світу, зокрема і в Україні. Заготовляючи найрізноманітніші породи деревини – від високої ялини до старої берези, вільхи, модрини, – машинам доводиться працювати і під палючим сонцем, і в умовах холоду, рухатися, не пошкоджуючи ґрунт, і підніматися по крутих схилах.
Компанія постійно веде розробку нових товарів і послуг, уважно прислухається до вимог, які висувають користувачі і лісозаготівельні компанії. Всі нові товари без винятку проектуються з урахуванням побажань клієнтів. Маю надію на повноцінне практичне впровадження комплексу механізованих лісозаготівельних робіт, звалювання лісу із залученням нових технологій і в нас на Волині.
Сімейна компанія – з фінської глибинки. Головний офіс Ponsse знаходиться у місті Віеремя. Члени сім’ї Ейнарі Відгрена, який започаткував її, досі беруть участь у роботі компанії. Її акції цінуються на біржі NASDAQ OMX Nordic. До складу Ponsse Group входить батьківська компанія Ponsse Plc і дочірні компанії Ponsse (Швеція, Норвегія, Франція, Великобританія, Північна Америка, США, Латинська Америка, Бразилії, Китай, Уругвай та Фінляндія).
У 2013 році чистий прибуток Ponsse Plc склав 312 мільйонів євро. У компанії працює більше 1000 співробітників, кожен з яких є професіоналом у своїй справі і не залишає без уваги жодного звернення, щораз роблячи «збір лісового врожаю» більш безпечним і комфортним. Так, дійсно вони реагують на кожне звернення, зокрема, офіційне представництво Ponsse в сусідній Білорусії ООО «Ударнік», що у Вітебську. Її представники були і на Волині. На одному із приватних підприємств забезпечували технічне обслуговування харвестерів та форвардерів компанії Ponsse. Мені довелося спілкуватися з їх керівником Дмитром Жуковським та механіками із сервісу Дмитром Лелем та Андрієм Крупчатніковим. Усі троє прекрасні фахівці, вміють показати, на що здатні ці «трудяги». Ділилися з українцями практичним досвідом роботи та обслуговування такої техніки. Мені ж пригадався семінар у рамках виїзної школи сучасного лісівництва для операторів лісозаготівельної техніки. Він проходив торік для волинян. Щонайперше, наші спеціалісти пройшли технічний інструктаж у Петера Ліпса, який задля цієї зустрічі приїхав із Фінляндії. Навчання проходило за участі досвідчених інструкторів Ігоря Кондратенка та Олега Дудніка безпосередньо на сучасній лісозаготівельній техніці такого типу. Ми отримали незабутній практичний досвід. Разом зі мною цю незвичну «Лісозаготівельну школу» пройшли також механіки лісового господарства Володимир Чикор та Сергій Куць, спеціалісти сільськогосподарського виробництва Віталій Ткачук, Юрій Патейчук та Олександр Микало, трактористи Сергій Єлезаров та Микола Томашук. Велика вдячність та подяка керівникам організованого повчального проекту. Ми переконалися, що настав час впроваджувати комплекси механізованих лісозаготівельних робіт і в Україні. Адже українці обрали європейський шлях розвитку! А там великі керівники завжди прагнуть вдосконалення, дбають за безпеку своїх працівників на виробництві. Цього можна досягти і за рахунок впровадження високопродуктивних технологій, зокрема сучасної техніки. Роботодавці зобов’язані для процвітання, розвитку, збільшення продуктивності праці та прибутків створювати для своїх працівників на кожному робочому місці безпечні та нешкідливі умови праці. Особливо при лісозаготівлях та звалюванні лісу.
Народна мудрість твердить: «Посіяне зерно обов’язково проросте». Перші кроки до нового виробництва вже зроблено. «Людина – засіб виробництва – сировина» – цей ланцюжок нерозривний. У будь-якому виробництві та технологічному процесі. Майбутнє – за безпечними технологіями. На них чекає і лісова галузь.
Олександр Боровицький,
провідний спеціаліст відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: «Школа сучасного лісівництва» знайомить волинян із харвестерами та форвардерами.

IMG_002013983515669381398350144956

Конкурс на кращий проект дендрологічного парку чи скверу

УВАГА! Конкурс на кращий проект дендрологічного парку, скверу чи пам’ятної алеї

Продовжити читання→